UNCG🐜 новини

​​Сьогодні Міндовкілля України розпочне розгляд одного з найзухваліших звітів ОВД (кейс №10433).

Минулого літа ФОП Лапко Сергій Васильович вирішив видобувати пісок у Миколаївській області. Ці землі – цілинний степовий схил. Вони входять до Смарагдової та Екологічної мережі.

Звіт 2024 року містив численні помилки, недостовірну інформацію та порушення стандартів. Управління екології Миколаївської ОДА справедливо відмовило у схваленні, вказавши 18 порушень, зокрема щодо біорізноманіття. Відмову видано 4 листопада 2024 року – одну з найґрунтовніших в історії процедури ОВД в Україні. Ми висловлюємо Управлінню повагу за цю позицію.

Проте вже 3 лютого 2025 року з’явився новий звіт, підготовлений взимку (листопад-січень), коли дослідження біорізноманіття неможливі. З 18 зауважень враховано лише 3, основний текст залишився майже без змін. Найбільш кричущим є факт, що між 5 і 23 жовтня 2024 року територію нелегально розрито ще до завершення першої спроби пройти ОВД.

Розробники звіту прямо визнали, що почали видобуток без дозволу ще до завершення процедури ОВД. Тоді ж було знищено степ і частину лісу. Це грубе порушення законодавство, що тягне за собою відповідальність і можливу повну заборону діяльності.

🌿 Крім того, на ділянці зафіксовано види Червоної книги, які, ймовірно, були знищеню . Пошкодження Смарагдової мережі є порушенням зобов’язань України за Бернською конвенцією.

🧪 Серед авторів цього фейкового звіту – хіміки та фармакологи ЧНУ ім. Петра Могили, які не мають компетенції у дослідженні дикої природи.

Отже, підприємець отримав негативний висновок ОВД, незаконно розпочав видобуток, а тепер розраховує на схвалення Міндовкілля.

Масштаб порушень і цинізм вражають. Знищено рідкісну степову ділянку, проігноровано закони та вимоги контролюючих органів.

Ми надіслали свої зауваження та закликаємо Міндовкілля надати негативний висновок. Також звертаємося до Офісу Генерального Прокурора України та Національної поліції у Миколаївській області з вимогою порушити кримінальне провадження за фактами самовільного знищення ґрунтового покриву та незаконного видобутку корисних копалин.

​​Вчора на публічному звіті Держлісагентства його голова Віктор Смаль заявив, що наступного тижня відбудеться нарада між міністерствами щодо погодження змін до правил рубок.

Запропоновані зміни стосуються двох основних аспектів:
1️⃣ По-перше, запровадити «рубки для науково-дослідних цілей». Тепер їм буде достатньо отримати погодження наукової установи – і все: на 1% лісів вони зможуть рубати що завгодно і як завгодно, без жодних правил і без обмеження обсягу.
2️⃣ По-друге, дозволити проводити потрібні їм рубки в обхід процедури лісовпорядкування, а відповідно – без громадського обговорення та без погодження з боку Міндовкілля.

🪓 Лісівники не приховують, що ця постанова потрібна їм для збільшення заготівлі деревини та «доступу до ресурсу». Тобто, фактично, для того, щоб рубати там, де раніше рубки були обмежені.

Тому не дивно, що пропозиції громадськості обмежити місця проведення цих «наукових» рубок лише лісами, де і так дозволені планові рубки, а також проводити чутливі рубки, наприклад, для будівництва лісових доріг, лише після громадського обговорення та за погодженням Міністерства – лісники повністю відхилили.

Крім нас, про ризики цієї постанови вказували колеги з WWF-Україна та Екодії.

Європейський Союз неодноразово у своїх звітах наголошував, що Україна повинна посилити незалежний контроль за проведенням рубок.

❗️ Тому ми закликаємо Міндовкілля терміново втрутитися в ситуацію і не допустити ухвалення нових правил рубок.

​​Втрачені косарики: аграрії розорали оселище рідкісної рослини

На Черкащині ми зафіксували осередок напрочуд рідкісної для області рослини – косарики черепитчасті (родич гладіолусів). Але через кілька місяців після цього виявили, що оселище аграрії вже розорали.

На момент розорювання ділянка з червонокнижним видом перебувала в оренді двох фірм: ТОВ "Агро-УБД-Черкаси" та ТОВ "НВФ "Урожай". Остання належить до групи агрохолдингу МХП.

На своєму сайті МХП запевняє, що вони піклуються про довкілля, неухильно дотримуються принципу “сталого розвитку” та перевіряють вплив своєї діяльності на природу. Як бачимо – на ділі все інакше.

Насправді, аграрії, перш ніж орендувати землю, могли б запросити науковців для проведення обстеження, що дозволило б виявити охоронювані види. Це не щось дике – така процедура передбачена законом саме для того, щоб визначити: “Чи не потребує територія охорони?”

❗️Хоча законом заборонено знищувати червонокнижні види, а за це передбачено суворе покарання, довести порушення тепер майже неможливо. Знахідка виду зафіксована в базах даних із біорізноманіття, але чи стане це доказом у суді?

Проте є способи, як запобігти подібним випадкам знищення природи:
🌿підприємствам: не розорювати природні території;
🌿громадськості: подавати пропозиції щодо створення охоронних зон для збереження рідкісних рослин – це вкрай важливо.

​​🌿 Як Ірдинське болото ледь не стало заповідником ще в 1920-х

Ще в 1920-х роках науковці планували створити Ірдинський заповідник, який мав охопити Ірдинське болото, частину Черкаського бору та Мошногірський кряж.

🔹Жовтень 1923 року – в Ірдинському та Мошенському лісництвах виділено 750 десятин землі для створення заповідника.
🔹1924–1925 – Всеукраїнський з’їзд із вивчення продуктивних сил підкреслює важливість створення природних заповідників, і Ірдинський заповідник отримує схвалення.
🔹1929 – оголошені три пам’ятки природи, які мали стати частиною комплексного заповідника:
- Ірдинський бір
- Ірдинське болото
- Сосновий ліс Черкаського лісництва

🏡 Садиба заповідника мала розташуватися на території колишнього Мошнівського монастиря.

❌ Але заповідник так і не був створений. Чому?

🔸 1927 – виявлення великих покладів торфу на Ірдинському болоті зробило його важливим промисловим ресурсом, що суперечило природоохоронним цілям.
🔸 Весна 1929 – у Мошнівському монастирі засновують комуну імені III Інтернаціоналу, що унеможливлює використання монастирських будівель для потреб заповідника.
🔸 1930-ті – політичні репресії, які торкнулися багатьох науковців і природоохоронців. Дослідники, які працювали над проєктом, були репресовані або усунуті.
🔸 Складне законодавство УРСР 1926–1932 років: створення заповідника вимагало декрету Ради Народних Комісарів, що ускладнювало процес.

Незважаючи на те, що Ірдинський заповідник не був створений, ідея його створення сприяла розвитку природоохоронної справи в Україні. Дослідження, проведені в рамках проєкту створення заповідника, стали важливим внеском у вивчення природних комплексів регіону.

​​І знову про законопроєкт 12089, який може узаконити дерибан лісів, прибережних смуг та заповідних територій!

Минулого тижня комітет правової політики Верховної Ради рекомендував його до прийняття у 2-му читанні. І вже цього тижня його хочуть ухвалити! Незважаючи на критичні зауваження з боку Міндовкілля, Мін’юсту, Мінфіну, Верховного Суду, спеціалізованої екологічної прокуратури, депутатів екологічного комітету Ради, екологів та лісівників!

Нам важко зрозуміти, хто і навіщо зараз встановив пріоритетом узаконення будівництва маєтків на незаконно отриманих природних територіях – адже саме про це законопроєкт 12089!

Його авторів не зупиняє ані те, що гроші з бюджету замість дронів будуть спрямовані на компенсації тим, хто вкрав землю. Ані черговий розкол у суспільстві, яке вимушене витрачати час на переконання власних народних обранців подумати про збереження національного багатства, яким є ліси, водний та природно-заповідний фонд. Ані негативні наслідки для міжнародного іміджу України.

Ми, як і багато інших громадських природоохоронних організацій, вважаємо, що допустити прийняття цього законопроєкту неможливо!

Просимо вас про допомогу:
📢 Максимально поширте цю інформацію!
🏛 Тегайте знайомих народних депутатів, чиновників, лідерів суспільних думок.
📩 Надішліть звернення до народних депутатів – інструкція та шаблон ⤵️

​​88 нових заповідних територій у 2024 році – прогрес чи гальмування?

Що зроблено?
✅ Київщина – 23 об'єкти (98,3 га)
✅ Львівщина – 12 об'єктів (704,5 га)
✅ Одещина – 3 об'єкти (635,4 га)
✅ Кіровоградщина – 4 об'єкти (473,1 га)

🔹Наш внесок
10 створених заповідних територій у 5 областях. Загалом 1000 га, що становить 34% усіх новостворених природоохоронних зон 2024 року.

Що не так❓
Темпи створення заповідних територій – найнижчі за 10 років.
Україна має збільшити площу природоохоронних територій до 15% загальної площі до 2030 року, але зараз їх лише 6,7%.

Що далі?
📍Україна має безліч природних територій, які потребують захисту:

• Кіровоградщина – Національний парк “Чорний ліс”.
• Київщина – Національний парк “Приірпіння та Чернечий ліс”, заказник “Нівецький”.
• Черкащина – Національний парк “Ірдинський”.
• Закарпаття – заказники “Східний Свидовець” та “Схили Боржави”.
• Запорізька область – нові природоохоронні території на території Великого Лугу (колишнє Каховське водосховище).
• Миколаївська область - розширення заповідника "Єланецький степ"
- та багато інших природних територій України. (повний перелік представлено в статті на нашому сайті) ⤵️

Чому це важливо❓

Без нових природоохоронних територій Україна втрачає унікальні екосистеми, які можуть зникнути назавжди.

Час діяти❗️🌿

​​Опубліковано книгу «Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення»

📖 Що змінило Каховське водосховище та яким має бути майбутнє цієї території?

Будівництво Каховської ГЕС у ХХ столітті кардинально змінило природний ландшафт півдня України. Великий Луг – унікальна мозаїка плавнів, лісів і луків, що був історичним осередком козацтва, зник під водою. Тисячі людей були переселені, а екосистеми зазнали руйнування, поступившись місцем водосховищу.

Після підриву греблі у 2023 році водосховище перестало існувати, а територія почала природно відновлюватися. Заплавні ліси Великого Лугу поступово повертаються, що відкриває перспективи для екологічного відродження регіону.

🤔Нині постає вибір: чи варто будувати нове водосховище, чи зосередитися на відновленні унікальних природних комплексів і створенні нової, стійкої моделі розвитку півдня України.

📌 Що висвітлює книга?
🔹 Як утворення водосховища у ХХ столітті змінило природу та соціальну структуру регіону.
🔹 Наслідки руйнування греблі у 2023 році та перші результати природного відновлення.
🔹 Варіанти розвитку території: від відновлення природних екосистем до створення нового водосховища.
🔹 Ризики повторного затоплення, забруднення ґрунтів і стратегічні рішення для майбутнього.

Це видання стане цінним для науковців, екологів, економістів, істориків та всіх, хто цікавиться майбутнім півдня України.

📩 Завантажуйте повну версію книги!⬇️

Компенсація з бюджету за купівлю краденого лісу? Або як намагаються легалізувати дерибан українських земель.

Так, мова знову піде про законопроєкт №12089, який фактично заблокує повернення незаконно переданих земель. Завтра його вже планує розглядати комітет з правової політики Верховної Ради!

Про що ж в ньому йдеться? ⬇️

🔹 Якщо держава виграє суд за незаконно передану ділянку – вона буде змушена заплатити "власнику" компенсацію з держбюджету!
🔹 Якщо минуло 10 років – землю вже не повернути, навіть якщо її віддали незаконно.

❓ Кому це вигідно?
Точно не громадянам і не державі. Це захист інтересів тих, хто роками дерибанив українські ліси та озера під забудову. Як-от на Жуковому острові, де 5 гектарів природи дісталися компаніям, пов’язаним із наближеним до Андрія Портнова колишнім народним депутатом.

Прийняття №12089 – це легалізація дерибану та корупції!

Детальніше розповідаємо у відео⤵️

https://youtube.com/shorts/3o2BP3avV20?feature=share

​​Опубліковано книгу «Знищення Каховського водосховища: наслідки для довкілля»

6 червня 2023 року стало датою масштабної екологічної катастрофи в історії України. Підрив греблі Каховської ГЕС російськими військами призвів до повного зникнення водосховища за 14 днів. Це спричинило незворотні зміни для довкілля, сільського господарства та життя людей у регіоні.

📝 Що висвітлює дослідження?

📌 Господарські наслідки
Підрив греблі зруйнував господарську модель півдня України. Втрачено водопостачання для населених пунктів, промислових підприємств, зрошувальних систем. Поля, що десятиліттями забезпечували країну врожаєм, тепер забруднені токсичними речовинами, що робить їхнє використання неможливим навіть після деокупації.

📌 Екологічні зміни
Видання детально аналізує, як руйнування Каховської ГЕС вплинуло на три ключові зони:
🔹 Колишнє дно водосховища – втрата донних організмів, формування ізольованих водойм, вторинне забруднення через перенесення забруднених мулів вниз по течії.
🔹 Затоплені території – загибель багатьох живих організмів, у тому числі на території національних парків і біосферних заповідників.
🔹 Північно-західна частина Чорного моря – опріснення, забруднення, поширення водоростей.

📌 Природне відновлення: шанс для екосистем
Попри руйнування, природа демонструє здатність до самовідновлення. Коли вода відійшла, на колишньому дні почали проростати аборигенні рослини – верби, тополі та трав’янисті рослини, що були характерними для Великого Лугу до його затоплення. У Дніпро повертаються прохідні види риб, а на осушених територіях починають формуватися нові екосистеми.

📖 Ця книга – про втрати та можливості, виклики та перспективи. Вона буде корисною екологам, науковцям, експертам із відновлення довкілля, журналістам та всім, хто цікавиться екологічною безпекою та майбутнім України.

📩 Завантажуйте повну версію видання за посиланням ⤵️

​​В Україні існує розроблена державою карта посівів – інструмент, який дозволяє відстежувати, які саме культури вирощують аграрії та на яких площах. Спочатку вона була створена для моніторингу агровиробництва та розподілу дотацій, але ми знайшли для неї ще одне корисне застосування.

📡🗺 Карта посівів базується на аналізі супутникових знімків і дає змогу відстежувати зміни в землекористуванні. На ній відображаються не лише поля, а й річки, ліси, водойми, болота та необроблювані землі. Це дозволяє швидко виявляти порушення: самовільне зайняття територій, розорювання прибережних захисних смуг, пасовищ та сіножатей.

Ми почали використовувати карту посівів для моніторингу таких порушень і вже отримали перші результати. Завдяки нашим зверненням вдалося зупинити незаконне розорювання прибережних смуг та самовільне зайняття фермерами землі у чотирьох випадках. Екологічна інспекція підтвердила факти порушень і передала справи до поліції для подальшого розслідування.

❓ Проте виникає питання: якщо карта у вільному доступі, чому державні органи — Держгеокадастр, Держекоінспекція та інші — досі не використовують її для системного моніторингу? Чому екологічні та економічні злочини помічає не держава, а громадськість?

Рішення очевидне: державні органи мають використовувати карту посівів для контролю та оперативного реагування на порушення.

🤔Якщо існує ефективний інструмент моніторингу, то чому він досі не працює на користь довкілля?

​​12 лютого спільно з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та національним природним парком "Холодний Яр" проводимо онлайн-семінар.

🔹 Розкажемо, як ми спільно розробили на базі QGIS ГІС-систему національного парку.

🔹 А також, як використали її для оцінки стану лісових оселищ у межах парку за методиками ЄС та для підготовки проєкту організації території парку.

Особливо корисно буде працівникам національних парків та заповідників, викладачам і студентам профільних спеціальностей, а також чиновникам, які відповідають за менеджмент природоохоронних територій.

🗓 Дата: 12 лютого
⏰ Початок: 11:00
📍 Лінк для приєднання ⤵️

​​Як Україна втрачатиме ліси

🪓 ДП «Ліси України» відкрито озвучує плани збільшити в рази обсяги рубок лісів. Це буде катастрофою для української природи.

Адже рубати більше вони планують саме за рахунок тих лісів, які майже не знали сокири та бензопили.

Саме для цього вони будуватимуть лісові дороги в болота та в гори, відмовляються створювати нові заповідні території, ігнорують наявність червонокнижних видів та не визнають праліси.

Більше того, вони навіть розробили новий проєкт правил рубок, яким пропонують дозволити лісникам рубати, що вони захочуть і де захочуть під виглядом «наукових рубок».

Це вже було – розпіарене «наближене до природного лісівництво» та «рубки переформування» вже перетворилися просто на схему заготівлі деревини там, де іншими рубками це робити заборонено.

⚠️ Тому для Міндовкілля має стати пріоритетом якнайшвидше взяти під охорону хоча б залишки старовікових лісів, які ще лишилися і досі не отримали заповідного статусу.

📌 Більше читайте в колонці нашого колеги Єгора Гриника на «Українській правді» ⬇️

​​На Кіровоградщині мають створити перший національний природний парк «Чорнолісько-Боковенківський».
🔹Він включатиме найцінніші природні території області, дослідження яких триває ще з ХІХ століття.

Перші згадки про необхідність охорони Чорного лісу датуються початком XX століття. У 1926 році він отримав статус пам’ятки природи республіканського значення, а у 1932 році планувалося його розширення до державного заповідника, але цьому завадили сталінські репресії. У 1974 році частину лісу оголосили заказником «Чорноліський».

У 2002 році повернулися до ідеї створення великої заповідної території. Було проведено наукові дослідження, визначено її проєктовані межі та функціональне зонування.

🌿Цінність та унікальність території

Територія, що пропонується для створення національного парку, має багатий рослинний і тваринний світ.
🌱Тут зростає понад 750 видів вищих судинних рослин. Під час сучасного етапу досліджень цієї території виявлено 21 новий для Кіровоградської області вид лишайників.
🪳Тваринний світ також вражає своєю різноманітністю. Тут мешкають рідкісні види комах, зокрема жук-олень, великий дубовий вусач, мнемозина та інші. Особливу цінність мають також популяції наземних молюсків, серед яких є види, що охороняються на національному та міжнародному рівнях.
Унікальність Чорноліського та Дмитрівсько-Чутівського лісових масивів полягає в тому, що вони є крайнім південним форпостом широколистяних лісів, що робить їх особливо цінними для збереження біорізноманіття.

🗺 Історія Чорного лісу
З 1918 по 1922 роки тут існувала повстанська республіка, що боролася проти більшовиків.
Через цю територію проходив знаменитий Чорний шлях, який у XVIII столітті став базою гайдамаків.
У Чорному лісі діяв повстанський отаман Пилип Хмара, а в урочищі Пальчикове знаходиться могила легендарного Чорного Ворона (Миколи Скляра).

✅Наступні кроки та перспективи створення парку

Минулого тижня відбулася перша у цьому році робоча зустріч щодо створення парку, організована Кіровоградською ОВА. Керівництво області зайняло чітку природоохоронну позицію.

❗️Створення національного природного парку – це шанс для Чорного лісу. Це можливість зберегти його унікальну природу для майбутніх поколінь, а також дати людям змогу насолоджуватися його красою та багатством.

​​Верховна Рада України анонсує масштабне розширення природно-заповідного фонду

Нагадаємо, що 24 жовтня 2024 року в Комітеті Верховної Ради України (ВРУ) з питань екологічної політики відбулися слухання щодо ефективної системи природоохоронних територій. Участь узяли науковці, громадські діячі, політики та представники влади.

Нещодавно рекомендації слухань були затверджені рішенням Комітету та набули сили підзаконного нормативно-правового акта.

Серед ключових рішень:
🔹 Спрощення процедури створення заповідних територій
🔹 Формування органу управління природоохоронними територіями
🔹 Збільшення фінансування та підвищення зарплат працівникам ПЗФ

📌 Створення та розширення заповідних територій

Комітет доручив Міндовкіллю та місцевій владі розробити матеріали для подання Президенту щодо створення нових і розширення існуючих заповідних територій, зокрема на тимчасово окупованих землях.

Перелік територій, що потребують заповідання:
📍 Херсонська область – заказник «Долина Курганів»
📍 Донецька область – заказники «Кальміуський», «Криволуцький», «Сидорівський»
📍 Луганська область – заказники на території Донецького кряжу
📍 Київська, Черкаська, Кіровоградська області – нові нацпарки
📍 Карпати, Полісся – розширення існуючих природоохоронних територій

🔹 Чому це важливо?
Заповідання цих територій давно на часі, але гальмувалося через плани забудови, вирубки та бездіяльність чиновників.

🌿 Що далі?
Українська природоохоронна група готова допомагати Міндовкіллю та екокомітету ВРУ у підготовці наукових обґрунтувань та створенні нових природоохоронних об'єктів.

Слідкуємо за розвитком подій!

Більше деталей читайте на нашому сайті ⬇️

​​Перед тим як виставити ділянки надр на аукціон, Держгеонадра має отримати погодження Міндовкілля. Ми аналізуємо їх координати — і якщо бачимо значну шкоду для природи, подаємо зауваження.

За 2024 рік таких ділянок було аж 73. І по 42 з них міністерські чиновники прислухалися до наших аргументів і не погодили їх виставлення на торги. Це тисячі гектарів врятованих від видобутку торфу, піску й бурштину, ділянки лісів, боліт, прибережних смуг.

Серед них — заплава річки Стубла біля Білівського та Новожуківського городищ, ділянки біля Рівненського заповідника та Нобельського національного парку.

⚠️ Активність з видобутку корисних копалин варто зосереджувати на орних землях, а не на природних територіях!

На жаль, Держгеонадра може виставляти на торги без дозволу міністерства ділянки, де колись проводилася геологічна розвідка — навіть якщо це було ще за радянських часів.

Як наслідок, у минулому році надрокористувачам були продані дозволи на видобуток у Буші, Маковому болоті, Старовижівському заказнику.

✅ Бушу вдалося врятувати створенням заповідної території, а інші два дозволи прокуратура скасувала в суді.

Щоб припинити це, було розроблено проєкт нового порядку надання дозволів, який зараз готується до погодження з іншими органами влади. Хочеться вірити, що наші пропозиції будуть враховані, а його затвердження не затягуватимуть.

Ми вдячні чиновникам міністерства за їхню природоохоронну позицію і сподіваємось, що вона залишиться незмінною навіть після зміни відповідального за надрокористування заступника міністра.

Ми й надалі уважно слідкуватимемо за тим, що відбувається в цій сфері.

​​🌿 Рекомендуємо відвідати вебінар наших колег з ГО “Екоклуб” на тему “Перший рік Ukraine Facility: імплементація та участь громадських організацій”.

📅 Дата та час: 11 лютого, 10:00.

📍 Платформа: MS Teams.

Під час вебінару обговорюватимуться:
• Роль громадських організацій у покращенні проектного портфелю та реформі управління публічними інвестиціями.
• Інструменти впливу на оцінку виконання зобов’язань України в межах Плану Ukraine Facility.

Спікери:
• Валерія Іжик, EU Policy Officer on Ukraine reconstruction, CEE Bankwatch Network.
• Микола Кобець, фахівець відділу з екологізації інвестицій, Центр екологічних ініціатив “Екодія”.
• Владлена Марцинкевич, Ukraine Reconstruction Lead, CEE Bankwatch Network.

Долучайтеся, щоб дізнатися більше про можливості участі громадянського суспільства у процесах відбудови та розвитку України.

🔗 Реєстрація⤵️

​​Сьогодні — День водно-болотних угідь.

Але ми не будемо розповідати, чому вони важливі та чому їх потрібно зберігати. Ми впевнені, що ви й так це знаєте.

Знають про це й чиновники різних рівнів. Але це знання аж ніяк не заважає їм знищувати те, що весь цивілізований світ охороняє.

Річки перетворюються на канави через бездумні розчистки, болота осушуються під видобуток торфу, заплавні луки та прибережні смуги стають суцільними оранками. Будуються нові лісові дороги, щоб вирубати раніше недоступні заболочені ліси. Навіть меліоративні мережі передаються в управління аграріям, що унеможливлює відновлення осушених боліт у майбутньому.

Навряд чи катастрофічні наслідки нищення водно-болотних угідь для клімату чи біорізноманіття турбують Мінагрополітики, Держгеонадра, Держлісагентство, Держводагентство чи Держгеокадастр.

Але вони мають турбувати Міндовкілля.

Проте вже понад два роки міністерські чиновники не хочуть розробити та довести до затвердження постанову про режим використання земель під торфовищами. Хоча це прямо передбачено законодавством!

Саме ця постанова має визначити, що можна робити на торфовищах, що заборонено, а також як їх правильно інвентаризувати та охороняти.

Тому сьогодні ми просимо вас написати звернення до Міндовкілля з вимогою зберегти болота та нарешті розробити цю постанову!

📌 Інструкція, як це зробити ⤵️

​​Книжка про видатного природоохоронця Миколу Шарлеманя на підтримку ЗСУ!

Ви маєте унікальну можливість не лише дізнатися більше про видатного українського науковця та природоохоронця Миколу Шарлеманя, а й долучитися до підтримки наших захисників!

Книга, що є підсумком понад 10-річної дослідницької роботи, розповідає про людину, яка заклала основи сучасної природоохоронної справи в Україні, сприяла створенню перших заповідників, документувала рідкісні види тварин та навіть передбачала екологічні наслідки воєнних дій.

💰Вартість книги становить вільний донат від 560-ти гривень (що складає собівартість друку одного примірника).
🔹 Всі кошти від продажу книги будуть передані на підтримку Збройних Сил України.

Не пропустіть шанс отримати цінне видання та водночас допомогти тим, хто щодня бореться за нашу незалежність!

На сайті Української природоохоронної групи можна ознайомитись з уривком книги.
📎 Посилання⤵️

📌 Замовити книгу можна написавши нам в особистих повідомленнях у соцмережах.

Наш Facebook: https://cutt.ly/7z9WzVQ
Наш Instagram: https://www.instagram.com/_uncg_/

Підтримаймо науку, історію та Україну разом! 💙💛

​​Наша діяльність по заповіданню – підсумки 2024 року

Протягом 2024 року ми підготували та подали на розгляд Міндовкілля і обласних адміністрацій 40 клопотань про створення нових територій природно-заповідного фонду (ПЗФ). Усі клопотання ґрунтуються на результатах експедицій і охоплюють цінні природні ділянки в семи областях. Загальна площа проєктованих ПЗФ за поданими клопотаннями становить понад 5 тис. га.

Проте створення кожного з бажаних об'єктів ПЗФ займає роки та часто зустрічає різноманітні перешкоди. Тож кількість реально оголошених територій ПЗФ завжди менша за кількість підготовлених пропозицій.

🌿Загалом, за нашими клопотаннями у 2024 році створено 10 територій ПЗФ у п’яти областях:

✔️ Миколаївська область – ландшафтні заказники «Чортальські обрії» (143,1 га), «Лук’янівський» (27,2 га), ботанічний заказник «Баратівський» (62,37 га).

✔️Одеська область – ландшафтні заказники «Чигринська балка» (579,18 га), «Коло глея» (45 га), «Схили до Лунга» (11,2134 га). Чигринська балка є найбільшою оголошеною територією природно-заповідного фонду у 2024 році серед усіх областей.

✔️Київська область – ботанічний заказник «Віковий сосновий ліс» (30,8 га).

✔️Сумська область – ентомологічний заказник «Урочище Сонцевиків» (6,6948 га), гідрологічний заказник «Пампурівка» (22,6 га).

✔️Кіровоградська область – розширено комплексну пам’ятку природи «Каскади» (72,4521 га).

Загалом площа створених за нашими дослідженнями та обґрунтуваннями заповідних територій у 2024 році становить 1тис. га, що складає 34% від загальної площі всіх новостворених територій та об’єктів природно-заповідного фонду протягом року.

​​Торфовища чи чорна пустка?

Рівненська область, Кутянське родовище торфу. Саме тут добре видно, як видобуток торфу руйнує природу та суперечить сучасним підходам до боротьби зі зміною клімату.

Торфовища — це природні вуглецеві сховища та важливі осередки біорізноманіття, але замість їхнього збереження ми бачимо перетворення цих територій на чорні пустки.

❓Чому торфовидобуток небезпечний? Як ці процеси впливають на довкілля? І чому варто обмежити цю діяльність?

Розповідаємо про це у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/ZLtENGOODAI?feature=share