Сьогодні минає рік, як Великомостівська громада втратила свого Захисника — Романа Цибака. Рік, сповнений болю, смутку та вдячності.
Роман народився у Великих Мостах, навчався тут, працював, будував своє життя. Він любив свою сім’ю, працю, рідне місто. Та коли війна прийшла в наш дім, він не залишився осторонь. Після звірств окупантів у Бучі та Ірпені він сказав: “Хто ж захистить моїх донечок, як не я?” і пішов боронити Україну.
Боєць 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, мужній, умотивований, сильний духом — таким Романа знали побратими. Він пройшов гарячі точки, виконував бойові завдання, стояв там, де було найважче. І рівно рік тому, 16 лютого 2024 року, під Часовим Яром, його серце перестало битися…
Похований із військовими почестями у рідному місті. У Романа залишилися мама, тато, брат із сім’єю, дві маленькі донечки…
Його подвиг не забудеться. Його ім’я житиме в наших серцях. Його справу продовжать ті, хто стоїть на захисті України.
🇺🇦
24 ОМБр імені короля Данила | 💬
ЧАТ