Вісті озерця

#болото_новинне

Те що ми були цей год - уже перемога. Хай ми б і надалі були б.

Тут, до речі, не те щоб щось радикально погане. Це радше просто не зовсім доцільна витрата засобів. Але то може я шото не знаю?

Ще з мінусів: неідеальна конструкція самих залізних коробок цих (в особливості оцих от планок внизу, об які будуть спотикатися тільки так) і значні обмеження в можливому їх майбутньому переобладнанні. Ну і всякого дрібного трохи.

Але це добре, що пробують щось нове з тим що є. І добре що будують.

#болото_ідеологічне

Христос народився!

(По новому)

Хто в Харкові, ходіть сюди. Жінка робить життя в прифронтовому місті.

Додивився. Що ж, купа «інсайдов» - по факту чуток, які всі і так чули від своїх побратимів.

Тож, відрезюмуємо. Я завжди з великою симпатією ставився до Валєри. Валєра - дєсантнік, Валєра - ризиковий чувак. Згадайте, як Валєра взув всіх українських письменників, на свої самостійно видавши книжку, і ще й заробивши на цьому?

Але, проблема полягає в тому, що пробувати зробити все по своєму забивши на інституційні підходи в армії - не можна, бо тут ризики занадто великі.

Що по факту сталося? Прибіг Валєра до вищої особи і каже - у мене суперкоманда, дайте мені батальйон, бригаду, корпус, армію - і я зроблю як в НАТО. Команда, як тепер вже зізнається Валєра, була так собі. А брехав Валєра, бо в нього була тєма. Його тєма. Коли тєма перестала бути його, а навкруги почали вмирати люди - Валєра зрозумів, що десь щось зробив не так, і попитався тєму завернуть. Але пізно пить боржомі. І Валєра, як сам стверджує, спробував вмерти. Але в нього не вийшло.

Посидівши рік, Валєра зняв ролик, де змішав людей, коней і кроликів. Нагрудні значки, відсутність after action review, офіцерську солідарність, сержантів - і багато чого іншого.

Проблема ролика в тому, що в ньому Маркус всього лище проговорює неприємні факти, без їх розуміння, без логічних резюме. Він, власне, і не адресує питання тим, кому вони мають адресуватися - бо можливо і не знає хто за це відповідальний.

От кому адресується фраза про «солідарність кадрових»? Хто винен? Хто це придумав? Як це вирішити?

Але, нехай, це спіч глибоко розчарованної людини. Мене в ньому лякають коментатори, що пророчать Маркусу славу великого воєначальника і політика.

Мене лякає, що якось Маркус спробує проштовхнути ще одну тєму. І що йому вдасться її проштовхнути.

Мене лякає, що потім буде закономірний фінал і знову ролик з купою переглядів. З купою питань. І ті самі коментатори.

Так поки ремарочка: у нашого суспільства огидна звичка називати все, що їм не подобається у армії «радянським».

Це дуже проблемне твердження, адже, власне, специфічно радянського в нашій армії геть не так багато. І, переважно, це непогані, або, принаймні, не найгірші речі.

Проблеми з радянським військовим спадком починаються, власне, тоді і лише тоді, коли його використовують не за призначенням.

Додивлюся Маркуса може ж.

В коментах норм срач, але підсумки підібʼю вже як подивлюся 6-те, ключове, відео, в якому ідеться вже про контрнаступ.

І так само дивно не розуміти звідки існує оця солідарність кадрових військових.

Пояснюю на пальцях: в армії було погано. Платили мало, умови складні, колектив токсичний. Аби заманити в армію хоч когось було прийнято вольове рішення: пообіцяти хоча б солідарність, впевненість в тому шо якщо ти втримаєшся, перетерпиш, твоя карʼєра поступово ітиме вгору, навіть якщо ти не найкращий фахівець у своїй сфері (найкращих не було, найкращі і у нас часто в Польщі сидять). Впевненість, що прикриють і забʼють.

Звідси стара армійська приказка: забєй хуй і жди повишенія.

Я на 3-му відео зараз і не розумію, Маркус сам це не розуміє, чи розраховує на нерозуміючу аудиторію?

Ще не додивився відео Маркуса. Але просто неймовірне здивування викликає те, що людина, яка вже відходила років під 6 в лінійних підрозділах на солдатських/сержантських посадах і настільки неадекватно оцінює дійсність.

Зчепитися з майором при інших офіцерах, і очікувати нормального ставлення з боку командира частини - чекд.

Дати люлєй офіцеру, який вдарив підлеглого, очікуючи що інші офіцери до цього поставляться як до справедливого покарання - чекд.

Сваритися з людьми через шеврон (не берет, увага, це ж не дшб чи морпіхи, шеврон) - чекд.

До речі, забезпечення в ЗСУ покращувалося кожен день. Але з лопатами все було десь так само весь час.

І ще, згадалося, що раніше відносно саперних лопаток стосувався цілий перелік специфічних навичок, які, відповідно, відпрацьовувалися під час підготовки військовослужбовців. Мова йде і навчання з володіння саперкою під час рукопашного бою, і, наприклад, те, що положення для стрільби лежачи займалося так, щоб відкладати зброю від себе і діставати саперну лопатку для самоокопування (принаймні нам так пояснювали).

В який момент і чому програму підготовки змінили?