Вірші | Anna Savchyk


Channel's geo and language: Ukraine, Russian
Category: Books


@anngrapes
НЕ читаю вірші на замовлення. НЕ займаюсь рекламою. НЕ пишу вірші

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Russian
Category
Books
Statistics
Posts filter


Forward from: Вірші Наталії Мартинюк
ПОЧНИ З ПРОСТОГО....

Хіба нема за що нам славить Бога ?
Хіба нема для вдячності причин ?
Давайте ми почнемо із простого ,
І привід віднайдеться не один...

Прокинулись здоровими ми зранку,
Це  милість Бог над нами оновив...
А хтось не зміг дожити до світанку
Когось ракети вибух розбудив...

Поснідали... і не злиденно зовсім,
А кожен смакував тим , чим хотів...
Десь з голоду вмирають люди досі ,
І хтось ще з дня вчорашнього не їв...

Нам є де відпочити після втоми ,
І ліжко є й над головою дах...
А стільки їх ... З адресою й без дому...
Домівки руйнувались на очах   ...

Хоч раз  Творцю приносив ти подяку,
За те що геть нічого не болить?
А скільки хворих   .. в боротьбі із раком ,
На жаль,  програють бій в єдину мить...

Ми не одні , є друзі в нас і рідні
Відповідаєм на чиїсь дзвінки...
А стільки їх  ... Нікому не потрібних ...
Що в самоті живуть свої роки...

Ми на весні і влітку працювали,
Тепер помітні осені плоди ...
І фруктів є і овочів немало ,
І ще в достатку хліба і води...

Ти йдеш до Церкви , лине там  хваління ,
І проповідь про Господа звучить ...
А десь тривають ще страшні гоніння ,
За віру у в'язниці хтось сидить...


Через Ісуса маємо спасіння...
Він в Небеса дорогу нам відкрив,
А скільки грішних душ зазнали тління,
Бо ворог їх навіки загубив.


Можливість маєш Біблію читати,
І чуєш ... Дощ нічний по вікнах б'є
А є глухих, незрячих так багато ,
Для когось мрія це - життя твоє...

Хіба нема за що прославить Бога?
Хіба не віднайдеш подяки слів?
Нема причин ? Тоді почни з простого,
Прокинувся ти й день новий зустрів.




"чому?"


Минає час. У наших поколіннях
І досі ще, через віків пітьму,
Лишаються і щастя й біль – незмінні.
Стоїть питання гостро так: Чому?

Чому у світі цьому сліз багато?
Чому навколо стільки є тривог?
Чи можна горе зі Землі забрати?
Як дивиться на все це з Неба Бог?

Чому Він війни й голод допускає?
Хіба Йому не шкода матерів?
Хіба ж Він сироті не співчуває?
Чому бур'ян гріха кругом розцвів?

Хіба ж безсилий Він все зло забрати?
Сказати " Ні" і бідам і журбі?
Де відповідь сьогодні відшукати?
Так важко нам признатися собі...

Бог Добрий, ні на трішки не змінився,
З часів Едему людям волю дав.
З яким же смутком  Він на світ дивився,
Коли той світ Ісуса  розпинав...

Замість любові вибрали Варавву,
Буденним нам і звичним стало зло.
Лишилось на свободу досі право,
Перо до нас у руки перейшло!

Ми пишемо історію сьогодні
І ми самі формуємо цей світ ...
Відкинули якщо тепло Господнє ,
Тому і не розстане в душах лід...

Відповідальність нам лягла на плечі ,
За всі страждання, радість чи красу.
За сльози вдів, за посмішки малечі...
Невже внесемо знову цвях Христу ?

Є воля обирати, як нам бути.
Почати з себе варто вже тепер!
Бо злу і горю це протиотрута,
Давайте ж ми напишемо шедевр!

Давайте сонцем у пітьмі світити!
Ми можемо самі змінити світ,
Якщо не перестанемо любити,
Якщо ми не потопчем віри цвіт.

А щоб Земля наповнилась піснями,
І щоб настав нарешті добрий час,
Хай мир і згода буде поміж нами,
Хай Бог завжди перебуває в нас.

Автор: Мартинюк Наталя (07.10.2024)




«Ти вчив мене ходити по воді»


Ти вчив мене ходити по воді,
А я завжди дивилася на хвилі.
Себе сама бажала зберегти,
А Ти хотів щоб я жила по вірі.

І хвилі відчаю,страху і безнадій
Мене не раз хотіли потопити...
Та Ти спішив змінити хід подій
Продовжував мене й тоді любити.

Ти вів мене так часто крізь вогонь.
Ні,не для того щоби спопелити!
А щоб відчула там тепло долонь
І щоб по вірі далі могла жити.

Життя по вірі...це нелегкий шлях..
Це дні і ночі у сльозах,в молитві.
Це твердо знати,що на небесах
Є Батько,він підтримає у битві...

О скільки їх було,смертельних битв!
Коли не мала більш надії жити...
Та в них пізнала всю красу молитв
І вчилась з Татом просто говорити...

Життя по вірі вище всіх тривог.
Це впевненість у тому,що не бачиш.
Це завжди тісний з Богом діалог
Навіть коли ночами гірко плачеш...

Не сильна я...Ти знаєш це Господь!
Так часто падаю,боюсь і плачу.
Та дякую,що любиш і ведеш
Що я для Тебе так багато значу!

Щаслива бути донькою Царя!
З Тобою я пройду крізь буревії.
Тримай мене за руку як дитя
І проведи вузьким шляхом по вірі...

Дзюба Олена






У тривогах земних і втратах ,
Зізнаюся Тобі , мій Боже ,
Зрозуміти я все не здатна ,
Осягнути всіх дій не можу.

Що без Тебе дрібний мій розум?
Де є відповідь на питання?
І не сохнуть гарячі сльози ,
І чомусь Небеса в мовчанні...

Всі потрібні слова скінчились,
Щоб кожне "чому " пояснити...
Невідоме таким й лишилось...
Боже, Боже.. як далі жити ?

Шлях земний мій неначе в Йова ,
І здавалось: Тебе я знаю,
Розумію.... ще не готова ,
Від мовчання Твого страждаю...

Я чекала долин з квітками ,
Замість них лиш пісок й пустеля...
Вірю серцем своїм й думками,
Що молитви - не лиш до стелі...

Хоч і страшно мені буває
Пізнавати Тебе , Ісусе
Досконало Тебе не знаю...
А розлуки й на мить боюся...

Не такий Ти , щоб злого бажати,
Не такий Ти, щоб просто бити...
Ти такий, щоб мене тримати ,
Ти такий, щоб мене любити ...

Ти зі мною, коли я плачу ,
Ти зі мною, як страх лягає...
Наперед мою долю бачиш ,
Про одне лиш Тебе благаю :

Дай мені у земних стражданнях,
Прославляти Тебе, мій Боже,
Довіряти Тобі всі питання ,
Бо лиш Ти пояснити все можеш.

Коли кроки Твої я чую
Буря в серці тоді стихає ...
Більше вітер в лице не дує ,
Із душі страх кудись зникає.

Бо приходиш лише з любов’ю,
Не знаходжу я в ній обману ...
Ти зціляєш Святою Кров'ю
Всередині найглибші рани ...

Ти Один є моя Надія
Ти та скеля , яка спасає
Ти Один , в Кому я радію
Бога іншого я не маю .

Коли обіймаєш мене Ти міцно ,
Розумію і знов запевняюсь:
Ти усе , що мені потрібно,
Ти усе , що в житті я маю ...

Мартинюк Наталя


Найтяжча боротьба – завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Коли душа горить немов в вогні,
Коли твій розум – наче поле бою.

Коли себе ти важиш на вагах,
І бачиш, що ваги нажаль не має
А ні у вчинках, а ні у ділах,
Тай оправдань собі вже не шукаєш.

Коли нутро від болю аж кричить,
А все, що тобі можна це мовчати.
Скажи, як почуваєшся в цю мить?
В цю мить ти хочеш на весь світ сказати
Про те, що там сидить, на глибині
Твого ніким незвіданого серця….

Проте нажаль, чомусь , ти сам один,
Сліди людини вже роками стерті.
Ніхто не вникне у твою біду…
Й душа від цього ще сильніш страждає.
Усі в житті немов повз тебе йдуть.
Ніхто з людей тебе не помічає.
Всі хочуть завжди тільки лиш одне:
У всьому користь й зиск для себе мати.
Їм не цікавим є єство твоє,
Вони не мають що для тебе дати.

І в голові питання зазвучить,
Немовби ехо: « А кому потрібен?
Хто зможе душу словом оживить?
Хто допоможе подолати біди?»

А в відповідь Христос промовить: «Я.
Ніхто з людей не в змозі поміч дати,
Серця лікує лиш рука Моя,
Не варто від людей чогось чекати.

Лиш ті, хто переносив схожу біль
Спроможні болі інших помічати.
Та все ж, лиш Я змиваю з рани сіль,
Й допомагаю йти і пробачати
Всіх, хто тобі приносять біль і зло,
Всіх, хто ятрить замученую душу.

Моє дитя! Я – твій святий Господь.
Я Той, Хто робить серед моря сушу.
Я прокладаю шлях усім вітрам.
Я Той, Хто чинить тишу серед бурі…
З тобою поруч завжди, тут і там,
А те, що всі неначе б то поснули,
Я допустив, щоб ти шукав Мене,
Того, Який ніколи не залишить,
А В Мене сину, необхідне є,
Й Я можу дати значно – значно більше
Ніж ти шукаєш цього у людей.
Отож прошу, задумайся, дитино,
Ти клич Мене у темряві ночей,
Шукай Мене у найсвітлішу днину.
Я заспокою й силу дам Свою,
І боротьба у серці закінчиться.
Моє дитя. Я так тебе люблю.
Нехай твій дух печальний укріпиться.
Найтяжка боротьба завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Та коли прийдуть ці суворі дні,
Не забувай, що Я завжди з тобою.
Тебе всім серцем , сину, полюбив,
Тож йди до Мене, Я тебе чекаю.
Так промовляє Утішитель твій.
Благословив. І ще благословляю.

Амінь.01.02.2023р. Артемук Мирослава




Ти часто так роздумуєш про себе,
Ховаючи у серці безліч ран...
Ніхто не знає , але знає Небо,
Життєвий шлях і твій душевний стан...

І в це Різдво, коли усі співають ,
Про те Дитя , що в яслах тихо спить ,
Хоч радість скрізь , Зі святом хоч вітають,
Тебе ж усередині щось гнітить...

Тобі самотньо ? Сам себе ти судиш,
За свій характер і невдачні дні...
Чимало болю причинили люди ,
І гасять віру знов думки сумні...

Що ти слабкий, недосконалий зовсім ,
Хіба потрібні Господу такі...
І на собі тавро ми жертви носим,
Стискають нас обставини важкі...

А ти поринь у задуми сьогодні,
Про Того , Хто в Різдво з Небес зійшов ,
Хоч родовід Його не благородній,
Багато плям ти в роді би знайшов...

В дідах- неідеальних патріархах,
В моавитянці Рут , Чи у Раав,
І на Давида не одну би скаргу,
У книгу вічну ти би написав...

Не будь тілесним. Не живи минулим,
Не жертва ти , Христос бо Кров пролив ...
Його в обійми мук страшних штовхнули..
Ти знаєш... Він для тебе це зробив...

Поглянь на себе ти Очима Бога ,
І зцілення душевних ран приймай.
У майбуття відкрита є дорога ,
Все пережите Господу віддай...

Я знаю , Не найкраще , кострубате,
Минуле те гріховне і брудне....
Та це дарунком Богу може стати,
І змінить Він життя твоє земне.

Христос у бідних яслах народився ,
Щоби від нас забрати все старе ,
Щоб ти у Ньому назавжди змінився ,
Отримав серце , мрії - все нове...

Майбутнє нині поспіши прийняти ,
До щастя з Богом сходи ти майструй...
А що Христу в Різдво подарувати?
Йому своє минуле подаруй.

Мартинюк Наталя


«Коли Христос приходить у життя»


Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни  ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....

Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли -  стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...

Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...

Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли  ясла і овечки ...

Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?

А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....

Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...

Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...

А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у  піснях ,
Ще чути з висоти слова  надії...

Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....

Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...

Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...

І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...

Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...

Мартинюк Наталя




Привіт, друзі 😇
🗓️Хочу запропонувати вашій увазі планери для читання Біблії
12 закладок в Біблію на 12 місяців

Графік читання - хронологічний

💰100 грн

Кому цікаво, — звертайтесь 😉
@anngrapes


Forward from: Вірші Наталії Мартинюк
Якщо з тобою справу має Бог ,
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів , без підтримки слова ,
Провалів буде більш , ніж перемог...

Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...

Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри щоб старався,
Смиренно в Руки Гончаря віддався,
А Він ліпив  би з тебе , що бажав...

Якщо з тобою справу має Бог,
То неодмінно стрінешся ти з болем ,
Нагне страждання душу аж додолу,
Не бійся у житті своїм тривог...

І будеш гірко плакати в журбі ,
Та в цих сльозах очищення і воля,
В них каяття і зцілення від болю ,
Ці сльози допоможуть у житті...

Якщо з тобою справу має Бог,
При інших ти слабким й ранимим станеш,
Та з ясністю на річ одну поглянеш:
Хто друг , а хто вів просто діалог...

Якщо з тобою справу має Бог,
Відповісти не зможеш на питання,
Та з Богом мужньо крізь випробування,
Дійти до світла зможете удвох.

Розчарування в людях ти ковтнеш,
Не буде в кого запитать поради ,
Тоді до Того , в Кого слово Правди,
З надією і вірою прийдеш .

Якщо з тобою справу має Він ,
Збагнеш те , як буває важко жити,
Його любов знов може воскресити,
І надихне тебе до добрих змін.

Ти лишишся роздавлений ,сумний ,
І успіхів блискучих не побачиш,
Порою від безсилля ти заплачеш ,
Підтримає тебе лиш Дух Святий.

Якщо з тобою справу має Бог,
Не всі тебе зустрінуть з добротою,
А швидше , осуд виллється рікою ,
Застрягне в горлі розпачу клубок.

Шлях хресний є .. у кожного він свій ,
І свій Пилат , свій  Юда й ніч безсонна ...
Хай Бог пошле назустріч Симеона,
Який поможе хрест понести твій...

Якщо й не так , то Господа плече ,
Під хрест той  безумовно легко ляже...
Спаситель рани серця перев'яже,
Від тебе на Голгофі не втече...

Якщо з тобою справу має Бог ,
Достатком похвалитися не зможеш ,
Та Небо і подбає й допоможе ,
У бідності й проблемах багатьох...

Ти витримаєш, все переживеш,
Якщо Христу постійно довіряєш,
За Ним в майбутнє кроки направляєш,
Благословіння в муках віднайдеш.

У болях- невимовна є краса ,
Ти страх свій оберни в мету : летіти ,
Смирення посади в душі як квіти ,
Твою хай  пісню чують Небеса.

Віддайся Богу й благодать Творця ,
Хай діє в серці... І тоді незримо ,
Всі шрами стануть справжніми дверима ,
До сили і до щастя без кінця.

Дорогою іди до перемог ,
Хоч вітер злий з ніг старається збивати ,
Та в Небі нагороду будеш мати ,
Бо справу із тобою має Бог.
( 14.09.2023
©️ Н. Луцик- Мартинюк)


«Якщо з тобою справу має Бог"



20 last posts shown.