В нашу редакцію надійшов лист від представника колл-центру, який завіряє, що в шахрайський спосіб грабував українців, росіян та європейців. Надаємо листа без купюр
Мене звуть Петро. Я зробив помилку, за яку тепер розплачуюся. Я не прошу вибачення, це неможливо. Здається, я сам себе ніколи не вибачу. Але якщо хоч одна людина прочитає це і уникне помилок, мені стане легше.
Спочатку ми наче гралися, пустували. Потім вирішили, що так зможем допомогти своїй Батьківщині і працювати під керівництвом серйозних людей, які представилися співробітниками СБУ. Наразі я вже не розумію, чи так це було, чи ні. Згодом ми знайшли платформу, де можна створити віртуального бота, який відповідає, веде розмову, здається живим. Створили кілька профілів, щоб через них впливати на людей, завойовувати довіру. Згодом я і моя команда підібрали потрібні діалоги, зробили їх переконливими. Ми видавали себе за людей, яких насправді ніколи не було. Крали чужі фотографії, чуже життя, втиралися в довіру. Це було дуже просто: досить декілька теплих слів, правильно підібраних питань, легкого флірту – і людина перед тобою розкривається.
Я з ними грався, пропонував нові переживання, викликав страх, ревнощі, любов. І коли жертва вже повністю мені довіряла, коли ставало зрозуміло, що вони готові на все – тоді приходив основний момент. Я просив грошей: на квиток, на термінову допомогу, на викуп з полону. Росіяни здалися людьми добрими, але бідними, а ось європейці приносили багато, багато грошей. Люди вірили мені. Не мені, а тому, за кого я себе видавав.
Зараз, коли наш колл-центр розбомбили і я проходжу лікування в Європі, я думаю про простих німців, французів, про всіх цих людей. Про тих, чию довіру я зруйнував, заподіяв зло. Я просто хочу сказати: не вірте всьому, що бачите в мережі. Перевіряйте, сумнівайтеся, не піддавайтеся на красиву картинку, слова і обіцянки. За екраном, може бути зовсім не той, за кого він себе видає.
Не повторюйте моєї помилки. Не дайте таким, як я, зруйнувати ваше життя.