Історія Солом‘янського району

Фото: Н.Кавешніков.
З фондів Музею архітектури ім.Щусєва.

Уявіть: 1919 рік, післявоєнний Київ, перші футбольні м’ячі, які важили більше кілограма, поля, розмічені крейдою, і гра, де захисникам дозволялося жорстко грати без карток. Так починалася історія ФК «Локомотив».

Гравці виходили на поле не в легкій синтетичній формі, а в щільних сорочках і вовняних шортах, а взуття нагадувало звичайні черевики зі шипами.

І, попри всі ці відмінності, їх об’єднувала та сама пристрасть до футболу, що є у наших гравців і сьогодні

Той самий Київ у військовому сьогоденні: футбол змінився, став швидшим, технічнішим, але дух гри залишився незмінним. Ми продовжуємо справу наших предків, граємо для вболівальників і пишемо нові сторінки нашої історії, адже 105 років тому, сьогодні і в майбутньому

Цикл лекцій "Видатні імена Солом'янського району".

Провідний бібліотекар з краєзнавчої роботи, краєзнавець Олександр Михайлик вже готує для вас четверту розповідь. Вона буде доволі незвичайною. Адже ми будемо говорити про постать, яка жила дуже давно, ще в 14 столітті. І цією постаттю є князь Володимир Ольгердович.

Ви здивовані? Але згадайте, що з 2022 року в нашому районі, а саме в селищі Совки існує провулок Князя Володимира Ольгердовича. І це не випадковість. Адже у тій місцині колись існував заміський двір Володимерка, де й жив київський князь Володимир Ольгердович! Ми дізнаємося, де саме він існував.

Перший київський князь з династії Гедиміновичів, засновник та будівничий Київського замку, ініціатор перебудови міста. Грамоти, які він видав власникам земель, і протягом наступних століть були підставою для підтвердження прав на землі. Він карбував монети, мав власне військо, був вмілим воєначальником.

Тож цій непересічний історичній постаті і буде присвячено нашу найближчу лекцію.

Перше фото - трибуна під час спортивних змагань залізничників, друге - загальний вид стадіону, третє - фізкультурна зарядка робітників-залізничників.

На першому фото на задньому плані видно будівлю хіміко-технічної лабораторії залізниці та її два характерні димарі, на третьому - будівлю колишнього притулку залізниці, на той час - фабрично-заводського залізничного училища.
Фото - з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного, тривалий час зберігалися у Музеї історії району, після ліквідації їх передали у фонди бібліотеки.

Фото оцифровані в грудні 2024 року. Публікуються вперше.

Унікальне фото 1980-х, за стилістикою найімовірніше авторства києвознавця Василя Галайби. Початкова частина вулиці Нововокзальної від вулиці Протасів яр.
Цікаво, що два одноповерхові будинки вдалині існують навіть у 2024 році. А будинок ліворуч було знесено лише на початку 2010-х.

На фотографії, зробленій у 1967 році - забудова нижньої частини вулиці Василя Липківського. Саме в ті роки зведено кільце з 6 9-поверхівок  проєкту 1-464А-20 (в народі "коробочки" за характерний вигляд) - у 1966 будинок на Липківського, 7, а 1967 - будинки на Липківського, 3, 5 та Мокрій, 2, 4, 6. На фото бачимо більшість будинків ще в процесі будівництва.

Тимчасовий вокзал, існував у 1908-1932