У Террі Пратчетта я поки прочитала всього декілька книг (я точно виправлятиму цю ситуацію), але вже можу сказати, що
«Поштова лихоманка» – це шедевр! Наскільки геніальним був цей чоловік, що зміг придумати таку цікаву історію, приправити її неповторним гумором та додати класних персонажів🤍
Я, буквально, виписувала собі смішні цитати, робила скріншоти, зачитувала їх рідним, сміялася вголос й раділа як дитина, що у мене вже є продовження цього циклу.
Скажу декілька слів про нашого головного героя – це шахрай й злодій Мокр фон Губперук, якого засуджено до страти за його злочини. Але стається так, що він отримує шанс на нове життя у ролі державного службовця (і як піджартовує автор – "якщо, звісно, державну роботу можна назвати життям"😅). Основним його обов'язком буде робота генерального поштмейстера. Проблема тільки в тому, що його попередники трагічно закінчили на цій посаді, а сама пошта завалена такою купою листів, що їй не видно кінця-краю.
Власне, тут і згодять навики нашого головного героя. Авантюризм й, певного роду, талант пана Мокра почне працювати на благо мешканців містечка.
Щоб ви розуміли, я цю книгу читала до 1-2 ночі, тому що зовсім не хотіла зупинятися. Однозначно вона буде однією з кращих прочитаних у лютому!
• Такі вони дивні, ці люди: вкрадеш п'ять доларів – і ти дрібний злодюжка; вкрадеш тисячі – і ти або уряд, або герой.
• Є прислів’я: «Чесну людину не обдуриш»; особливо полюбляють цитувати його ті, хто непогано заробляє, обдурюючи чесних людей.
• Пустельною вулицею пішло відлуння, але жодного обличчя не з'явилося в жодному вікні. На цій фешенебельній вулиці ніхто не підійшов би до вікна, навіть якби під цим вікном відбувалося вбивство. У бідніших районах люди хоча б виходили подивитися – а то і взяти участь.
• Книги були для Мокра закритою книгою.
• Якщо постійно змінювати те, як люди бачать світ, урешті-решт зміниться те, як ти бачиш себе.
Видавництво Старого ЛеваБільше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️