Я сьогодні вітала з Днем Народження добру знайому, близьку мені людину. Вирішила не тільки надіслати повідомлення, а й зателефонувати, щоб привітати голосом. Наче в такій особистій дії - більше "дії", більше енергії. Дзвонила і думала про сучасний етикет. Про те, щоб не потривожити її дзвоником і не бути в цей момент недоречною.
А ще думала про те, що нейрогормон окситоцин не виробляється, коли ми просто читаємо повідомлення. Нашій нервовій системі потрібно в ідеальному варіанті бачити, хоча б чути голос співрозмовника.
Думала про те, що у сучасних дітей є унікальна і зручна можливість контактувати онлайн - без контакту - але часто виникає тривога перед "живим контактом", коли потрібно до когось підійти чи телефонувати.
Я іноді питаю у тих, з ким працюю: Чи є у вас ті, кому ви можете саме зателефонувати, поговорити голосом?
Навіть відчуття такої можливості додає сил.
Доброго безпечного вечора та ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз