Коротко про подальший розвиток ситуації зі Стерненком та Сирським: клоун проти воїна, і воїн тут — не той, хто в погонах.
Наразі всі інновації в армію приносять цивільні / мобілізовані цивільні, тоді як керуючі кадрові лише заважають, сприймають цивільних як другосортних і прямо шкодять тупими рішеннями та небажанням змінюватися. Уособленням відсталого, мстивого та впертого рабовласника є наш Головнокомандувач ЗСУ, який, по суті, працює на ворога.
Шлях до перемоги можливий лише за умови перетворення ЗСУ на сучасну корпорацію з потужною аналітичною складовою, де ефективність кожного елемента прораховується, цінується життя громадянина, знято бар’єр між цивільним та військовим. ЗСУ мають стати «корпорацією національного спротиву» — тим, що 90% кадрових полковників і генералів не лише не здатні створити, а й навіть усвідомити.
За повної агресивної відсутності бажання у генералів управлінську та кадрову революцію міг би здійснити Президент, але його зволікання з рішеннями обертає маховик історії проти нас. Щодня.