Фільми • Що подивитись?

Мости округу Медісон
The Bridges of Madison County, 1995

IMDb 7.6 | RT 90%
Трейлер (en)

Режисер: Клінт Іствуд
Актори: Клінт Іствуд, Меріл Стріп та інші

🇺🇸 | 2:14 (134хв) | ➡️

#драма #мелодрама

Все змінюється. Завжди. Такий вже порядок речей. Більшість людей бояться змін, але якщо сприймати їх як те, на що можна розраховувати, то це не так вже і страшно.

США, серпень 1965 року. Франческа Джонсон живе разом із чоловіком-фермером та двома дітьми в окрузі Медісон. Раптово її монотонне життя змінюється завдяки зустрічі з Робертом Кінкейдом, 52-річним фотографом National Geographic, який приїхав до округу Медісон робити фотографії місцевих мостів. Вони палко закохуються один в одного, але на це кохання в них є лише чотири дні.

———
Історія одного кохання

Шалено чуттєвий і відвертий роман Роберта Джеймса Воллера втілився в кіношедевр, ставши фільмом на всі часи... Фільмом не просто про кохання, а й про найскладніше в житті людини – про вибір, адже найчастіше від нього залежить не тільки подальша наша доля, а й добробут близьких нам людей.

Історія, розказана в «Мостах округу Медісон», зараз, напевно, може здатись комусь старомодною і надміру сентиментальною, однак важко спростувати той факт, що найчастіше істинне кохання пізнається або в ранній юності, або на схилі років. А в проміжку часу, що утворюється в нашому житті, воно так часто заміщується хтивістю, вигодою, зобов'язаннями та банальними звичками, що його вже важко назвати тим самим словом «кохання».

Роблячи відгук на цей фільм, не можна не відмітити акторів, бо картина по суті є театром двох людей, на яких лежить велика відповідальність передати нам емоції – головне, від чого залежить фінальне сприйняття історії. Меріл Стріп для мене стала ідеальною Франческою із роману Воллера. Але бачити Клінта Іствуда в романтичній ролі досить незвично і навіть дещо кумедно. Не скажу, що мені він здався дуже органічним у цій ролі (хоча під час прочитання роману моя уява малювала приблизно схожий типаж Роберта).

Але що в підсумку? А в підсумку перед нами постає ще один чудовий фільм за авторством Клінта Іствуда. Фільм, у якому на перше місце ставиться не сама історія, а люди з їхніми почуттями, переживаннями, мріями і прагненнями. Безсумнівно рекомендую до перегляду, а ще рекомендую обов'язково прочитати роман (він невеличкий) – там по-іншому обіграний фінал, від якого не розчулиться хіба що людина з кам'яним серцем.

Моя оцінка 9️⃣0️⃣
———

📖 Мости округу Медісон – Роберт Джеймс Воллер

➡️ Фільм було знято на основі однойменної книги Роберта Джеймса Воллера, яку письменник написав всього за 11 днів. Спочатку він навіть не планував її видавати, проте друзі наполягли на тому, щоб Роберт все ж знайшов агента. Після виходу роман став спражнім літературним феноменом Америки. Він перебував у списку бестселерів понад 90 тижнів, а перший тираж книги тільки в США склав 7 млн примірників.

🏆 Оскар – 1 номінація, Золотий глобус – 2 номінації, Сезар – 1 номінація, Премія Гільдії акторів – 1 номінація

———
Підписатись на канал

Не говори зі злом
Speak No Evil, 2024

IMDb 6.8 | RT 83%
Трейлер (ua)

Режисер: Джеймс Воткінс
Актори: Джеймс МакЕвой, Маккензі Девіс, Скут Макнейрі, Ешлінґ Франчозі та інші

🇺🇸 | 1:50 (110хв) | ➡️

#трилер

Технології зараз неймовірні, проте з емоційної точки зору ми все ще неандертальці. Усе це бездоганне життя – Інстаграм, Фейсбук – там багато говорильні, проте хіба хтось по-спражньому чесний? Це веде до, не знаю, напруження і стресу.

Бен і Луїз – подружня пара зі США, яка нещодавно влаштувалася в Лондоні, – проводить незабутню відпустку в Італії. Незабаром доля зіштовхує їх із британською сім'єю, яка відпочиває неподалік. Незнайомці здаються Бену і Луїз порядними людьми, тому вони без вагань приймають їхнє запрошення в гості. Прибувши в заміський будинок, американці помічають деякі дивацтва, яким спочатку не надають особливого значення. Але чим більше вони пізнають нових знайомих, тим напруженішою стає обстановка.

———
Що вони приховують, або як МакЕвой увесь фільм витягнув

Однойменний голлівудський ремейк данського фільму 2022 року, який, варто сказати, я не дивився, тому можу судити про фільм тільки як про самостійний проєкт. У такому вигляді він є бенефісом Джеймса МакЕвоя, на фоні перфомансу якого тьмяніють не тільки решта персонажів, а й сюжет загалом.

Щодо сюжету можна сказати, що формально він працює, однак якщо хочете по-справжньому полоскотати нерви, то будьте готові до того, що психологічний ефект фільм справляє тільки за умови прийняття відвертих сюжетних костилів, на яких тримається саспенс.

Якщо не брати до уваги відверто комічну фінальну частину у дусі «Сам удома» (яка, власне, і зіпсувала мені загальні враження), це цілком гідний представник жанру психологічного трилера з усіма його особливостями, який розкриває проблематику соціальних норм у сучасному суспільстві.

Резюмуючи, скажу так. Як психологічний трилер – це класичний Голлівуд, зі спробами в оригінальну структуру сюжету, яка, судячи з усього, дісталася у спадок від оригіналу. Складно сказати, як би фільм сприймався без МакЕвоя, але в тому вигляді, як є, – це театр одного актора. Якщо бажаєте саме психологічного трилера, то напевно краще подивитися оригінал. Єдиний очевидний козир цієї адаптації – це втілений МакЕвоєм образ, на фоні якого все інше перетворюється на звичайні декорації.

Моя оцінка 7️⃣5️⃣
———

➡️ Історія заснована на досвіді Крістіана Тафдрупа, режисера оригінального данського фільму, який подружився з голландською парою під час відпустки в Тоскані зі своєю дружиною. Обидві пари дуже добре ладнали, і після повернення додому Тафдруп отримав запрошення від голландської сім'ї приїхати до Нідерландів. Він ненадовго задумався над цим, але вирішив, що почуватиметься дивно, залишаючись із людьми, яких він насправді не знає; його історія для фільму виникла, коли він дав волю своїм найпохмурішим фантазіям про те, що могло б статися, якби він погодився.

———
Підписатись на канал

Збори ОСББ
2024

IMDb 7.0 | RT -
Трейлер (ua)

Режисер: Мітя Шмурак
Актори: Ольга Сумська, Олександр Рудинський, Антоніна Хижняк, Євген Янович, Міша Лебіга та інші

🇺🇦 | 1:34 (94хв) | ⬅️

#комедія

Паркуватись можна на тротуарі – бо обійдуть. Палити можна на сходах – бо стерплять. Податки можна не платити – бо ви нікому нічого не винні. Це вам всі винні. Ви хочете, щоб і дороги були рівні, і медицина безкоштовна, і армія потужна. От тільки самі для цього ніхріна робити не збираєтесь.

Жителі української багатоповерхівки збираються, щоб обговорити купівлю спільного генератору на зиму. Однак його потужності на всіх не вистачить, а питання «кого залишити без тепла» загострює старі конфлікти та провокує сварки, які переростають у непримиренне протистояння. Чи зможуть сусіди поступитися особистим, щоб об’єднатися заради спільного?

———
Як генератор об’єднав сусідів

Збори ОСББ – це такий собі свіжий погляд на сучасні суспільні відносини, з намаганнями поєднати гумор та життєві реалії сучасних українців. Чому з намаганнями? Бо весь цей гумор досить локальний, і людям, як в очі не бачили тих будинкових чатів (як я), буде складно зрозуміти весь спектр цієї комічної ситуації, що відбувається на екрані. Хоча, якщо абстрагуватись та інтерпретувати події, як алюзію на наше суспільство в цілому, сюжет набирає зовсім інших фарб.

При оцінці фільму важливо відмітити акторський внесок. Більшість акторів змогли вийти за рамки цієї театральності, якою грішить український кінематограф. Діалоги виглядають дійсно живими, та здебільшого ненаграними. Окремого схвалення від мене отримує Ольга Сумська, персонаж якої зміг декілька разів мене по-спражньому вибісити (а це вдається досить рідко), та Олександр Рудинський з його монологом до дружини, якому дійсно віриш. Хоча оце «я твій ніколаєвський ваньок, а ти мій лачен» зіпсувало весь драматизм сказаного (виглядало, вибачте, дуже крінжово).

Якщо оцінювати в цілому, то фільм цілком виконує функцію розважального кіно, і навіть при наявності чотирьох (наче стільки я нарахував) відвертих вставок продакт-плейсменту не викликає бажання вимкнути його в перші 20-30 хвилин. Непогана сатирично-соціальна комедія, особливо зважаючи на досить обмежений бюджет та короткі строки виробництва. Чи рекомендую? Ну, так. Але без завищених очікувань.

Моя оцінка 7️⃣5️⃣
———

➡️ Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, або ОСББ – неприбуткова юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.

———
Підписатись на канал

Первісна Америка
American Primeval, 2025

IMDb 8.2 | RT 60%
Трейлер (ua)

Режисер: Пітер Берг
Актори: Тейлор Кітч, Бетті Ґілпін, Дейн Де Гаан, Ши Віґем та інші

🇺🇸 | 6 епізодів по 40-50хв | ↗️

#серіал #бойовик #вестерн

Я зрозумів, що ці землі мають велику силу, від якої ми, цивілізовані люди, не в змозі захиститися. Ці землі проникають усередину нас, в наші кістки, в нашу кров, а потім ще глибше... вони захоплюють наші душі.

1857 рік. У форті на південному заході штату Вайомінг Сара Ровелл із сином-підлітком шукає провідника, який відвіз би їх до чоловіка на захід – через нездоланний у цю пору року гірський хребет та місцевість, населену войовничими індіанськими племенами, злочинцями всіх мастей та непередбачуваними мормонами. Охочих піти на такий ризик не знаходиться, і жінка вирушає в дорогу в складі каравану переселенців.

———
Подорож у часи дикої природи та людської витривалості

Новинка від Netflix, доволі мало помічена на релізі, без будь-якої більш-менш великої рекламної кампанії і навіть із наявністю очевидних сюжетних дірок, змогла здивувати мене незвичною для сучасного кінематографа картинкою.

Доволі нехитрий сюжет як для вестерну, так і для подібних роуд-муві тут не претендує на будь-який переворот у своєму жанрі – самотня жінка зі своїм сином прагне вирватися до кращого життя на «цивілізованому» Заході, продираючись крізь жорстокі сутички між мормонами й американськими військами, для яких полем битви стала територія Юта (і, звісно, тікає вона від таємничого минулого, деталі якого до певної міри так і не будуть розкриті).

Більш приємним фактором стало грамотно вплетене в сценарій та добре побудоване протистояння добра і зла. Перед нами постають як позитивні «білі» персонажі, так і «білі» сюжетно негативні мормони; потім ми бачимо групу войовничих індіанців, що ведуть непримиренну боротьбу із «загарбниками», та індіанців таких, що такі погляди розділяти відмовляються. Ми бачимо, що в цій «дикій» історії про виживання жодна зі сторін не може бути однозначно доброю чи злою.

Загалом, це досить гарно та дорого знятий серіал, що потішить свободою від м'яко кажучи «набридлих» модних тенденцій, натуральною, жорстокою картинкою та несподіваною сірою мораллю в протистоянні всіх і вся. Особисто я подивився всі серії за один підхід, що, безперечно, вважаю приємним початком серіального сезону 2025-го року. Любителям жанру рекомендую особливо, а про більше говорити і не доводиться.

Моя оцінка 8️⃣0️⃣
———

➡️ Мормони мали збройний конфлікт із урядом США у XIX столітті, відомий як Ютська війна або Мормонська війна (1857–1858). Причиною конфлікту стало напруження між мормонами, які переселилися до території Юти під керівництвом Бригама Янга, та федеральним урядом. Уряд США стурбувався через автономію, яку мормони встановили в регіоні, та чутки про їхню непокору і полігамію. Президент Джеймс Б'юкенен відправив армію, щоб відновити федеральний контроль. Мормони мобілізували власну міліцію та вдалися до тактики спалення ресурсів. Конфлікт закінчився без масштабних битв, коли досягли компромісу: федеральна армія увійшла до Юти, але не чинила репресій.

———
Підписатись на канал

Потік. Останній кіт на Землі
Straume, 2024

IMDb 7.9 | RT 97%
Трейлер (ua)

Режисер: Гінц Зільбалодис

🇱🇻 🇧🇪 🇫🇷 | 1:25 (85хв) | ⬇️

#мультфільм #пригода #фентезі

Кіт прокидається у світі, який наближається до кінця. Велика повінь поступово поглинає все. Чотирилапий дуже боїться води, але домівка зруйнована, і єдиний шанс на порятунок – маленький човен з іншими тваринами. Заради порятунку їм доведеться об’єднатися, незважаючи на відмінності…

———
Без зайвих слів

Минулий рік виявився напрочуд багатим на чудову анімацію на будь-який смак. Тут вам і неймовірний другий сезон Аркейна, і душевний Дикий робот, і друга частина Думками навиворіт. На фоні всього цього розмаїття якось непомітно пройшла прем'єра латвійського анімаційного фільму від режисера Гінца Зільбалодиса. Але непомітно для мене, відірваного від світу великого кіно. Свої нагороди мульт впевнено збирає й досі, спочатку відзначившись на Каннському кінофестивалі, а під завісу року відхопивши «Золотий глобус» у номінації «Найкращий анімаційний фільм».

Головна особливість мультфільму в тому, що від нього абсолютно неможливо відірвати очей, навіть не зважаючи на те, що сюжет абсолютно позбавлений діалогів, а тварини не розмовляють і видають лише ті звуки, які притаманні їхнім представникам із реального життя. Усе це режисер майстерно переплітає з неймовірною атмосферою та важливими філософськими питаннями.

Під час перегляду нескладно прийти до розуміння, що це все метафора людської історії. Нам покажуть боротьбу за владу, зміну лідерів, зіткнення різних життєвих цінностей, революцію, війну та поразку в ній. Ми побачимо як правильні рішення призводять до краху, а порятунку сприяють помилки та випадковості.

Словом, чудове анімаційне кіно абсолютно для будь-якого віку, віросповідання чи політичних поглядів. Я (як фанат котячого світу) просто в захваті. Раджу всім, без винятків.

Моя оцінка 9️⃣0️⃣
———

➡️ Мультфільм було створено з використанням Blender – 3D-програми з відкритим вихідним кодом. До команди, яка працювала над фільмом, увійшли представники Франції, Бельгії та Латвії. Вони до цього не працювали з Blender, тому в перші тижні їм потрібно було пройти навчання.

🏆 Золотий глобус – 1 номінація (1 перемога), Каннський фестиваль – 1 номінація, Європейський кіноприз – 2 номінації (1 перемога)

———
Підписатись на канал

Мої думки тихі
2019

IMDb 7.8 | RT 100%
Трейлер (ua)

Режисер: Антоніо Лукіч
Актори: Ірма Вітовська, Андрій Лідаговський та інші

🇺🇦 | 1:44 (104хв) | ⬅️

#комедія #драма

– Для мене є речі, важливіші, ніж діти і онуки.
– Ой, як тим помиляєшся. Немає нічого важливішого за дітей. Жодна музика, жодні звуки не варті того, щоб жертвувати сім'єю.
– Ага, це ти так думаєш.
– Ти дурачок, Вадім.
– Я не дурачок. Я музикант. Я, вибач, не люблю це слово, творець.

Складно назвати життя Вадима успішним. Він працює звукорежисером. Поки це йому грошей багато не приносить, але він сподівається на прорив. Одна канадська компанія вирішила дати хлопцю шанс – потрібно всього лише записати звуки українських тварин для створення гри. А якщо зможе ще й дістати їм крякання рахівського крижня, то взагалі запросять на роботу до Канади. Вадим розуміє, що це його можливість виїхати з України у краще життя. У цій подорожі компанію йому вирішила скласти мама – сім’я ж так мало часу проводить разом, а тут такий шанс. Звичайно ж, Вадим не сильно радий такому попутникові, адже це обіцяє чимало неприємних ситуацій і розмов…

———
Українська трагікомедія

Я просто обожнюю комедії, де персонажі не намагаються виглядати смішними. Де сюжет у легкій манері з гумором розкриває глибокі драматичні питання. «Мої думки тихі» як раз із таких. І мені шкода, що фільми з подібною подачею здебільшого є авторськими та маловідомими широкому загалу. Але, як на мене, саме такі фільми залишають свій слід у свідомості, бо молоді режисери, що їх створюють, не є заручниками штампів та не обмежені бажанням сподобатися публіці.

Фільм майстерно поєднує комічні ситуації з драматичними моментами. Гумор тут легкий і ненав'язливий, а драматичні сцени змушують задуматися про важливі життєві цінності. Переважна більшість смішних сцен тут списана з реального життя. І смієшся тут радше не з персонажів, а з реальності, зі своїх таких самих незручних ситуацій, впізнаючи в цих сценах себе.

Втім, комедійна складова тут не найголовніша. Уже першою сценою (на якій замислюєшся, чи точно той фільм ти увімкнув) режисер чітко дає зрозуміти, що знімав все ж таки не для того, щоб розсмішити, а для того, щоб порушити низку давніх, але досі актуальних проблем. Тут і про пошук себе, і про еміграцію, і про стосунки між поколіннями, і про любов до рідного краю.

Рекомендую всім, хто цінує якісне авторське кіно з глибоким змістом. І якщо майбутнє українського кінематографу за такими людьми як Антоніо Лукіч, то в нас є всі шанси розвинути його до міжнародного рівня.

Моя оцінка 8️⃣5️⃣
———

➡️ Уперше фільм показали 4 липня 2019 року на секції «East of West» («На Схід від Заходу») 54-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах, де він отримав Спеціальну премію журі. Загалом за весь час стрічку презентували на понад 70 кінофестивалях світу. А 2021 року Національний центр Олександра Довженка помістив фільм на 20-ту позицію у своєму списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

———
Підписатись на канал

Гладіатор 2
Gladiator II, 2024

IMDb 6.7 | RT 71%
Трейлер (ua)

Режисер: Рідлі Скотт
Актори: Пол Мескаль, Педро Паскаль, Дензел Вашингтон, Конні Нільсен та інші

🇺🇸 | 2:27 (147хв) | ➡️

#драма

– Скажи, нащо мені ці римські гроші?
– Гладіатор може купити собі нове життя... свою свободу.
– Римська мрія...
– Ні, раб мріє не про свободу, а про власних рабів.

200 рік нашої ери. Армія Римської імперії під командуванням генерала Марка Акація штурмує Нумідію – останню вільну державу в Північній Африці. У битві із загарбниками у воїна Ганно гине дружина, а сам він потрапляє в полон. Разом з іншими бранцями його готуються продати в рабство, але завдяки фізичній витривалості та бойовим навичкам його помічає і купує організатор гладіаторських боїв Макрін. Так воїн стає гладіатором, одержимим жагою помсти римському полководцю. Макрін обіцяє Ганно влаштувати зустріч із його заклятим ворогом, якщо хлопець буде люто битися на арені Колізею.

———
Гладіатори вже не ті

Пряме продовження фільму Гладіатор, знятого Рідлі Скоттом аж у 2000 році, немов старий друг, який повернувся, але вже не той, що був раніше. І навіть акторів запросили з першої частини, як старих знайомих, які не бачилися багато років. І навіть флешбеки звідти вставили, як старі фотографії із сімейного альбому, щоб нагадати про минуле. Але з тих подій минуло занадто багато років, і історія сприймається вже не так, як раніше.

Але я, якщо чесно, і не розраховував на більше. Бо припускав, що сценарні рішення зіпсують враження від картини. Перша частина не потребувала продовження, вона була цілком закінченою історією, через що і сюжет сиквела здається аж надто притягнутим за вуха (особливо конфлікт між Луцієм та Акацієм). Проте, на захист сценаристів, відмічу пристойну сюжетну арку Макріна у виконанні Дензела Вашингтона.

Похвалити фільм можна хіба що за видовищність та масштабність (хоча місцями CGI було і забагато). Видно, що проєкт створювався виключно задля показу на великому екрані. А з цього слідує один єдиний висновок – фільм одноразовий, і передивлятися у вас не буде жодного бажання.

Якщо бажаєте хліба та видовищ, велком. Із роллю типового голлівудського блокбастеру картина справляється, але як глибока драматична історія – краще зайвий раз передивитися першу частину.

Моя оцінка 7️⃣0️⃣
———

➡️ Більшість гладіаторів гинули на арені під час боїв або вмирали від ран пізніше. Але найспритніші і добре навчені з них могли заслужити свободу. Її символом був дерев'яний меч під назвою рудис – на ньому могли вирізати якийсь напис на честь подвигів воїна, що звільнився. Воїнів на пенсії називали рудіаріями – вони, як правило, займалися підготовкою молодих бійців у спеціальних школах.

🏆 Золотий глобус – 2 номінації

———
Підписатись на канал

Документальні фільми, які варто подивитись

#добірка

Документальні фільми – це унікальний жанр кінематографа, який дозволяє зазирнути у реальний світ, розкрити приховані історії та зрозуміти складні явища через призму фактів і особистих переживань. Вони здатні надихати, дивувати, викликати емоції та ставити важливі питання. Завдяки різноманітності тем, документалістика є джерелом знань, що розширює світогляд і допомагає краще зрозуміти сучасність та її виклики.

———

▪️ Торкаючись безодні – 2003

Історія сходження Джо Сімпсона та його друга Саймона Йетса на одну з вершин перуанських Анд 1985 року. Два молодих амбітних альпініста вирішили підкорити небезпечний західний схил Сіула Гранде, висотою 7 тисяч метрів. Під час спуску в погану погоду Сімпсон падає і ламає ногу. У боротьбі за виживання молоді люди змушені щохвилини приймати непрості рішення.

Чому дивитись: надихаюча й емоційно потужна історія про мужність, боротьбу за життя та силу людського духу, яка змушує задуматися про межі можливостей.

IMDb 8.0 | RT 93% | Мій 8
———

▪️ Вудсток: три дні, що змінили покоління – 2019

Коли влітку 1969 року в адміністрацію штату Нью-Йорк надійшла заявка на проведення фестивалю, чиновники, які видали дозвіл, аж ніяк не могли припустити, що в результаті отримають найзнаменитішу вечірку в історії за участю 500 тисяч хіпі та на додачу справжню культурну революцію, що визволила західну музику та західне суспільство на багато десятиліть.

Чому дивитись: атмосфера легендарного музичного фестивалю 1969 року, який став символом епохи свободи, миру та єдності.

IMDb 7.6 | RT 86% | Мій 8
———

▪️ Дівчина з фото – 2022

Увечері 30 квітня 1990 року на узбіччі шосе, що веде в Оклахома-Сіті, автомобілісти помітили непритомну дівчину. Після того, як її доставили в лікарню, на жаль, вона не прийшла до тями і померла тієї ж ночі. То була Сюзанна Севакіс. Вона прожила лише 20 років, і більшу їх частину – під чужим ім'ям. Довгі роки слідчі та журналісти намагалися з'ясувати, що насправді сталося з нею та її дітьми. І як вийшло, що чоловік, який спершу був батьком дівчини, пізніше став її чоловіком.

Чому дивитись: моторошна правду про заплутану кримінальну справу, сповнену таємниць, маніпуляцій та жахливих злочинів.

IMDb 7.3 | RT 96% | Мій 9
———

👇 Доповнити добірку можна в коментарях.

———
Підписатись на канал

Ми були небезпечні
We Were Dangerous, 2024

IMDb 6.6 | RT 93%
Трейлер (en)

Режисер: Жозефін Стюарт-Те Вью
Актори: Ерана Джеймс, Ріма Те В'ята, Манаія Голл, Женев'єва Кент та інші

🇳🇿 | 1:22 (82хв) | ➡️

#драма

Християнізувати, цивілізувати, асимілювати. Це основоположні цілі нашої школи для дівчат-правропорушниць, де молоді проблемні жінки здобувають навички для успішного повернення в суспільство.

1954 рік, Нова Зеландія. Троє підлітків – Неллі, Луїза та Дейзі – опиняються у виправному закладі для дівчат на ізольованому острові. Цей заклад має репутацію суворого місця, де вихованок тримають у жорстких умовах. Головні героїні, кожна з яких потрапила сюди через власну непросту історію, швидко стикаються з реальністю життя під постійним контролем. Їхнє існування заповнене жорсткими правилами, фізичними покараннями та байдужістю адміністрації. Проте, попри складнощі, дівчата знаходять підтримку одна в одній, формуючи сильний емоційний зв'язок.

———
Вони не були такі, як усі

2025 рік я вирішив присвятити більш локальному кінематографу – фільмам, що не обрели світового визнання, але так чи інакше заслуговують на своє місце серед фільмотеки поціновувачів дійсно гарного та важливого кіно. Я вже розповів вам британську гостро-соціальну драму, японську різдвяну казку, а сьогодні у нас представник новозеландьского кінематографу.

Ми були небезпечні – на перший погляд досить прохідний фільм. Відчувається маленький бюджет, а відтак камерність картинки та недостатня драматичність у сценарії. Проте це дуже важливий фільм, який розкриває ті жахливі ідеї ​​1950-х років про ідеальних членів суспільства та добре змальовує події, що принесуть прийдешню бурю шістдесятих – сексуальну революцію та протистояння загальноприйнятим нормам.

Цей фільм не викличе бурю емоцій та не буде випробовувати ваші почуття (хоча і події в сюжеті викликають повний жах від того, що відбувалось у подібних закладах по усьому світу), але він дасть змогу зазирнути в часи, в які важко повірити, що вони були трохи більше ніж півстоліття тому. Такі фільми важливо дивитися, щоб розуміти, як розвивались та еволюцінували цілі покоління.

Моя оцінка 7️⃣5️⃣
———

➡️ Мережі виправних установ монастирського типу для так званих «занепалих жінок» існували по всьому світу впродовж багатьох поколінь, починаючи з кінця XVIII і до кінця XX століття. Початкова місія притулків полягала в тому, щоб допомогти «занепалим жінкам» знову знайти своє місце в суспільстві. У міру того, як рух притулків дедалі більше віддалявся від початкових цілей руху порятунку, притулки почали набувати характеру, що дедалі більше нагадував тюремний.

———
Підписатись на канал

Токійські хресні
Tôkyô goddofâzâzu, 2003

IMDb 7.8 | RT 92%
Трейлер (en sub)

Режисер: Сатоші Кон

🇯🇵 | 1:32 (92хв) | ➡️

#мультфільм #драма #комедія #пригода

– У вашого друга велика слабкість. Необхідні відпочинок і гарне харчування.
– Лікарю, як би це м'яко сказати, ми безхатьки.
– Я лікар, а не ріелтор.
– Ви хоч розумієте, що відпочинок та гарне харчування несумісне з нашим особистим життям?
– Якщо ви хворі, моя робота вилікувати. А спосіб життя ви маєте виправити самостійно.

Одного разу в переддень Різдва Хана, Джин і Міюкі рилися в купах сміття в пошуках подарунків, коли в холодну зимову ніч натрапили на покинуте немовля. Вони вирішують знайти біологічну матір дитини та вимагати від неї пояснень. Назвавши дитину Кійоко, що означає «чисте дитя», вони починають пошуки, використовуючи можливі докази, залишені нею: таємничий ключ і єдину записку. Однак незабаром їх плани руйнуються, оскільки вони виявляються втягнутими в низку безпрецедентних подій.

———
Токійська різдвяна казка

У пошуках цікавих різдвяних картин найменше я очікував зустріти різдвяний мультфільм у жанрі аніме. В Японії християнство – не найпоширеніша релігія, і подивитись казку на кшталт «Сам удома» від японців – щонайменше, цікаво для загального розвитку.

В першу чергу хочеться відмітити калейдоскоп жанрів, що тут намішано. Це і казка, адже герої не раз і не два стануть свідками дива. Це і драма, оскільки кожен з героїв пережив важку психологічну травму, в результаті якої відмовився від свого звичайного життя і став бездомним. Так само це і психологічний фільм, бо видінь та глибокого занурення у внутрішній світ героїв буде предостатньо. А ще це комедія. Але не та комедія, де ви будете сміятися до упаду. Жарти тут відіграють важливу роль, розряджаючи ту похмуру атмосферу, що панує в картині.

Мені мульт дуже сподобався. Він теплий, душевний, змушує задумуватися та співпереживати персонажам. Його дуже приємно і затишно дивитися теплим зимовим вечором. Дивно, як японці змогли у своєму жанрі створити настільки зрозумілий і знайомий європейцям фільм, який чудово підійде для перегляду в будь-якій точці світу.

PS. Якщо зберетеся дивитись, обов'язково обирайте озвучку від Unimay. Там є кілька адаптованих жартів для українців.

Моя оцінка 8️⃣5️⃣
———

➡️ Японці в більшості, не являючись християнами, також святкують Різдво. Вони називають це свято «Курісумасу», японський варіант слова «Christmas». У Японії це свято не офіційне та немає ніякого релігійного значення, тому святкування відбувається лише ввечері 24 грудня. Різдво для японців майже те саме, що свято закоханих. Молоді люди влаштовують вечірки, а закохані пари проводять час разом. Гарною прикметою вважається в цей день зробити пропозицію коханій чи почати зустрічатися.

———
Підписатись на канал

Вас не було на місці
Sorry We Missed You, 2019

IMDb 7.6 | RT 88%
Трейлер (en)

Режисер: Кен Лоуч
Актори: Кріс Гітченс, Деббі Ганівуд, Ріс Стоун, Кеті Проктор та інші

🇬🇧 🇧🇪 🇫🇷 | 1:41 (101хв) | ➡️

#драма

Тебе не наймають, а приймають в команду. Ми називаємо це інтеграцією. Ти працюєш не на нас, а з нами. Ти не наш водій – ти надавач послуг. У нас немає заробітньої плати – є винагорода. Коли ти до нас приєднуєшся – стаєш господарем власної долі.

Сім'я Тернерів після кризи 2008 року ледь зводить кінці з кінцями. Еббі працює доглядальницею, а Ріккі на останні гроші купує фургон, щоб почати працювати на себе – тепер він доставляє посилки в службі доставки. Але реальність виявляється суворою: для того, щоб окупити франшизу, Ріккі доводиться працювати по 14 годин на добу, а в час, що залишився, виховувати дітей. Чи витримає сім'я це випробування?

———
Гостро-соціальна історія

Режисер Кен Лоуч, відомий своїми соціально орієнтованими драмами, продовжує досліджувати проблеми робітничого класу в умовах капіталізму. Картина розповідає історію британської сім'ї, яка намагається впоратися з фінансовими труднощами, але стикається з руйнівними наслідками нестабільного заробітку.

Фільм в корні позбавлений пафосу, але сповнений глибокої емоційності. Його реалістичний тон та похмура атмосфера змушують замислитися про вразливість балансу між роботою та особистим життям. Фінал відкритий і залишає вас із відчуттям тривоги, ніби наголошуючи, що виходу із системи немає.

«Вас не було на місці» – це не просто фільм, а сильний соціальний маніфест. Кен Лоуч ще раз нагадує, що за статистикою, економічними звітами та корпоративними гаслами стоять реальні люди з їхнім болем, мріями та надіями. Картина обов'язкова до перегляду тим, хто готовий поглянути правді в очі і замислитися про те, як влаштований сучасний світ.

Моя оцінка 8️⃣0️⃣
———

➡️ Криза 2008 року почалася в іпотечному сегменті США, звідти перетекла у фінансовий сектор і після цього «заразила» реальну економіку. Виникла вона через проблеми, що накопичилися в американській банківській системі. Якщо коротко: банки перестали жорстко перевіряти платників та видавали кредити на купівлю нерухомості всім поспіль, потім випускали облігації, забезпечені цими кредитами. Так вони підтримували ілюзію, що ці папери надійні, позичальники є платоспроможними, а ринок нерухомості благополучний. Насправді роздулася величезна бульбашка. Коли вона лопнула, збанкрутували відомі банки, страхові та іпотечні компанії, а разом із ними їхні клієнти.

🏆 Каннський фестиваль – 1 номінація, BAFTA – 1 номінація

———
Підписатись на канал

Усіх моїх дорогих підписників обох каналів, їхніх батьків, дітей, собак та котів вітаю з наступаючим Новим 2025 Роком☺️

Цей рік був непростим...

В такому дусі написав чотири абзаци, а потім плюнув та зітер. Тому сьогодні коротко.

Подякував ВАМ, що читаєте мою писанину вже більше двох років!
Подякував ЗСУ, що дають цю можливість писати та жити у вільній країні!
Подякував СОБІ, що продовжую йти до своєї мети, незважаючи ні на що!

Побажав усім нам тепла, добра, терпіння та здійснення усіх найзаповітніших мрій!🥳🥳🥳

І наостанок, цитуючи класика:

«Нехай проблеми та незгоди не роблять Вам в житті погоди, хай Вам щастить і будьте здорові»

Мій особистий ТОП переглянутого за 2024 рік

#добірка

2024 рік з каналом «Що подивитись?» це:

▪️ 221 фільм
▪️ 11 серіалів
▪️ 10 мультфільмів
▪️ середня оцінка – 8.25
▪️ улюблений жанр – драма

Я витратив трошки більше чотирьох годин, щоб нарешті залишити по одному представнику із кожного жанра. Проте тепер маю ще одне посилання, яке буду кидати усім, хто питає про мої улюблені фільми😅 Словом, тримайте мій рейтинг найкращих фільмів, що я переглянув за 2024 рік. З минулорічним рейтингом можна ознайомитись тут.

🔽 Серпень: Графство Осейдж – 2013 (драма)
▫️ IMDb 7.2 | RT 67% | Мій 9

🔽 До сходу сонця – 1995 (мелодрама)
▫️ IMDb 8.1 | RT 100% | Мій 9

🔽 Лоуренс Аравійський – 1962 (історія)
▫️ IMDb 8.3 | RT 93% | Мій 9

🔽 Адвокат диявола – 1997 (трилер)
▫️ IMDb 7.5 | RT 63% | Мій 9

🔽 Пам'ятай – 2000 (детектив)
▫️ IMDb 8.4 | RT 94% | Мій 9

🔽 Фуріоза: Шалений Макс. Сага – 2024 (бойовик)
▫️ IMDb 7.5 | RT 90% | Мій 8

🔽 Дюна: Частина друга – 2024 (фантастика)
▫️ IMDb 8.5 | RT 92% | Мій 9

🔽 Зоряний пил – 2007 (фентезі)
▫️ IMDb 7.6 | RT 77% | Мій 8.5

🔽 Готель «Гранд Будапешт» – 2014 (комедія)
▫️ IMDb 8.1 | RT 92% | Мій 8

🔽 Останній Імператор – 1987 (біографія)
▫️ IMDb 7.7 | RT 86% | Мій 9

🔽 Той, що танцює з вовками – 1990 (пригода)
▫️ IMDb 8.0 | RT 87% | Мій 9

🔽 Життя за один день – 2011 (документалка)
▫️ IMDb 7.6 | RT 79% | Мій 9

🔽 Шьоґун – 2024 (серіал)
▫️ IMDb 8.7 | RT 99% | Мій 9

🔽 Дикий робот – 2024 (мультфільм)
▫️ IMDb 8.4 | RT 98% | Мій 9

———
Підписатись на канал

Різдвяна історія
A Christmas Carol, 2009

IMDb 6.8 | RT 52%
Трейлер (ua)

Режисер: Роберт Земекіс
Актори: Джим Керрі, Ґері Олдман, Колін Ферт та інші

🇺🇸 | 1:35 (95хв) | ⬅️

#мультфільм #пригода #комедія #фентезі

– Завтра на цілий день відпроситесь?
– Якщо це зручно, сер.
– Це не зручно і не чесно. Якщо я утримую з вас пів крони, ви сприймете це за кривду. Але ж хіба не кривда, коли я плачу за цілий прогуляний день!?
– Це ж тільки раз на рік, сер.
– Відмовка! Щоб раз на рік залазити до чужої кишені.

Старий Ебенезер Скрудж – непривітний скнара, від якого годі чекати доброго слова чи доброї справи, – зневажає навіть таке велике свято, як Різдво. Та одного разу до нього приходить дух його померлого компаньйона – аби дати йому шанс стати іншою людиною з новим майбутнім. Але перш ніж змінити хід подій, Скрудж має пережити моторошні зустрічі з духами Колишнього, Нинішнього та Прийдешнього Різдва.

———
У світі дивовижної та повчальної казки

Чарльз Діккенс за свою довгу кар'єру письменника написав чимало захопливих творів, але саме «Різдвяна пісня в прозі» на думку більшості читачів стала його фірмовим знаком. У властивій собі манері Діккенс висміяв на сторінках твору наявні в його час звичаї, які далеко не завжди відповідали законам моралі. І найцікавіше те, що навіть через століття після публікації ця казкова історія була актуальна та продовжує залишатися такою досі. Вирішив звернутися до неї і Роберт Земекіс (режисер Форреста Ґампа та Назад у майбутнє), який зняв у 2009 році найдорожчу екранізацію Діккенса за всю історію.

Під егідою студії Disney Земекіс поставив свій фільм із технологією захоплення руху, створивши щось середнє між ігровим кіно та анімацією. Робити це було необов'язково, тому що ця технологія має свою дивну специфіку, і тим не менш «Різдвяна історія» приємно потішила своєю візуальною красою, прекрасною музикою та чудовою грою Джима Керрі, який зіграв тут одразу кількох персонажів.

Це історія, яка одночасно і розважає, і залишає після перегляду поживу для роздумів. І хоча це і казка, але казка з цілком зрозумілим сенсом, правильним, повчальним, у тому форматі, в якому й мала б бути піднесена думка про роль матеріальних благ у нашому житті.

Моя оцінка 8️⃣5️⃣
———

📖 Різдвяна пісня в прозі – Чарльз Діккенс

➡️ Діккенс створив «Різдвяну пісню» всього за шість тижнів у 1843 році. Він почав роботу в жовтні, а вже до грудня казку було опубліковано. Однак така інтенсивна праця негативно позначилася на його стані – сучасники стверджували, що він був виснажений як фізично, так і емоційно.

🏆 Сатурн – 1 номінація

———
Підписатись на канал

Дім
Home, 2009

IMDb 8.5 | RT 17%
Трейлер (en)

Режисер: Ян Артюс-Бертран

🇫🇷 | 1:29 (89хв) | ⬅️

#документальний

Важливо не те, що загублено остаточно. Важливо те, що ще можна зберегти. Уцілілу половину лісів планети, тисячі рік, озер і льодовиків. Тисячі біологічних видів, що розвиваються, ще можна врятувати. Ми знаємо, що розв'язання проблеми існує вже сьогодні, всі ми спроможні змінити ситуацію. Чого ж ми чекаємо?

Документальний фільм, заборонений в 36 країнах світу. Результат спільної творчості всесвітньо відомого фотографа дикої природи Яна Артюса-Бертрана і режисера Люка Бессона. Фільм майже повністю складається з видів різних місць Землі з висоти пташиного польоту. Голос за кадром розповідає про екологічну катастрофу, яка загрожує планеті, на прикладі катастроф, що розгортаються нині.

———
Людина частина природи, а не навпаки

Шалено красива та сумна історія – це перше, що спадає на думку після перегляду цієї документалки. У цьому фільмі в повній красі з висоти пташиного польоту показано найдивовижніші та незвичайні куточки нашого неосяжного дому. Масштаби виконаної роботи змушують щонайменше виказати слова подяки усім причетним до створення цієї неймовірної подорожі, а щонайбільше – розповісти про неї як можна більшій кількості людей в надії, що щось почне змінюватись.

Якщо не помиляюсь, то цей фільм я дивлюсь уже втретє (а можливо навіть і більше), і кожного разу мені хочеться кричати від того, який непоправний згубний вплив людина чинить на планету.

Головною ідеєю фільму є те, що в природі все взаємопов'язано і діють процеси взаємообміну та взаємозаміщення. Спочатку світ був створений гармонійним, де жодна жива душа, жоден мікроелемент не був зайвим, де кожен компонент відігравав свою найважливішу роль в існуванні та підтримці життя на планеті. А потім прийшла людина...

Мінімум слів, нуль діалогів, немає чіткого сценарію і сюжету, нуль спецефектів – але стільки сенсу... І якщо є у світі фільми, які повинен подивитись кожен, ця картина однозначно повинна зайняти перше місце у цьому списку.

Моя оцінка 9️⃣0️⃣
———

➡️ Увесь фільм знімався з гелікоптера на камеру з високою роздільною здатністю Cineflex. За 18 місяців знімальна група побула в 53 країнах світу. При цьому в деяких країнах, наприклад у Китаї й Саудівській Аравії, режисерові було заборонено проведення повітряних зйомок. В Індії половину відзнятих матеріалів конфіскували, а в Аргентині Артюс-Бертрану довелось провести тиждень у в'язниці.

🏆 Сезар – 1 номінація

———
Підписатись на канал

Украдений місяць. Кум
2022

IMDb 6.8 | RT -
🎬 Дивитись на YouTube

Режисер: Ольга Захарова

🇺🇦 | 0:26 (26хв) | ⬇️

#мультфільм #пригода #фентезі

Наше діло козацьке, а не панське. Нам думати не про розкоші, а про козацьку справу треба – край рідний берегти от усілякого лиха та злого люду.

Українське село, яке живе тихим та спокійним життям, напередодні Різдва оживає – наповнюється піснями, музикою, духом смачної печені і свята. Козак Кум живе самотньо, осторонь від громади. Кремезна статура Кума і відлюдність викликають острах у дорослих жителів села, але не в дітей. Діти відчувають, що козак ретельно приховує від людей якусь свою таємницю. Але їм скоріше цікаво, ніж страшно. Насправді колись давно...

———
Українська різдвяна пригода

Цікавий атмосферний мультик, який порушує важливі теми гармонії між людиною та природою, цінності злагоди та сміливості у пошуку правди. Це робить його цікавим не лише для дітей, а й для дорослих, які зможуть не тільки насолодитися повчальною історією, але й знайти в сюжеті філософські підтексти.

Стилістика та озвучка (особливо голос Ганни Левченко) на гідному рівні. Буду сподіватися, що історія матиме продовження, адже сюжет вийшов трішки сумбурним. Мені здається, що потрібно було знімати повний метр, щоб більше розкрити кожного із героїв, хоча можливо буде кілька епізодів в майбутньому. Взагалі, в нашій міфології є багато цікавого, є де розвернутися. Бажаю наснаги авторам в майбутньому.

Моя оцінка 8️⃣0️⃣
———

➡️ Козаки відзначалися своєю набожністю, тому й не дивно, що головним для них святом було Різдво. Його чекали та шанували більше за Новий рік. Старшѝна в основному відправлялась на святкування у гетьманську столицю, а звичайні козаки з'їжджалися на Запорізьку Січ. Гуляння були пишними, гучними та багатими на вишукані страви. Для святкового застілля спеціально привозили екзотичні ласощі та напої, трапезу супроводжували веселі музики.

———
Підписатись на канал