сентиментальна історія:
він любить її, а вона - його
і це так незвично у світі, далекому від симетрії
острів посеред моря, а моря того — огого
хвилі їм лижуть руки і рукави нею плетених светрів

Що робити з любовʼю,
коли вона заходить в зеніт?
Двоє дорослих людей
зі своїми мухами й левами. жоден із нас не острів,
а цілий загублений світ
із кручами та покрученими
на прибережних пісках деревами.

Все, що не кинеш у воду,
з часом піде на дно:
віри гірчичне зерно,
глузду камінь наріжний
а любов — іде по воді,
їй одне в голові:
він вона воно і бог її - ніжність.

Галина Крук

#література