взагалі, чесно, мені все моє життя суспільство навколо мене говорило, що я розумна. дійсно, мудра, освічена. але все, що я в собі бачу — недостачу знань. я навряд чи можу вважати себе розумною. як багато я знаю? порівняння себе з іншими вбиває націленість лише на власний досвід. може, я настільки звиклась з тим, що суспільство вважає мене розумною, що навіть не бачила сенсу прагнути більшого і вважала, що вже і так розумію те, чого не розуміли діти у моєму віці. а зараз відчуваю, як безмежно відстаю від всіх навколо, а все, що мені хочеться, аби люди продовжували говорити, яка я розумна, смішна чи яка я хороша дизайнерка й ілюстраторка, ніби оцінка людей тільки і має значення