Політика Андрусіва

Прогноз: Чому Трампу не вдасться досягнути миру

Що ж почнемо з Трампа, бо судячи з усього, рожеві окуляри, які вдягнули багато українців - серйозно спотворюють реальність і очікування.

На днях з’явилась інформація, що основою мотивації Трампа досягнути миру між Україною і рф є Нобелівська премія миру. Це дуже відповідає його характеру і інтересам. Тобто він тут має особистий інтерес. Але це ж грає і поганий жарт з Трампом. Його надмірні заяви про можливість швидкого завершення конфлікту завищили очікування, і путін тепер чудово розуміє, що Трамп залежний від спроб показати швидкий результат.

Тут я мушу ще раз нагадати, що путін не воював з Україною, його вторгнення було спробою покарати Захід і змусити американців сісти за стіл переговорів. Тому він точно використає надмірні очікування Трампа, щоб принизити його. Як я писав в попередній частині прогнозу, путін не перебуває в позиції програвшого, більше того він переживає піднесення і щиру віру, що ЗСУ ось-ось впаде. І хоча ця віра не покидає його третій рік - він і не розчаровується. Ще один важливий пазл - Китай. Очевидно, що бажання Трампа конфліктувати з китайцями не створює передумов, щоб вони підтримували завершення війни не на умовах путіна. Я часто писав і пишу, без позиції Китая наша війна не завершиться. Тому Трампу скоріше варто почати вирішувати проблему війни в Пекіні, чим Москві.

Як будуть розгортатись події, на мою думку? Отже, станом на зараз ми почали отримувати реально чимало зброї. Це останнє рішення Байдена, і на момент вступу на посаду Трампа, ми будемо досить забезпечені для ведення бойових дій. Трамп звернеться до путіна і Зеленського з вимогою почати переговори. путін скаже йому, що він готовий на умовах Стамбулу, а Зеленський, що смисла в таких переговорах немає. Однак, я думаю Трамп досягне якоїсь дипломатичної зустрічі на рівні представників до літа 2025 року. Зустріч буде беззмістовною, бо на ній всі повторять ті ж тези, що і зараз. На цьому Трамп перейде до інших своїх питань і зніме війну з порядку денного номер 1. Ми будемо продовжувати отримувати допомогу від США і воювати.

Загалом, вся ця ситуація буде дуже схожа на досвід Трампа з Північною Кореєю. Минулої каденції він хотів отримати Нобелівку за розв’язання цього конфлікту. І попри те, що він називав Кіма “розумним пацаном” переговори в Ханої 2019 року завершились повним провалом. Сторони не домовились абсолютно ні про що. Бо Трамп не укладає провальних угод, хай що він там наперед говорив. Не буде він укладати такі угоди і з путіним.

Тут важливо розуміти, що буде після інавгурації Трампа. Його спроба депортувати мільйон мігрантів призведе до серйозних внутрішніх протистоянь. Спроби назначити одіозних осіб на посади буде викликати спротив системи, і це вже відбувається. Кількість скандалів зросте геометрично. На цьому тлі Україна не зникне з порядку денного, але я думаю, що Трамп буде занадто зайнятим, щоб віддавати себе на повну нам. Зрештою, не менш серйозними напрямами для нього будуть Ізраїль та Іран, які будуть забирати додаткові дипломатичні сили.

Загалом, Трамп прийме стратегію вичікування, підтримуючи нас. Йому покажуть дані, які я теж покажу в розділі про рф, що час грає проти путіна, і Трамп обере почекати. За будь-яких обставин, якщо ви людина, яка щиро вірить в те, що говорить Трамп - запасіться валідолом, бо він буде говорити багато “пекельного” для нас. Але якщо ви людина розумна, то знаєте, що новий - старий американський президент не цінує слова, для нього говорити хайпові речі просто хоббі, а от діяти він всеодно буде прагматично і раціонально. Інакше б він не став бізнес-легендою.

База прогнозу

Отже перший мій прогноз стосується завершення війни в наступному році. Але перед тим, як я дам відповідь на це питання, я пропоную вам подивитись на 5 умов, за яких, як правило, закінчуються війни.

1.Перемога однієї із сторін

Тут все зрозуміло. Зараз жодна зі сторін не знаходиться в точці потенційної перемоги. Так, росіяни можуть взяти Покровськ, і доповзти до Дніпровської області, почати рух на Запоріжжя тощо. Але жодних передумов для перемоги це не створює. Поки діє ЗСУ, і так сяк наша влада - доти ніякої перемоги бути не може.

2.Виснаження сторін

Ця умова теж поки слабо спостерігається. Ми виснажились людьми, але якщо нарешті Байден надішле (а це вже відбувається) нам в найближчі тижні весь масштаб обіцяного, то все досить непогано в плані техніки і снарядів у нас буде на 2025 рік. Принаймні першу половину.

Не спостерігається такого і у росіян. Так, з людьми в них все ок, а от з технікою починають наступати проблеми. Втім, жодна зі сторін не перебуває в точці неспроможності ведення війни.

3.Вхід третьої сторони

Вхід третьої сторони, наприклад НАТО чи Китаю, могли б стати переломними. Але, як ми знаємо, з боку НАТО нічого подібного навіть не обговорюється, а Китай думає про свій Тайвань.

4.Зміна інтересів сторін

На жаль, жодних змін в російських інтересах навіть на публіку не відбулось. Ми все частіше чуємо “повертайтесь до Стамбулу” або буде гірше. У нас же теж жодних змін щодо інтересів інтегруватись в НАТО - немає. Отже, ця умова не працює.

5.Зникнення передумов війни

Аналогічно не зникли жодні передумови, які призвели до війни. Путін не здох, росія не розпалась, Україна не провалилась у внутрішній конфлікт, США не відмінили НАТО. Фактично, ні параноя путіна, ні причини його параної не зникли.

Тепер підсумуємо: жодних передумов для завершення війни в 2025 році - не має. Війна буде тривати, і принаймні в першій половині 2025 року з такою ж інтенсивністю як зараз. росія буде володіти ініціативою по всьому фронту, але платитиме за це непомірну ціну. Ми проведемо успішні операції, з великою ймовірністю щось схоже на Курськ. Однак, ситуація зберігатиметься щонайменше до літа 2025. Тоді, можливе зменшення інтенсивності бойових дій, з метою перегрупування, поповнення сил і переходу до нових атакуючих дій.

Ви спитаєте, аякже Трамп? Його бажання не можуть бути сильнішими, за вище згадані умови. Але про це в наступному розділі прогнозу незабаром.

Прогноз на 2025 рік

1.Що вдалось спрогнозувати минулого року
2.База
3.США
4.Україна
5. РФ

1.Що вдалось спрогнозувати минулого року

Що ж минулорічний мій прогноз виявився досить вдалим, не зважаючи на погрішності. Значною мірою, все відбулось так як я і описав (тут, тут і тут). 2024 для нас став роком оборони і закопування з окремими операціями локального характеру (типу Курська). Жодних передумов завершення війни в цьому році я не бачив - і їх не наступило. Мобілізація дійсно стала важливим питанням, і на жаль, показала досить низький результат. Залужного змінили, про це теж я писав. Уряд розвалюється разом з поганим управлінням тилом і жодних системних змін там не відбулось. Економіка не перейшла на військові рейки, хоча було багато зроблено для запуску військового виробництва дронів і ракет. F16 полетіли, але ніякого впливу на бойові дії не мали. Але разом з цим не сталось ніякої великої катастрофи.

У США переміг Трамп - це теж я прогнозував. Байден був кульгавою качкою цілий рік, і військова допомога Заходу була млява і неефективна. Ми таки отримали дозвіл бити ATACMS, але як завжди дуже пізно. Отримавши такий дозвіл під час контрнаступу ми могли досягнути значно більших успіхів. Санкції мали свій вплив, але дуже обмежений. Китай та Індія продовжували свою політику тихої підтримки рф.

В рф продовжився тренд на погіршення ситуації, останні скачки рубля цьому тривожний сигнал. Однак, це погіршення ще дуже далеке від того, щоб стати болючим. Вибори путіна відбулись без жодних особливостей, світ визнав ці вибори. Майже за рік безперервних атакуючих дій росіяни не досягнули жодних оперативних успіхів. Так, ситуація для нас погіршилась на Донбасі і вони мали ряд серйозних успіхів. Втім, в масштабі війни ці успіхи дуже малі з огляду на ціну, яку вони заплатили.

Загалом, рік для нас був дуже складний. Думаю, можна сказати, що він був найважчий за всі роки війни. Захід провалив допомогу нам, і це коштувало нам великого героїзму. В березні - квітні настільки не було снарядів, що хлопці робили сумки з напалмом, підвозили їх до позицій орків і закидали вручну. Разом з тим, ми умудрились настільки розвалити своє управління тилом і військами, що мало наслідком дуже значні втрати в території і воїнах.

Оглядаючись назад, і усвідомлюючи в яких умовах ми вистояли, у мене немає іншого пояснення для вас, окрім як те, що Господь продовжує бути на нашій стороні. Війну в першу чергу продовжує тягнути українське суспільство: боротьбою, волонтерством тощо.

Дуже правильне рішення призначити генерала Тарнавського. Це людина, яка 24/7 віддана справі.

Погано, що для хорошого рішення має прийти пць.

Сьогодні Трамп заявив, що буде використовувати підтримку України як інструмент тиску на рф для завершення війни.

Що ж це рубрика "чому ви читаєте цей канал". Ось що я писав 16 січня 2024 року на цьому каналі:

Чому Трамп буде підтримувати Україну

Оскільки Трамп переміг на праймеріз в Айові з подвійним відривом від своїх конкурентів - вже можемо говорити про нього як ключового кандидата від республіканців на вибори, і я вважаю, як майбутнього президента США.

В нашому суспільстві є дуже викривлене уявлення про Трампа, через демонізацію яку проводять деякі ЗМІ та експерти. Насправді, Трамп - це не просто ексцентричний неконтрольований “чувак”. В нього є ідеологія і вона дуже чітка. Ідеологія Трампа - це США номер 1, а не США - месія. Він проти месіанський цілей просувати демократію і свободу по всьому світу, він проти того, щоб тягнути на собі демократичних союзників. Він вважає, що під прикриттям демократичних цінностей на американцях паразитують їхні партнери і наживаються. Тому за його заявами про вихід з НАТО і тому подібне стоїть дуже конкретна ідеологія, а не якийсь хайп і популізм, як це в нас часто позиціонують.

Звісно, що нас в першу чергу хвилює ставлення Трампа до України. Тут є дві історії - перша це особисте - він через нас постраждав зі скандалом з ніби-то тиском на Зеленського розпочати розслідування проти Байдена. За це йому намагались оголосити імпічмент. Тому однозначно Трамп негативно ставиться до нашої країни і всього з нею пов’язаного. Друга історія - найбільшим ворогом Трампа є Китай. Він вважає, що політика демократів призвела до росту Китаю, який безсовісно крав технології і заробляв на ринку США. Фактично, він вважає, що США виростили собі потужного ворога бездумною політикою. І це хороші для нас новини.

Якби до нас не ставився Трамп - питання Китаю для нього набагато важливіше. Чим глибше путін інтегрується з Китаєм, тим більше наша поразка для Трампа буде означати перемогу Китаю. А він на це ніколи не піде. Тому я вважаю, що при Трампі нас будуть підтримувати значно в більших масштабах чим це відбувається при Байдені. І тут у мене є ще один аргумент. Трамп - ділок, він любить укладати вигідні угоди з позиції сили. Для того, щоб змусити путіна до переговорів Трамп буде намагатись зробити з нас потужну силу і на цьому фоні буде закликати його сісти за стіл переговорів. Він в житті не дозволить собі йти на переговори з позиції слабкості. Ця стратегія сильно відрізняється від логіки Байдена, який намагається підтримувати нас рівно стільки, щоб путін зрозумів, що не переможе і попросився на переговори.

Хороші новини я сказав, а тепер про погані. Цей рік буде для нас дуже травматичним. Трамп грає на виборах і все, що відбувається в тому числі з блокуванням пакету допомоги нам - виборча кампанія. На жаль, в ній ми будемо дуже серйозно страждати в частині допомоги, і в частині нервозності щодо всього, що він говорить. Байден слабкий, і Трамп буде по максимуму його дестабілізовувати, заробляючи додаткові бали. Тут він не зупиниться ні перед чим, і буде заявляти будь-що. Ці заяви будуть нормально травмувати нашу психіку і змушувати нервувати. Найбільше я боюсь його позиції по нашому рішенню не проводити вибори. Якщо він не підтримає це рішення - то ми будемо в дуже складній ситуації.

Попри все, ще раз мусимо запастись терпінням і розділяти передвиборчу гонку від реальної політики. Так, в липні 2016 року за кілька місяців до виборів Трамп заявляв, що розгляне питання визнання Криму російським і зняття санкцій з росії. Через рік, в грудні 2017 року Трамп прийняв рішення надати нам летальну зброю, рішення яке Обама не ухвалив навіть під час російської агресії 2014 році.

Тримаймося.

Наступного тижня почну публікувати прогноз на 2025

Ціна поразки

Ми іноді так хочемо миру, що мало думаємо про його ціну. Але в політиці “мир за будь-яку ціну” - не працює. Завжди є ціна, яку платити неможливо. Тому давайте я спробую показати ціну “поразки”для нас.

Є два базові сценарії нашої поразки у війні: розгром і заморозка. З першим сценарієм все зрозуміло, російська армія прориває фронт, чи бере наші війська в оточення - ми змушені йти на мирну угоду. Це не будуть умови Стамбула - це буде набагато гірше. 4 області заберуть, нам заборонять мати збройні сили (тільки поліцію), змусять вернути всі пам’ятники радянського і російського періоду, російську закріплять як державну, введуть репарації для Донбасу, які ми будемо сплачувати десятки років. Скоріше за все, будуть вимагати видати їм наших командирів, які були особливо успішні на фронті.

Однак, це все не стане завершенням війни. Організовані військові групи перейдуть до тероризму і повстанських дій. При чому не тільки проти росіян, а й проти офіційної влади. На фоні цього хаосу Захід ще більше буде вмивати руки, і забирати робочу силу. По факту, у нас буде “failed state”, держава-пустишка. У нас буде процвітати корупція, торгівля зброєю, людьми і наркотою.

Заморозка може стати іншим сценарієм поразки. Ключове в цьому сценарії є те, що заморозка не є завершенням війни, а є її продовженням без гарячої фази. У цьому сценарії може бути як поразка, так і перемога. Логіка поразки - це коли заморозка нас ослабляє, а ворога ні, і логіка перемоги - якщо ослабляється ворог.

Заморозка - це збереження лінії фронту. Для нас це означає, що ми будемо змушені продовжувати тримати величезні збройні сили для стримування ворога. Якоюсь мірою ми це вже все проходили після Мінська. Ми будемо продовжувати витрачати значні кошти на оборону, в умовах майже мертвої економіки. Міграція набере ще більше обертів, тому що утримувати силою людей в країні стане неможливо, а аргументів для залишення тут буде дуже мало. Після заморозки ми пропадемо з порядку денного Заходу, а це означає, що допомога нам перетвориться на маленькі порції з купою умов. Вступ в НАТО і в ЄС залишаться підвішеними. На цьому фоні, “адвокати росії” у вигляді Орбана чи Фіцо почнуть активно топити за зняття санкцій, і путін почне отримувати так необхідний йому ресурс. Ми також будемо змушені провести вибори, а це загрожує великим внутрішнім розколом і політичним протистоянням.

Коли я чую, “скільки це ще буде тривати”, “а скільки ми втратили”, то розумію, що ми всі втомлені, і ми вже дорого заплатили. Але навіть в цій ситуації, потрібно розуміти, що поразка - це набагато більша плата. І особисто для мене найбільшою платою в разі поразки є знецінення пам’яті наших героїв.

Дожимаємо збір. Залишилось 15 тисяч грн

Російський дов...б Наришкін, директор служби зовнішньої розвідки, заявив, що ЗСУ на межі розвалу і росія скоро досягне своїх цілей.

Коротко - ми досі в Курській області стоїмо. А ви вже 4 місяць не можете нас вибити.

Тим не менше, подібні заяви показують як далеко вони від реальності. І це не хороші новини.

Сьогодні Трамп зробив твіт про необхідність завершення війни. Це його перший крок в цьому напрямку. І знову багато не правильно прочитали його меседж.

А меседж наступний: Я добре знаю Володимира (мова про путіна). Зараз його час діяти. Китай може допомогти. Тобто Трамп перекладає кроки із завершення війни на путіна. Він чекає від нього сигналів в цьому напрямку.

Але натомість останні тижні кінь путіна лавров навпаки ще жорсткіше почав розмовляти на цю тему.

Гра Трампа полягає в тому, щоб виправдати очікування про намір завершити війну. Однак, провал за невдачу в цьому він повністю покладе на путіна, що дозволить йому ще більше нас підтримувати для завершення війни.

Тому або путін найближчим часом почне міняти риторику, або попаде в пастку відповідальності за відмову від миру.

Кажуть, що любов найбільша сила. Я не знаю чи це так. Але я точно знаю, що любов є причиною нашої боротьби.

Любов до близьких і рідних є причиною битися з ворогом. Не допустити Бучі, Ізюма і всього іншого.

Любов до близьких і рідних є причиною донатити, везти допомогу через всю країну на фронт до своїх.

Любов до нашої природи, краєвидів, змушує битися за кожен квадратний метр.

Любов один до одного є тією силою нації, яка змушує її чинити опір. Кажуть любов завжди перемагає, і я вірю, що це так.

Бо ЗСУ це любов. Зі святом.

P.S. і ніхто не каже, що любити це легко.

Реалії про***бів

Два роки назад, коли йшов по Києву у військовій формі - відбивався від людей і допомоги. Тобі дякували, купляли каву, пихали гроші в кишені.

Тепер йдеш у формі всі шугаються, ховаються, жахаються.

Раніше піксель асоціювався з захисниками, а зараз виключно з ТЦК.

Ось так виглядає комунікаційний прой**б.

Вчора дуже сильно розганяли пропозиції потенційного представника по Україні Кіта Келлога. Серед пропозицій відмова від НАТО, фіксація лінії розмежування, зняття санкцій з рф і інший треш. Чому це все не має сенсу?

1. Келлог опублікував ці пропозиції в квітні, а не зараз. Якщо пригадуєте це був пік протистояння між демократами і республіканцями. Республіканці мочили Україну з політичними цілями.

2. Келлог опублікував ці тези не володіючи жодною важливою інформацією. Зараз він прочитає розвіддані і думаю дуже серйозно замислиться. Зрештою, є дані і відкриті про стан речей в РФ, які не вказують на її шанси щось кудись перемогти. Про це більше напишу в прогнозі.

3. Келлог не визначає політику в цьому питанні. І навіть Трамп її до кінця не визначає. Всі повинні розуміти важливу річ: США неймовірно збагачуються за рахунок росії. Вони стали найбільшим експортером газу в Європу. Зараз вони розпакують стратегічні резерви нафти і їм дуже вигідно, щоб російська була під санкціями. Вони завантажують своє військове виробництво в небачених масштабах, а це корпорації і робочі місця саме в США. 

І real politik  підказує мені, що грати в піддавки путіну  в таких обставинах ну дуже вже не логічно. 

Дожимаємо збір. Залишилось 20 тисяч гривень

Корейський провал і потреба в зміні підходу

На жаль, Південна Корея відмовила нам у постачанні снарядів та зброї. Це, звичайно, серйозний провал, в першу чергу тому, що це відбулось в рамках офіційної зустріч з міністром. Невже це не було відомо в рамках підготовки візиту?

Але цю ситуацію треба обдумати з іншого боку. А що власне ми маємо просити? Зараз європейці почали визнавати свою неспроможність постачати нам озброєння, тому переходять до логіки надання нам коштів для виробництва українського озброєння тут в нас. Так, буквально минулого тижня Данія виділила 130 млн євро на виробництво ракет і дронів. І зараз це саме те, що потрібно. Ми повинні проводити активне залучення коштів саме у виробництво озброєння тут. Тоді не доведеться роками випрошувати дозволу бити ракетами по території рф, не доведеться чекати, коли сенат США чи якась Угорщина розблокують можливість нам отримувати допомогу.

Тому в основі поїздки міністра оборони до Південної Кореї мала бути саме кооперація в сфері виробництва озброєння. Корейці могли б постачати чи продавати нам якраз обладнання для цього, що їм однозначно вигідно. Це ж і вигідно нам, оскільки дає не тільки зброю в перспективі, а й ріст економіки. Так, зброя треба терміново, але чим більше ми працюємо над власним виробництвом тим більше ми стійкіші до міжнародної кон’юктури.

Зрештою, саме таку допомогу зараз рф надає Китай, які постачає тисячі станків для вироблення та модернізації російської техніки. І ми цю допомогу дуже боляче на собі відчуваємо.

Дожимаємо наш швидкий збір.