Нагорняк

Цього тижня вийшло 2 подкасти зі мною:

🔵 Перший більш серйозний, де говорю про важливі речі в муз. індустрії

🔴Другий трохи куку-кака, де я такий же як в житті. Але також багато про музику і всяке інше.

Обирати тобі:

синю чи червону

👆Ось реальний вплив Сталкер 2 на творчість музикантів.

Статистика за 90 і 28 днів в плейлисті на YouTube.

Наш плейлист не унікальний, а один і десятків, якщо не сотень. Але гляньте на результати. Як на мене доволі непогано, якщо не добре!

Випуск буде завтра зранку!
Домонтовую🫠

YUNA напевно єдина премія від якої мене буде бомбити завжди.

Відірваність від реальності і не готовність змінюватись…

Показую з кого обирало журі🤦🏼‍♂️

Рок-гурт та Хіп-хоп хіт.

Вибачте, але це піздєц. В Україні тільки 7 активних рок-гуртів🫠
Ідіотизм

Боярка місце чудес - обожнюю🫶🏻

«Обрив запою на дому» - волаю🤣🤣🤣

А ще випадково зайшов на акаунт Парфенюка в YTM і аху… від кількості прослуховувань «Врубай»!

І це всього за 3,5 місяці🥵

Цікава інфа для любителів статистики і тд.

Наш підписник Саша поділився інфою про те, що YouTube тепер тестує, як і на Spotify - кількість слухачів в місяць.

У декого ця статистика вже відображається)
Повна інфа тут

Просто гляньте на Kozak System 🤯

Сьогодні YAKTAK презентував новий трек і кліп "Розганяємось".

І тут цікаво, що артист і його команда змінюють вектор від образу "простого хлопця" з нотками Макса Коржа, до більш дорослого артиста начебто "спокусника". Але дивлюсь і це виглядає так дешево: пластир на щоці, перебинтована рука, троянди на фоні (відсилка на холостяка, напевно). Типові кліше, які зараз не актуальні в розрізі нашого сьогодення, і мало мають спільного з виконавцем. Впевнений, що Олег Псюк і команда бачать успіх Нікова, і зважають на це у побудові контенту і стратегії. Але Ніков це трошки про інше: це про флірт і загадковість, якою він маніпулює з своїми фанатками. І це дійсно працює.

Та і сам Ярослав прискіпливо споглядав останній концерт Нікова в Стерео. Що є, як на мене, прекрасно. Вчитись одне у одного - вартує поваги.

Але мітили в Нікова, а вийшла копія OSTROVSKYI. І то останнього не вважаю чимось успішним в музичному плані. Посередні пісні, які тримаються виключно на сексуалізованому образі.

В історії Ярослава виглядає, все нáграно. В піснях під гітару і наївних текстах було більше трушності і віри, що це дійсно цікаво артисту. Більше виглядає, як крок від дяді продюсера. І тут стає найцікавіше, бо Олег Псюк і Калуш Оркестра досі не можуть переформатуватись після ЄБ. Були промінчики надії у вигляді пісень. Але велика кількість зашкварів їх поки не перекриває.

Тож подивимось, на скіл продюсера Псюка - трансформації YAKTAKa та куди заведе "новий" шлях артиста. Не виключаю відкату до версії 1.0. ...

Дивився весь минулий тиждень Санремо. Вперше вирішили повністю зануритись у фестиваль, а не дивитись частинками на ютуб.

Для тих хто не знає, це фестиваль з якого обирають представника в Італії на ЄБ. Але загалом, це конкурс про італійську пісню. Та в свій час був взятий за приклад, коли створювали Євробачення у 1956. Санремо започаткований у 1951. За всі ці роки фестиваль дуже змінився. Але все ж він і досі є важливою частиною музичного життя Італії.

Ось декілька думок, які виникли під час перегляду:

1. Нам точно є чого повчитися у створенні музичного ТБ-продукту. Все виважено, без величезної кількості екранів. Основа номерів в освітленні. Головною є пісня і конкурсант. Є цікаві сценарні рішення з ведучими їх тут теж було багато. Але вони на відміну від наших прекрасно комунікують з глядачем. Вони вміють в моменті стати частиною залу, а потім перейти до регламентованої частини. І звичайно імпровізація на найвищому рівні.

2. Повага до італійської пісні та власної культури. Видно наскільки люди люблять власні пісні. Особливо це було відчутно коли був день каверів. Прекрасно, що є сталі традиції у їх звучанні треків, навіть без мови легко відрізнити, що це пісня звідти. Монолітна культура (мова), яка виховувалась роками та дає свої плоди.

3. Ставлення молодих і не тільки співаків до виконання. З усією повагою до наших артистів у нас і далеко немає такої школи вокалу. Всі наживо звучать смачно, яскраво, всі до ідеалу знають, як виконувати свій матеріал. В цьому аспекті є теж чому повчитись.

4. І те що сподобалось ще, голосування від трьох різних каст: глядачі; журналісти, блогери, артисти; представники радіо; Тобто є різні думки. Проте глядачі все одно не задоволені вибором. Хоч щось є спільне😅

Тож дуже раджу всім кому цікаво)

Ситуація з трендами невтішна(

тож давайте «подякуєм» укр. блогерам, які тягнуть цих виконавців в інфопростір.
браво🤦🏼‍♂️

Франкович майстер балансу😅

Тисну руку дизайнеру, цікаво, в чому такі шедеври роблять🤔

Сьогодні вийшло дуже багато класних релізів про кохання, але цей яскраво виділяється на фоні них. Думка та реалізація, трошки йдуть попереду трендів усталених нині в нашій країні. Всім раджу послухати повністю цей LP. А я ще з десяток раз понасолоджуюсь і в пн сяду напишу свої ДУМКИ про «ЛЮ».

Шикарна пісня, перевикупив її