Я намагаюся зрозуміти його здивований вираз обличчя. - Це дивно?
- Ні, - вигукує він, категорично хитаючи головою. - Зовсім ні... Мені подобається, Кендро.
Я піднімаю брови. - Справді?
Він піднімає очі на мене. - Це дивно, що мене це заводить?
- Припини, - Я сміюся і штовхаю його в плече.
- Я серйозно, - каже він, підносячи другу руку до мого живота. - Ти завжди була сексуальною. Але такою? Бляха... Ти мені подобаєшся вагітною... Дуже.