Історія з дуже імовірною втратою контролю над Сирією дуже болісна для Кремля з декількох причин:
1. Будуть реанімовані проекти експорту газу через Сирію та Туреччину на Європу. Тобто у Ердогана тут любов з інтересом, а у Росії втрата надій на відновлення монополії на ринок ЄС.
2. Втрата останньої бази у Середземному морі - Тартус. Тут Росія ще з радянських часів.
3. Втрата ще одного важеля тиску на Близький Схід, яким Росія цікавилась ще з часів СРСР. Більше неспокою на Близькому Сході - вища ціна на нафту.
4. Знесення Асада, у захисті якого був ще особистий мотив Путіна. Він затято його захищав, щоб довести всім, що зносити диктаторів не можна. Це сталося як раз після втечі Януковича та сумної долі Кадафі, яку ретельно зафільмували у всіх природніх та неприродніх подробицях, що справило на Путіна особливо враження, оскільки він справедливо вважає, що ця сумна історія може і з ним трапитись.
1. Будуть реанімовані проекти експорту газу через Сирію та Туреччину на Європу. Тобто у Ердогана тут любов з інтересом, а у Росії втрата надій на відновлення монополії на ринок ЄС.
2. Втрата останньої бази у Середземному морі - Тартус. Тут Росія ще з радянських часів.
3. Втрата ще одного важеля тиску на Близький Схід, яким Росія цікавилась ще з часів СРСР. Більше неспокою на Близькому Сході - вища ціна на нафту.
4. Знесення Асада, у захисті якого був ще особистий мотив Путіна. Він затято його захищав, щоб довести всім, що зносити диктаторів не можна. Це сталося як раз після втечі Януковича та сумної долі Кадафі, яку ретельно зафільмували у всіх природніх та неприродніх подробицях, що справило на Путіна особливо враження, оскільки він справедливо вважає, що ця сумна історія може і з ним трапитись.