Є такі справи, коли клієнта краще не пускати в суд і нізащо не допускати щоб він почав говорити, бо знаєш, що наговорить такого, що будь-які шанси на успіх втратяться. Так дуже часто буває на допитах, але останній період адвокатської практики виділився двома епізодами в різних справах, які слухались в судах.
Звісно, іноді помилки клієнта можуть викликати позитивні емоції, але частіше це викликає злість, тому що просто шкода своєї роботи, яку декількома зайвими фразами просто спускають в трубу.
🫡 Суть першої справи полягала у зберіганні і вживанні нар₴отиків військовослужбовцями. Процес йшов прогнозовано і добре, свідки плутались у показах, було за що чіплятись і відбілювати позицію) Але, це все тривало до того моменту поки суддя не почав задавати питання клієнту. Задані питання ми завчасно проговорювали і домовились, які мають бути відповіді, але клієнт вирішив відійти від «сценарію» і сказав, що дійсно декілька разів вживав певну речовину. Цього судді виявилось достатньо і інші аргументи або уточнення щодо часу цих «декількох разів» вже не були почуті.
😳 У другій справі ми із іншим адвокатом супроводжували клієнта в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні. Суд обирав запобіжний захід клієнту у вигляді застави. Звісно клієнту все змоделювали та сформували питання-відповіді, клієнт мав озвучити лише короткі і прості фрази.
Перша інстанція зменшила суму застави на половину від тої, яку просив прокурор. Певний проміжний успіх вже був, але все одно призначена застава була немалою сумою і вимірювалась мільйонами. В апеляції були реальні шанси на успіх, була велика зацікавленість суддів у тому на що не звернула 1-ша інстанція, проте клієнт заявив, що сума для нього непідйомна, але якщо апеляція вирішить не зменшувати заставу, то звісно ж він знайде і внесе цю суму. Далі, поведінка судді була як у мемах: «ни слова больше».
🧲 Як не потрапляти у подібні ситуації?
Треба завчити 3 правила:
1️⃣ Питають – говори, не питають мовчи!
2️⃣ Завчи напамʼять питання-відповіді сформульовані адвокатом перед засіданням або допитом.
3️⃣ На незручні питання краще відповідати скупо і бажано не брехати. В більшості випадків краще не договорити щось ніж на ходу видумувати. Брехня усіма читається і стимулює задавати багато уточнюючих питань, які потягнуть карусель брехні. На крайній випадок, краще відповідати щось в контексті: «зараз не згадаю, мені потрібен час», «давно було, тому не пригадаю». Такі словесні звороти також будуть відповіддю, а тому це завжди можливість слідувати далі і не зациклюватись на чомусь незручному.