📚1000 + 1 книга/books

Привіт)

Валерій Пузік - ще один український письменник, якого я для себе відкрила цього року.
Його книга "Я бачив його живим, мертвим і знову живим" - це збірка оповідань про різні етапи його життя. Тут є історії про дитинство та друзів, про стосунки, про складності та небезпеки заробітчанства, про службу і війну, яка змінює в людині щось назавжди.

Мені треба було трошки часу, щоб звикнути до манери оповіді, а далі ти просто пірнаєш в калейдоскоп подій, імен, та місцин і починаєш не просто усвідомлювати описане мозком, а глибоко пропускати через власне серце. Деякі моменти відгукувалися меланхолійним щемом, інші немов стискали в лещатах жаху та смутку.

Я психологічно не була готова, що перша історія в книзі буде про побратимів, фізично втрачених, але примарно завжди близьких. Автор розповідає про події, які відбулися, а так сталося, що вони зараз повторюються знову і знову, зі ще більш нищівною силою.

Мене ця книга так вразила. Я дуже рада, що колись її придбала. Щиро рекомендую, хоча, можливо краще не зараз читати...

Трохи цитат

Зима замітає всі наші сліди, залишаючи лише це: маршрутка "Полігон-Війна" - прибула за розкладом одразу після Різдва.

Ніяк не зрозумію, що з нами відбулося. Ми буди дуже обережні в словах та діях. Ми намагалися жити як раніше, але не могли. І це було очевидним. Ми були паралізовані. Ми були - і водночас нас не було.

Я думав про матір, яка вгробила своє здоров'я на роботі в СОПСі, тут же в Москві. Про те, як її розводила на гроші моя хрещена, наша родичка. У цьому гастарбайтерському пеклі немає своїх, думав я. І це правда.

Це вигідно. Телевізор. Інтернет. Нові модні телефони. Наші діти дивляться на це все... на все це... Я пам'ятаю це відчуття впевненості, коли знаєш, що міняєш контур історії своєї держави. На Майдані. Нова Січ. Ми вплинули на хід історії. Вся влада - у народу. А зараз?

Здавалося, що він термінатор. Говорив мало. Рідко всміхався. Його снайперська гвинтівка була підписана зеленою фарбою - "Феодосія". Автомат Калашникова - "Севастополь". Він давав імена зброї, і ці імена були назвами міст у Криму. 
Татарин зник безвісти в 2016-му. Пішов на бойове завдання і не повернувся.

#відгук #Валерій_Пузік #коротка_проза

Привіт.

В день народження Курта Воннегута трішки історій з його життя.

▫️Курт Воннегут познайомився зі своєю першою дружиною Джейн Марі Кокс у дитячому садку. Спочатку вони товаришували, а коли юнакові було 22, побралися.

▫️ Майбутній письменник навчався в Корнелльському університеті, але наука давалася йому дуже важко. Зрештою, хлопця відрахували і згодом призвали до армії. Це відбулося на початку Другої світової війни. 

▫️ Курт Воннегут потрапив у полон під час битви за Арденни. Його утримували в Дрездені, де він пережив нищівне бомбардування міста союзниками в лютому 1945 року. Хлопець сховався у холодильній камері для м’яса. Цей травматичний досвід глибоко вплинув на його творчість і знайшов відображення у романі "Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей".

▫️Після бомбардування, Воннегута змусили допомагати прибирати тіла загиблих. Він описував цей досвід як "великоднє полювання на крашанки", але замість яєць, були трупи. Ця жахлива подія на все життя закарбувалася в пам'яті письменника та стала центральною темою його книг.

▫️Роман "Бойня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей" був опублікований у 1969 році. Критики кажуть, що книга принесла йому таку славу завдяки антивоєнному посланню та новаторському стилю оповіді. Також вона зацікавила читачів через війну у В’єтнамі.

▫️У шлюбі з Джейн Кокс, у Курта Воннегута народилося троє рідних дітей, а згодом вони всиновили трьох дітей сестри Джейн. Всього у письменника було 7 дітей.

Спокійного вечора усім нам.

Привіт)

Проглянула список прочитаних книг. Деякі з них чекають кілька місяців, щоб я про них тут розповіла. Якось не виходило про кожну окремо. Тому вирішила зробити допис коротких відгуків.

🔑 Василь Шкляр "Ключ" 
Перший роман Василя Шкляра, який я прочитала. Історія про журналіста Андрія Крайнього, який не маючи власного житла, чудернацьким чином отримує ключ від квартири №13. Андрій думав, що проживе там певний час, але власник так і не з'явився, тому чоловік починає його розшукувати. Так починаються цікаві, але дуже небезпечні пригоди. Любителі кримінальних детективів скоріш за все оцінять книгу.
Моя оцінка - 7/10.

🏰 Жорж Роденбах "Брюґґе-як-Смерть"
Книга видана в 1892 році, і вважається одним з найкращих прикладів символізму тієї доби. Головний герой Юґ Віан, приїздить до Брюгге після смерті своєї коханої. Місто постає перед читачами як живий організм. Архітектура та природа переплітаються з емоціями героя, підсилюючи його розпач та відчуття безвиході. Автор майстерно використовує зображення міста, похмурих вулиць, та пейзажів, щоб підняти теми смерті та спогадів про кращі, щасливіші часи.
Моя оцінка - 7/10.

⏳ Бен Елтон "Знову і знову"
Г’ю Стентона - спецназівець у відставці. Його родина загинула і він почувається вкрай самотнім. Зовсім неочікувано, чоловік отримує нове завдання - відправитися у 1914 і запобігти вбивству ерцгерцога Франца Фердинанда. Таким чином йому потрібно завадити початку Першої світової війни. Місія видається благородною, але Г'ю навіть уявити собі не може наслідки до яких призведе таке втручання в історію.
Моя оцінка - 6/10.

🧘🏼‍♀️ Клаудія Гаммонд "Мистецтво відпочинку. Як перевести подих у сучасному світі"
Багато сучасних людей вважає, що постійна зайнятість - це основний показник успішності. Але безперервна гонитва за грішми та успіхом часто призводять до вигорання та навіть депресії. Клаудія Гаммонд у своїй книзі розмірковує про різні види відпочинку, які допомагають відновити запас енергії. Авторка спирається на опитування, в якому взяли участь 18 тисяч осіб. Всього вона перераховує 10 можливих опцій.  
P.S. На першому місці читання книг)
Моя оцінка - 8/10.

👨‍⚖️ Володимир Лис "І прибуде суддя" 
Це моє знайомство з творчістю Володимира Лиса. Молодий випускник юридичного факультету прибуває до містечка Стара Вишня. Там він планує працювати суддею. Ще в поїзді з ним трапляється дивна подія. Згодом таких незрозумілих та загадкових придибенцій стає ще більше. Автор переплітає елементи психологічного трилера з містикою. Початок книги мене дуже захопив, я навіть хотіла сказати, що це 10/10. Але з розвитком подій і під самий кінець мій захват згас. Дуже шкода - 5/10.

🍽 Вітольд Шабловський "Як нагодувати диктатора"
Саддам Хусейн, Іді Амін, Енвер Ходжа, Фідель Кастро та Пол Пот - автор описує цих тиранічних керівників країн через спогади їхніх кухарів. 
Польський репортер Вітольд Шабловський відвідав 4 континенти та 5 країн (Уганду, Кубу, Ірак, Албанію та Камбоджу), щоб зібрати найцікавіші історії. Читачі дізнаються не лише, що любив їсти кожен диктатор, а як він взаємодіяв з родиною та підлеглими, які жорстокі накази віддавав, і чого боявся.
Моя оцінка - 7/10.

#відгук