1 грудня виповнюється 111 років від дня народження колоритної постаті в українській поезії – Платона Воронька (1913–1988).
Платон Микитович Воронько народився 1 грудня 1913 р. у с. Чернеччина, в родині ковалів. З 11 років майбутній поет виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті . Потім навчався у Харківському автодорожньому технікумі, одночасно здобуваючи літературну освіту в центральній студії початківців, якою керував український прозаїк Петро Панч.
Після завершення навчання в технікумі Платон Воронько переїхав до Таджикистану, де працював автомеханіком. Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури в с. Хухра.
Під час Другої світової війни поет був мобілізований та брав активну участь у боях. Однак, внаслідок тяжкого поранення на фронті, Платон Микитович не зміг повернутися до участі у бойових діях та присвятив себе цілковито літературній роботі. Перша друкована збірка його віршів «Карпатський рейд» вийшла друком у 1944 р. До неї ввійшли солдатські пісні та лірика, в якій поет писав про своїх загиблих на фронті друзів. Помітне місце в післявоєнній творчості П. Воронька займає інтимна і філософська лірика.
Платон Воронько чудово змальовував у своїх казках та поезіях красу природи. Він знав її, любив і відчував та володів гострою неповторністю поетичного бачення.
Дитяча поезія Платона Воронька завоювала симпатії мільйонної аудиторії, а його славнозвісні «Читаночка» і «Казка про Чугайстра» стоять у ряду вищих досягнень поезії для дітей. Його збірки віршів для дітей − «Читаночка» (1951 р.) і «Твоя книжка» (1952 р.) цікаво описують дитячий світ та його особливості. На віршах поета виростали цілі покоління української малечі («Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде…», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня…» та ін.). Загалом Платон Воронько є автором понад 30 збірок віршів і поем.
У 1969−1971 рр. він був заступником голови Київської організації Спілки письменників України. Водночас, поет був відомим громадським діячем − двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР (1980–1988 рр.). Митець був лауреатом Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972 р.) та літературної премії ім. Лесі Українки (1976 р.). Платон Воронько відійшов у вічність 10 серпня 1988 р
Платон Микитович Воронько народився 1 грудня 1913 р. у с. Чернеччина, в родині ковалів. З 11 років майбутній поет виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті . Потім навчався у Харківському автодорожньому технікумі, одночасно здобуваючи літературну освіту в центральній студії початківців, якою керував український прозаїк Петро Панч.
Після завершення навчання в технікумі Платон Воронько переїхав до Таджикистану, де працював автомеханіком. Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури в с. Хухра.
Під час Другої світової війни поет був мобілізований та брав активну участь у боях. Однак, внаслідок тяжкого поранення на фронті, Платон Микитович не зміг повернутися до участі у бойових діях та присвятив себе цілковито літературній роботі. Перша друкована збірка його віршів «Карпатський рейд» вийшла друком у 1944 р. До неї ввійшли солдатські пісні та лірика, в якій поет писав про своїх загиблих на фронті друзів. Помітне місце в післявоєнній творчості П. Воронька займає інтимна і філософська лірика.
Платон Воронько чудово змальовував у своїх казках та поезіях красу природи. Він знав її, любив і відчував та володів гострою неповторністю поетичного бачення.
Дитяча поезія Платона Воронька завоювала симпатії мільйонної аудиторії, а його славнозвісні «Читаночка» і «Казка про Чугайстра» стоять у ряду вищих досягнень поезії для дітей. Його збірки віршів для дітей − «Читаночка» (1951 р.) і «Твоя книжка» (1952 р.) цікаво описують дитячий світ та його особливості. На віршах поета виростали цілі покоління української малечі («Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде…», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня…» та ін.). Загалом Платон Воронько є автором понад 30 збірок віршів і поем.
У 1969−1971 рр. він був заступником голови Київської організації Спілки письменників України. Водночас, поет був відомим громадським діячем − двічі обирався депутатом Верховної Ради УРСР (1980–1988 рр.). Митець був лауреатом Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972 р.) та літературної премії ім. Лесі Українки (1976 р.). Платон Воронько відійшов у вічність 10 серпня 1988 р