Не вкладається у голові, як так вийшло, що колись захопившись поетичним кіно, я спочатку побачила всі фільми Алехандро Ходоровскі, а вже потім дізналася про геніальний Вечір на Івана Купала (1968) Юрія Іллєнка. Сумно від усвідомлення масштабів меншовартості у власному мишленні. У знак любові до українського поетичного кіно, залишаю тут улюблені кадри з Вечіру на Івана Купала, який я нещодавно передивлялася. UPD: Сьогодні прочитала, що взагалі-то Ходоровскі має українське коріння, його батьки емігрували з Одеси в Чілі в 1905, і вже там відркрили магазин взуття під назвою Український дім.