Річниця
Напевно, проігнорувавши більш символічні для «Фейлетону» дні — дев'ятий і сороковий — відзначати якийсь там триста шістдесят шостий особливого сенсу немає. Та й не до бенкетів особливо. Однак сьогодні, перебуваючи в епоху, коли час повзе на череві, залишає за собою криваву стежку на полотні історії і перетворює роки на маленькі вічності, ми все-таки хочемо зробити три важливі речі.
По-перше, бажаємо подякувати Вам за премʼєрну спільно прожиту вічність, за те, що Ваші, інколи аж надто пекучі погляди зігрівали нас навіть у найкрижаніші пори, за те, що не віддали нас на поталу хтоні лихоліття. Зі свого боку, ми обіцяємо протриматися ще одну вічність, бути вірними тільки Вам.
Навряд чи наступний рік буде гладким навіть у наших із Вами стосунках. Скоріш за все, ми часто сваритимемося і не сходитимемося в думках. У нас немає мети в усьому догоджати нашим читачам. Ми не лакеї, і злити Вас будемо часто, але ми з усіх сил постараємося в жодному разі не стати розчаруванням.
По-друге, вважаємо за належне вкотре нагадати, що як збройні сили, так і гуманітарні фонди вимагають нашої перманентної співучасті. Будь-яка, навіть мікроскопічна, але постійна і послідовна допомога важливіша за одноразову, яких би значних розмірів вона не була. Повторимо, як мантру затертий трюїзм: тільки завзятістю можна поховати жах, тільки всім разом можна задушити темряву.
Сьогодні пропонуємо допомогти збору нашого знайомого Олександра Кудрявцева на мавік та авто для 82-ої бригади (
пост /
банка ).
По-третє, настав час трішки підняти завісу однієї маленької таємниці: «Фейлетон» входить у новий вимір — відео. Уже кілька місяців ми знімаємо великий документальний проєкт, який не можемо дочекатися показати. Скоро ми поділимося з Вами детальнішими подробицями, а поки що...
гарного вечора!З повагою та вдячністю.
