✊Конституційний суд Румунії скасував підсумки першого туру виборів президента, в якому виграв проросійський кандидат, через можливе втручання у виборчу кампанію з боку росіян.
Це, видається, вперше, коли в країні колишнього соцтабору ухвалюють таке рішення.
Минулого року Конституційний суд Німеччини визнав голосування в парламент у 2021 році на деяких дільницях таким, що не відбулося, але масштаб тут зовсім інший.
Та цікаве не це.
👨⚖Фактично румуни зробили те, про що у березні 2019 року, напередодні виборів президента України, публічно заявив голова КСУ Станіслав Шевчук. Він пообіцяв, що не приведе до присяги нового президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані.
Досить логічна позиція. Але когось така рішучість налякала і голову КСУ звільнили фактично за ініціативою двох головних заколотників.
Один наразі роздає інтерв'ю російському телебаченню з Відня. Інший намагається досі впливати на процеси у КСУ з Києва.
Однією з причин для висловлення недовіри Шевчуку була "політизація" роботи органу конституційної юрисдикції. Цей закид стосувався саме заяви щодо протидії фальсифікації виборів.
Якщо росіяни не полінувалися лізти до румунів, то є сумніви, що вибори 2019 року в Україні вони не лишили поза увагою? І занадто незалежний новий гравець міг сплутати їм усі карти. Спочатку допомагає ввести до Основного закону положення про ЄС та НАТО, а потім ця дивна фраза "не приведу до присяги".
Зрозуміло, що чим далі росіяни просуваються на фронті, тим сильніше їхнє бажання послабити центральні органи влади в Україні перед можливими мирними перемовами. КСУ без голови та без Шевчука їх цілком задовольняє.
Але така ідеальна картина російського світу незабаром може опинитися під загрозою. Венеціанська комісія Ради Європи сьогодні визнала право Станіслава Шевчука на перегляд постанови про його звільнення 2019 року самим КСУ.
Це відкриває шлях для швидкого позитивного рішення ЄСПЛ, де шукає правди найголовніший ворог РФ серед суддів КСУ.
Рекомендації двох поважних європейських установ достатньо, щоб розвіяти сумніви українських конституційників, які чотири роки не могли визначитися, чи можна виправити власну помилку.
Тоді Україна отримає як мінімум потужного гравця у КСУ, який має всі шанси знов зайняти посаду голови та посилити позиції держави у зміцненні принципу верховенства права та на політичних фронтах з РФ.
Це, видається, вперше, коли в країні колишнього соцтабору ухвалюють таке рішення.
Минулого року Конституційний суд Німеччини визнав голосування в парламент у 2021 році на деяких дільницях таким, що не відбулося, але масштаб тут зовсім інший.
Та цікаве не це.
👨⚖Фактично румуни зробили те, про що у березні 2019 року, напередодні виборів президента України, публічно заявив голова КСУ Станіслав Шевчук. Він пообіцяв, що не приведе до присяги нового президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані.
Досить логічна позиція. Але когось така рішучість налякала і голову КСУ звільнили фактично за ініціативою двох головних заколотників.
Один наразі роздає інтерв'ю російському телебаченню з Відня. Інший намагається досі впливати на процеси у КСУ з Києва.
Однією з причин для висловлення недовіри Шевчуку була "політизація" роботи органу конституційної юрисдикції. Цей закид стосувався саме заяви щодо протидії фальсифікації виборів.
Якщо росіяни не полінувалися лізти до румунів, то є сумніви, що вибори 2019 року в Україні вони не лишили поза увагою? І занадто незалежний новий гравець міг сплутати їм усі карти. Спочатку допомагає ввести до Основного закону положення про ЄС та НАТО, а потім ця дивна фраза "не приведу до присяги".
Зрозуміло, що чим далі росіяни просуваються на фронті, тим сильніше їхнє бажання послабити центральні органи влади в Україні перед можливими мирними перемовами. КСУ без голови та без Шевчука їх цілком задовольняє.
Але така ідеальна картина російського світу незабаром може опинитися під загрозою. Венеціанська комісія Ради Європи сьогодні визнала право Станіслава Шевчука на перегляд постанови про його звільнення 2019 року самим КСУ.
Це відкриває шлях для швидкого позитивного рішення ЄСПЛ, де шукає правди найголовніший ворог РФ серед суддів КСУ.
Рекомендації двох поважних європейських установ достатньо, щоб розвіяти сумніви українських конституційників, які чотири роки не могли визначитися, чи можна виправити власну помилку.
Тоді Україна отримає як мінімум потужного гравця у КСУ, який має всі шанси знов зайняти посаду голови та посилити позиції держави у зміцненні принципу верховенства права та на політичних фронтах з РФ.