Поговоримо про книги?
Індекс заборонених книг (Index Librorum Prohibitorum) - це список літератури, яку Католицька церква забороняла читати чи зберігати через її «єретичний» зміст, моральну небезпеку чи загрозу для віри. Існував він з 1559 року і діяв аж до 1966-го, ставши одним із найвідоміших символів цензури в історії.
До Індексу потрапили твори, які сьогодні є класикою науки, філософії та літератури:
«Про обертання небесних сфер» Миколая Коперника
«Діалоги про дві системи світу» Галілео Галілея
«Декамерон» Джованні Боккаччо
«Еміль, або Про виховання» Жан-Жака Руссо
У список потрапили також деякі нацистські твори, зокрема твори нацистського ідеолога Розенберга. Проте до списку не потрапила книга Гітлера «Майн Кампф».
Що робили із забороненими книгами?
Спалення: У часи найжорсткішої цензури книги часто публічно знищували. Це відбувалося на площах міст, створюючи страх серед населення.
Контроль читачів: Купувати чи зберігати книги з Індексу було суворо заборонено. Люди, яких ловили з такими творами, ризикували отримати покарання аж до відлучення від церкви.
Дозвіл для науковців: Деяким ученим або теологам дозволяли читати заборонені книги, але лише під суворим контролем.
Індекс заборонених книг був спробою стримати поширення нових ідей, але він також підкреслив силу знання. Чим більше книг забороняли, тим сильніше люди прагнули їх читати. Багато ідей із цих творів стали фундаментом сучасної науки, літератури та суспільного прогресу.
Індекс заборонених книг (Index Librorum Prohibitorum) - це список літератури, яку Католицька церква забороняла читати чи зберігати через її «єретичний» зміст, моральну небезпеку чи загрозу для віри. Існував він з 1559 року і діяв аж до 1966-го, ставши одним із найвідоміших символів цензури в історії.
До Індексу потрапили твори, які сьогодні є класикою науки, філософії та літератури:
«Про обертання небесних сфер» Миколая Коперника
«Діалоги про дві системи світу» Галілео Галілея
«Декамерон» Джованні Боккаччо
«Еміль, або Про виховання» Жан-Жака Руссо
У список потрапили також деякі нацистські твори, зокрема твори нацистського ідеолога Розенберга. Проте до списку не потрапила книга Гітлера «Майн Кампф».
Що робили із забороненими книгами?
Спалення: У часи найжорсткішої цензури книги часто публічно знищували. Це відбувалося на площах міст, створюючи страх серед населення.
Контроль читачів: Купувати чи зберігати книги з Індексу було суворо заборонено. Люди, яких ловили з такими творами, ризикували отримати покарання аж до відлучення від церкви.
Дозвіл для науковців: Деяким ученим або теологам дозволяли читати заборонені книги, але лише під суворим контролем.
Індекс заборонених книг був спробою стримати поширення нових ідей, але він також підкреслив силу знання. Чим більше книг забороняли, тим сильніше люди прагнули їх читати. Багато ідей із цих творів стали фундаментом сучасної науки, літератури та суспільного прогресу.