#рецензії #Поклич_лисицю

Поклич лисицю

🦊🦊🦊🦊

Пам'ятаєте я казала, що, можливо, буду радити цю книгу до зимових свят? Так от дуже раджу :) На мою думку, це саме та книга, яку хочеться читати у період, коли наряджаєш ялинку 🎄, прикрашаєш домівку і чекаєш на різдвяно-новорічні дива. Вона м'яка, тепла і комфортна. Вона переносить у паралельний казковий світ і відволікає від проблем.

✨ Це ретейлінг казки Грімм, але дуже умовний, тож не чекайте, що сюжет повторить стару історію. Своїм підходом авторка нагадала мені М. Маєр — сюжет тут самостійний, але де-не-де ловиш відсилочки на казку.

🩷 Мене абсолютно підкорило те, як ненав'язливо і красиво авторка вписала лгбт-лінію. Навіть не одну. Вони тут настільки органічні, наче тільки так і могло бути. А ще вона чудово подає жіночих персонажів. Її героїні сильні рівно настільки, щоб це не дратувало й не виглядало як маніфест.

Звісно, книга не позбавлена класичних дебютних недоліків: подекуди сюжет гальмував, а потім зривався на такий галоп, що я не встигала підбирати з підлоги щелепу. А ще трішки було відчуття, що герої аж занадто одне з одним пов'язані. Але це не заважало читанню, бо стиль неймовірно легкий, переклад якісний, а атмосфера затягує.

💘 Окреме сердечко хочеться поставити прописуванню стосунків між героями. Вони тут говорять словами через рот! І вирішують проблеми розмовами! І взагалі демонструють здоровий тип стосунків без аб'юзу, маніпуляцій і усіх тих неприємних штук, які часто зустрічаються у романах про кохання! Це шок. А що так можна було?!

Хоча без цього книга і не була б такою теплою і казковою, правда?

(до речі, якщо на середині книги ви вирішите, що знаєте, чим закінчиться ця історія, то ні, ви не знаєте :Р)

✨ Якщо ви хочете зазирнути в дитинство, де було місце магії, фейрі та вірі в перемогу добра над злом і життя над смертю, то ці 350 сторінок — для вас ✨

[естетика до книги] [прочитати анотацію]