Legio Historica


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Education


Legio Historica - у перших рядах популяризації історії!
✔Facebook - https://www.facebook.com/legiohistorica/
✔Наші відео https://youtube.com/channel/UC4ZGGy5AQ52X0zOchNBK-iA
✔Зворотній зв'язок - @legiohistorica_bot

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Education
Statistics
Posts filter




​​12 бомбезних подій про історію - це про історичний фестиваль LEGIO Луцьк 30-31 березня!

Фокус-теми восьмого за рахунком мадрівного історичного фестивалю - це Волинь в усіх сенсах і контекстах з давніх часів до сьогодення, а також проблема захисту історичної та культурної спадщини та право на місто. Два десятки місцевих та українських істориків, громадських активістів будуть чекати вас наступного вікенду. Популярні лекції, воркшопи, кінопокази, екскурсії - у нас тільки цікаве і актуальне про минуле!

📌Локації фестивалю: Музейний простір "Окольний замок" (вул. Кафедральна, 1А) та Чайний дім (вул. Мельнична, 13, фабрика «Лучанка»).

📌Коли: початок о 12:30 у суботу, 30 березня. Нижче шукайте детальну програму👇

Вхід на фестиваль вільний! Утім, для відвідин воркшопу «Як міста (не)пам‘ятають» потрібно заповнити реєстраційну форму https://forms.gle/eLSaohkii8GBLDpv8

Стійте в перших рядах з LEGIO! До зустрічі у Луцьку!


Вже у цю неділю в кавʼярні Bodra Kava (Вул. Юлії Здановської, 40А) гратимемо в настільні ігри на історичну тематику. Зможете познайомитись з захоплюючою грою «Черга» (Kolejka), здолаємо усі труднощі в пошуку потрібних товарів в умовах дефіциту комуністичного режиму. А також зіграємо і в інші настільні ігри. Запрошуємо усіх бажаючих весело провести час до нас в неділю 24.03 о 15:00.

Буде весело!




Тло міста - це панорама, з якої ми зчитуємо його минуле і сьогодення. Герої, спадщина, якою пишається громада втілюється у маркуванні пам'яток, меморіальних табличках, монументах тощо. Луцьк - не виключення. Та яку історію пам'ятає місто? Чи відбилась тут поліетнічність одного з центрів Волині? Досвід різних суспільних груп? Травматичні сторінки? На воркшопі від програми "Молоді амбасадор(к)и розмаїття" ми зможемо самі дослідити центр Луцька, побачити наративи, які (не)транслює місто і познайомимось з методами трансляції історії і пам'яті у міському просторі "знизу".

Коли: неділя, 31 березня, початок об 11:00

Де: Музейний простір "Окольний замок" (вул. Кафедральна, 1Б)

Для участі у воркшопі просимо заповнити реєстраційну форму: https://forms.gle/eLSaohkii8GBLDpv8

Захід відбудеться у рамках історичного фестивалю LEGIO Луцьк (30-31 березня 2024 р.)

До зустрічі!

“Молоді Амбасадор(к)и Розмаїття” – це проєкт для молоді та молодіжних працівників з посилення соціальної згуртованості для створення інклюзивного, мирного суспільства, мінімізації ймовірності конфліктів, що виникають між різними групами, та прискорення процесу інтеграції молодих людей з числа ВПО. Проєкт реалізує громадська організація “СТАН” у партнерстві з альянсом за права, рівність та міжнародну солідарність “ActionAid” за підтримки Disasters Emergency Committee (DEC), Global Fund for Children (США), Terre Des Hommes (Німеччина) та IM Swedish Development Partner (Швеція).


Вже завтра під егідою нашого кіноклуба дивимось і обговорюємо документальний фільм Романа Бондарчука «Діксіленд»!

Повнометражна документальна стрічка Романа Бондарчука, автора «Українських шерифів» (2015), художніх фільмів «Вулкан» (2019) та «Редакція» (2024) - про дитинство, дорослішання учасників і учасниць дитячого джаз-бенду у Херсоні «нульових» та «десятих» років.

Коли: неділя, 17 березня, початок о 18:00

Де: кав’ярня BODRA KAVA (вул. Юлії Здановської, 40А, біля метро «Виставковий центр»)

Вхід на захід вільний!

До зустрічі!

Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.

#docuclub #docu_зустріч


Кіноклуб DOCUDAYS UA «LEGIO» при ГО «Ідеалісти» запрошує на перегляд документального фільму Романа Бондарчука «Диксиленд» (2016)!

Хвилі Чорного моря розбиваються об пірс, сонце яскраве і небо блакитне. Дитячий оркестр Dixieland виконує марш. Учитель слухає. Здається, щастя триватиме вічно. Але дорослішання - невідворотнє. Раптом виявляється, що учитель - смертний, а в друга - свої плани на життя. Медалі й оркестрові інструменти виблискують на сонці, але кожна дитина має свою долю – з музикою чи без неї.

Повнометражна документальна стрічка Романа Бондарчука, автора «Українських шерифів» (2015), художніх фільмів «Вулкан» (2019) та «Редакція» (2024) - про дитинство, дорослішання учасників і учасниць дитячого джаз-бенду у Херсоні «нульових» та «десятих» років. Ми переглянемо фільм і поговоримо про нього, за філіжанкою кави чи кружкою чаю вже цієї неділі.

Коли: неділя, 17 березня, початок о 18:00

Де: кав’ярня BODRA KAVA (вул. Юлії Здановської, 40А, біля метро «Виставковий центр»)

Вхід на захід вільний!


Нас давно запрошували і от - наступний історичний фестиваль LEGIO у Луцьку вже 30-31 березня!

Фокус LEGIO Луцьк - Волинь в усіх можливих контекстах і проявах, формат - як завжди, усе найбільш цікаве, актуальне, прикладне. Історичні лекції, воркшопи, дискусії, кінопокази, екскурсії містом і багато усього іншого чекає вас у останній вікенд березня. Слідкуйте за нашими сторінками - незабаром там будуть усі подробиці, включно з місцем проведення, програмою і анонсом усіх фестивальних подій. Тож залишайтесь з нами у перших рядах!

І, якщо ви можете і хочете долучитись до організації фестивалю, чи знаєте тих, без кого наш захід суттєво втратить у цікавості - пишіть нам у особисті чи прямо у коментарі.

Деталі незабаром!

До зустрічі у Луцьку!


​​Цей пост ми планували написати ще перед повномасштабним вторгненням, коли чи не вперше за довгий час ДК імені Корольова з'явився у київських новинах. Наприкінці 2021 року стало відомо, що комплекс купила компанія Roshen, і задекларувала будівництво в майбутньому на цьому місці суперсучасної концертної зали, спроєктованої норвезьким бюро Snøhetta. Тоді думки розділились - багато хто зрадів, що в спальнику з'явиться класний культурний центр і чудовий зразок сучасної архітектури. Інші розкритикували вибір місця. Аргументи були різні - що така будівля краще виглядала б біля водойми, що варто було б обрати місце з більш зручною логістикою.

Ще один аргумент стосувався наразі існуючої споруди. ДК імені Корольова був спроєктований архітектором Валентином Єжовим і побудований у 1984 році для робітників заводу "Меридіан". Це досить цікавий і неординарний проєкт - для фасаду використали дорогий вірменський червоний туф, виготовили барельєфи. Всередині масштабне панно, а в холі розкішна люстра. В будівлі бурхлива історія - у 90-і її хотіли приватизувати, були довгі суди, залу винаймали протестанти, тут проводили курси/заняття, як і в багатьох інших радянських ДК. Тут знімали кліпи іноземні зірки, але територія навколо лишалась занедбаною, як і сама будівля...

Повномасштабне вторгнення рф поставило на паузу будівництво нової концерної зали. Проте нещодавно про ДК згадали знову. Там сталась велика пожежа. Зважаючи на те, що вже не одного київського забудовника підозрювали в умисних підпалах, аби на місці якоїсь пам'ятки побудувати висотку, цього разу гнилі помідори полетіли в бік подружжя 5-о президента та його дружини, депутатки Київради. Причина ж виявилась більш прозаїчною - будівля стоїть без охорони, і якісь малолітні хулігани влаштували пожежу.

Що ж далі буде із цим ДК? Хто зна. Ставлення до модернізму нині змінюється - його активно досліджують і віднаходять заново, бачачи в ньому свою естетику і те, що цей стиль не є чимсь власне радянським. Фанати модернізму наголошують на тому, що такі будівлі в ЄС цінують. Це так, і ні - не всі люблять модернізм, не всі пам'ятки в гарному стані, бо не всі перебувають в експлуатації. Відкритим лишається питання, наскільки можливо пристосувати ці будівлі сучасних вимог, які диктує час. Акустика, опалення в таких будівлях часто так собі, а сантехніка... Хто був у НБУВ - зрозуміє. Так само незрозуміло до кінця, чи нема часом ризику появи на місці ДК і парку нових висоток...

Не вдасться зберегти все, та й мабуть і не все потрібно. Проте варто було б створити музей архітектури, аби лишити для нащадків ті вартісні деталі, які можна зберегти. Такий комплекс міг би культурним та освітнім центром і місцем, де можливо було б робити промоцію нашій спадщині та створювати сучасні виставкові проєкти. Смаки смаками, але варто бути реалістами.

Підтримайте збір нашого колеги, Володимира Кримінського, для підрозділу аеророзвідки : send.monobank.ua/jar/2aXmGBcL7B


​​Ніколи не думали про те, чому більшість історичних діячів з твого підручника - це правителі і воєнноначальники? Певно, чули про Ярослава Мудрого чи Данила Галицького, а чи знаєте, як жили їхні піддані?

Після тривалого вивчення історії, ви часто сумлінно можете перерахувати князів, гетьманів чи Президентів України, утім, є цілі групи людей, які є невидимими, бо не фігурують у традиційних історичних наративах. На воркшопі «(Не)видимі: кого насправді (не)прославляє історія?» тренером Євгенієм Шатіловим і тренеркою Ярославою Губовою ми:

✅розберемось, куди з історичних текстів поділись жінки, люди з інвалідністю, представники/представниці ЛГБКІ+, роми та безліч інших спільнот

✅побачимо, як працюють механізми виключення в історії та наскільки вони впливають на наше сприйняття спільнот прямо зараз.

✅з’ясуємо як нам вивести «невидимих» на перший план та повернути їхнє місце в історії

Коли: субота, 2 березня, початок о 13:00

Де: м. Чернігів, aWARe Zone Youth Hub (Black Wood Tower, вул. Київська 11, 10 поверх, ліве крило)

Для того, щоб долучитись до тренінгу, зареєструйтесь за посиланням https://forms.gle/vWvPFbJ6sHS5qwUQ9

Запрошуємо усіх, кому небайдужа історія України, а також цінує рівність, толерантність і різноманіття!

З додатковими питаннями звертайтесь до Євгенія (@shateu, тел.0731935060)

До зустрічі!

“Молоді Амбасадор(к)и Розмаїття” – це проєкт для молоді та молодіжних працівників з посилення соціальної згуртованості для створення інклюзивного, мирного суспільства, мінімізації ймовірності конфліктів, що виникають між різними групами, та прискорення процесу інтеграції молодих людей з числа ВПО. Проєкт реалізує громадська організація “СТАН” у партнерстві з альянсом за права, рівність та міжнародну солідарність “ActionAid” за підтримки Disasters Emergency Committee (DEC), Global Fund for Children (США), Terre Des Hommes (Німеччина) та IM Swedish Development Partner (Швеція).


​​Наш координатор Валерій Зінченко підтримав дуже важливий збір для закупівлі БПЛА "Сич" для спецпризначенців. Просимо вас теж підтримати гривнею і поширення. Далі пряма мова Валерія:

"Майже два роки тому я став частиною команди Projector Mentorship Platform (https://www.prjctrmentor.com/). Більше того, мені пощастило долучитись до створення самого проєкту, і з того часу я працюю виключно над його розвитком.

Менторська платформа повністю благодійна і зараз закриває запити одного з полків Сил спеціальних операцій. Якщо коротко - ви за донат бронюєте зустріч з ментором/-кою, який/-ка допомагає вирішити вашу проблему у певній сфері - дизайн, маркетинг, менеджмент, HR, розробка і багато іншого.

Так от. Нещодавно хлопці з ССО, яких ми підтримуємо, звернулись до нас із великим запитом - їм потрібен комплекс БПЛА "Сич" (два літаки, пускова, антени). Для цього потрібно зібрати цілих два мільйони гривень. Тому ми вирішили зробити "Клич на Сич" і я хочу долучитись до цього збору 😎

Відкриваю свою першу банку, щоб допомогти ССО і прошу вас підтримати донатом. Великим чи малим - це байдуже, важлива кожна гривня.
Мета - 10 000 грн.

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/5a4LttkZGn

Без подяки я не зможу вас відпустити, тому в кінці збору я розіграю менторську сесію на суму 1500 грн (це буде мій внесок) серед усіх, хто відправив 200грн і більше."




​​Історичний клуб «Сімаргл» та LEGIO Historica підготували для тебе дещо цікавеньке🤭

Що ж це? Подорож у часі? Так! Усі найдавніші таємниці Чернігова? Так!
І все відбудеться на дуже крутому історичному міні-фестивалі – LEGIO Чернігів 🥳

Програма фестивалю передбачає цікаві лекції, виставку історичних експонатів, перегляд фільму, а ще захоплюючі екскурсії рідним Містом Легенд! Але це ще далеко не все😌✨

Гортай карусель, аби детальніше ознайомитися із програмою заходу👉🏻

📌Отож, став нагадування про мегакруту подію, аби не проґавити:

📆 20-21 січня
🕑 13:00
📍Локацію буде повідомлено зареєстрованим учасникам з безпекових міркувань. Лінк на реєстрацію: https://bit.ly/3RYFSyg

Цей фестиваль – це не просто подія. Це – можливість відчути дух минулого, взяти участь у захоплюючих розвагах, продуктивно провести час у колі однодумців та дізнатися багато цікавого!
Отож, до зустрічі!
Твій історичний клуб «Сімаргл»❤️

Цей проєкт був створений в межах програми UPSHIFT, яка у Чернігівській області реалізується ГО «Агенція локальних ініціатив», за підтримки ЮНІСЕФ та уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW. Його зміст є відповідальністю учасників програми UPSHIFT та не обов'язково відображає позицію ЮНІСЕФ та у уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.

Програма фестивалю👇👇




​​Поки наша команда займається підготовкою однієї цікавої події, яку ми вже зовсім скоро анонсуємо, поділимось продовженням історії Соні Морозюк. Окрім того, що Соня платить 5% податків, а не 20%, як мала б, та наявності токсичної малоросійської матусі, що цькує крутих харківських муралісток, її роботи все ж отримали оцінки від людей, які справді тямлять у мистецтві. До того ж, перформанси Соні зробили внесок у розвиток методик збору донатів - з'явилось мінімум двоє жартівників-художників, які хочуть за рахунок своїх "картин" підтримати ЗСУ.

Що ж, виставка в установі, афілійованій з Національною академією мистецтв України, мала дати пропуск Соні в символічну "вищу лігу" в арт-сфері. Проте як виявилось, творчість міс Морозюк... вторинна. Зокрема, вона прямо копіювала картини Олени Крючкової. Богдан-Олег Горобчук помітив велику схожість із зірками американського стріт-арту, які жили в сквотах і мали право зватись голосом вулиці. А дівчина, яка як художниця і арт-кураторка стала відомою завдяки Аллі Добкіній, ним бути не може.

Соня вирішила запатентувати написи на полотні як свій авторський стиль, проте вона і тут "не встигла". Як харків'янка, вона точно мала знати, хто такий Гамлет Зіньківський - зірка харківського стріт-арту, відомий завдяки графіті з алегоричними написами. Був ще такий художник-аутсайдер, харків'янин Олег Мітасов, який розписував усе навколо себе дивними написами, що стали свідченнями розпаду його особистості. Наша зірочка брала свої написи з ванільних пабліків, парканів і переклала дещо українською, "позичивши" в московської художниці Лізи Сідоріної.

Супутньо виявилось, що мурал з минулого допису робили підрядники, адже Соня не є художницею-монументалісткою за освітою. Ще один мурал, з рекламою проєкту 1+1, знаходиться на стіні пам'ятки архітектури на Андріївському узвозі. І коли блогер Роман Бутурлакін обурився, якого біса ці рисунки роблять на будівлі зі сторічною історією, вона прийшла в коменти і написала в зневажливому тоні щось на кшталт: "о, зібрались тут, захисники архітектурної спадщини". Власне зневага стосовно тих, хто роками бореться за збереження історичної архітектури і проти спотворення міста всіляким несмаком і є причиною, чому ми пишемо тут про цю плагіаторку. Сподіваємось, вдруге і востаннє.

Лишимо ще лінк на велику статтю про стріт-арт і байрактарщину

Де мистецтво, копія, жарт, спробуйте розібратись самі :)


​​🇯🇵 Наприкінці 1931 року Японія вторглася на територію Маньчжурії, де проживала велика українська громада.

З огляду на можливу війну проти Совєтського Союзу, японці почали налагоджувати стосунки з українцями Далекого Сходу:

▫️ У вересні 32-го року за сприяння японців побачив світ український часопис під назвою «Маньджурський вістник».
▫️ Згодом було налагоджено випуск україномовних книг, журналів та радіопередач.
▫️ До кінця 33 року японці повернули українській громаді будівлю Українського Клубу, яку раніше відібрала китайська влада.
▫️ У 30-х роках у Маньчжурії зʼявилися осередки Організації Українських Націоналістів та гетьманців з Українського Союзу Хліборобів-Державників.

Детальніше — у новому відео на каналі Світлотінь: https://youtu.be/5Kv8W5TfdWk?si=YtzF8VhnHP07t6Sa

#світлотінь


​​Сьогодні невеличкий штрих до історії з київськими муралами. У жовтні ми писали про петицію на сайті Київради із номером 12541, що мала на меті обмежити муральну самодіяльність у місті - аби ескізи муралів спочатку оцінювали мистецтвознавці й урбаністи + було громадське обговорення. Петицію місто підтримало.

Чому ми зараз про це згадали? А ось чому. Через фото муралу, яке прикріплене до цього посту. Він дуже схожий на творчість Євгенії Фуллен, але його авторкою є інша мисткиня - 24-річна Соня Морозюк. Вона - дуже успішна художниця, яка нещодавно купила житло в центрі Києва, їздить за кермом Porsche, має прикраси від Cartier та годинник від Bvlgari. Виставку Соні "Мазня" рекламували на екрані ТЦ "Гуллівер", а це дуууже дорого. Нагадаємо, це там в розміщенні соціальної реклами відмовили ГО родичів полонених з Азовсталі, бо ж нащо киянам цей негатив.

Досі Соня розповідала, що всього цього можна досягти буквально за рік, якщо працювати (від заходу до світанку?) з 5 ранку до 11 вечора. А ще вона дуже талановита, і її картину подарували президенту! Після чого, подейкують, її творчість різко злетіла в ціні. Але нещодавно стало відомо, що бойфренд Соні Роман Гринкевич став фігурантом скандалу, пов'язаного із закупівлями одягу для військових. Міноборони перерахувало кошти Гринкевичу-молодшому, але свою частину угоди він не виконав. Соню просили прокоментувати ситуацію, і вона могла б виправдатись, що вважала коханого просто успішним бізнесменом, сказати, що продасть прикраси і перерахує кошти на дрони. Проте вона просто забанила своїх критиків і закрила свої акаунти в інсті. Як-то кажуть, робіть висновки.

Насамкінець хочеться додати, що критикувати живопис в кольорах українського прапора складніше, ніж просто якусь картинку з вайбер-чату, яка чомусь стала частиною публічного простору. Адже в той час, коли заставка на мобільному телефоні з українською символікою може стати причиною ув'язнення і катувань на п'ятій частині території держави, критику патріотричної (псевдо?)творчості можуть ототожнити з нелюбов'ю до власної країни. Тому тут недостатньо характеристики "кітч" і потрібна думка профі в цій сфері, аби аргументи були більш серйозні, ніж наявність смаку і здорового глузду. Якщо що, ми не єдині, хто не в захваті від цього муралу.

17 last posts shown.