Монополіст


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Economics


Про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість
Автори - Сергій Головньов та Юрій Віннічук.
Зв'язок:
@vinnichuk (реклама)
@SGolovnov
Реклама: https://bit.ly/3zH3AYw
Донат: Моно - https://bit.ly/3ngvCnn

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Economics
Statistics
Posts filter


​​Чому Україна не змогла скоротити дефіцит електроенергії

Останні події свідчать про те, що навіть за відсутності критичних руйнувань енергооб’єктів під час російських обстрілів, зниження температури автоматично запускає Графіки аварійних відключень (ГАВ) в Україні.
До останніх обстрілів 18 листопада та 13 грудня межа спроможності системи без відключень була приблизно на рівні мінус 5 градусів Цельсія.
Кожне ураження енергооб’єкту піднімає цю температурну межу, за якої система може працювати без відключень.

До цієї ситуації країна готувалась із березня, коли поновились масовані обстріли енергооб’єктів.
Крім відновлення уражених об’єктів, у влади був план на три треки щодо зниження дефіциту.
Це побудова 1 ГВт невеликих газових електростанцій, збільшення обсягів імпорту електрики та оренда плавучих електростанцій.
Чому нічого з цього не вдалось досягти?

1️⃣ Оренда плавучих електростанцій у турецької компанії Karpowership
Писали про це у вересні.
Суть: була задумка орендувати плавучі електростанції потужністю до 250 МВт в портах Одеси для додавання генерації на півдні.
В Одесі ситуація із забезпеченням електрикою погана через невелику кількість підстанцій для передачі, які росіяни постійно атакують.

Проблема була в інфраструктурі для приєднання: електричні мережі та газогін для подачі палива. Щоб її вирішити, були задіяні 5 компаній.
Держтрейдер Енергетична компанія України (ЕКУ) на чолі з Віталієм Бутенко здійснює загальну координацію проекту.
Оператор магістральних електромереж Укренерго та «ДТЕК Одесаобленерго» Ріната Ахметова вели електричну інфраструктуру.
Оператор ГТС на чолі з Дмитром Липпою та Одесагаз Ігоря Учителя вели газову інфраструктуру.

Інфраструктуру проклали. Але вперлися в дві проблеми.
По-перше, вартість оренди. Виходить близько 0,5 млн євро за МВт встановленої потужності на рік.
Це не набагато менше, ніж вартість будівництва нової генерації.
По-друге, не знайшли на ринку дожимний компресор потрібної конфігурації для подачі газу. Виготовлення на замовлення триватиме від півроку.
Безпекову проблему, нібито, турки взяли на себе.

До кінця цього опалювального сезону кораблів не буде. А потім виявиться, що не раціонально.

2️⃣ Проект польського імпорту
Писали про це в липні.
Суть: Україна хотіла домовитись з ЄС про роботу польських вугільних ТЕС на українську енергосистему.
Тут головною проблемою було домовитись з Єврокомісією про гальмування скорочень викидів СО2 Польщею та про оплату роботи польських ТЕС.
Такий імпорт міг дати 1 ГВт гарантованої потужності протягом зими.
Була ідея укласти угоду між системними операторами – Укренерго та польським PSE. Оформити цей імпорт як надання аварійної допомоги. Тільки дешевше і по фіксованих цінах.

Але знов втрутилась рука офісу.
Придумали, що польські ТЕС продаватимуть ресурс польським трейдерам місцевого олігарха, а ті перепродаватимуть ЕКУ по фіксованій ціні із закладеною в ній маржою.
На таку схему в ЄС прогнозовано грошей не дали.

Щодо комерційного імпорту з ЄС, то напередодні сезону дозволена потужність збільшилась з 1,7 до 2,1 ГВт.
Але комерційний імпорт не вибирає всю цю потужність через зростання цін в ЄС та обмеження цін в Україні – так звані прайс-кепи.
Немає комерційної привабливості імпорту в окремі години.

3️⃣ Будівництво малої розподіленої генерації.
Замість анонсованого 1 ГВт зараз є близько 200 МВт.
Більшість цієї потужності забезпечили державні компанії: Укрнафта, Оператор ГТС, Укразалізниця.

Головна проблема гальмування програми – недовіра приватного бізнесу до існуючих правил.
Ті, хто готовий був почати будівництво, гальмують процеси через загрозу шантажуючих перевірок з боку силових органів (ДБР, БЕБ, Нацпол, СБУ).

Монополіст

На фото одна з ТЕС ДТЕК після останнього обстрілу


🎁 Знання замість звичних подарунків: сертифікат на англійську від Englishdom – інвестиція, що надихає!

Не знаєте, що подарувати співробітникам на свята?Спробуйте презентувати справді цінне – знання!

Подарунковий сертифікат від Englishdom на курс англійської мови стане не просто сюрпризом, а корисною інвестицією у професійний та особистий розвиток ваших team members.

Маємо широкий вибір курсів для будь-яких потреб: загальна англійська, бізнес-комунікація, англійська для IT, фінансів і навіть курс для розмовних навичок!

До того ж, співробітники можуть обрати викладача – носія мови або українського фахівця. Це зробить навчання ще більш зручним і гнучким.

Знання – подарунок, який завжди на часі. Подаруйте можливості, котрі надихатимуть на нові успіхи щодня.


🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись.

🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.

📱 dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

🟪 iPlan.ua — як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь на канал, щоб примножувати капітал та уникати помилок в інвестуванні.

⚖️YANKIV Bogdan — унікальні поради для малого та середнього бізнесу ⚡️Як правильно платити податки, проходити перевірки ДПС та вигравати суди!

☕️Кофе идешь пить?! — Новинний дайджест по фінансово-економічної ситуації.
Пишемо про те що дійсно впливає на копієчку в твоєму кармані.

📄FairValue — авторський канал про інвестиції. В ньому професійний консультант з інвестицій в InteractiveBrokers ділиться своїм досвідом інвестування в фондовий ринок, корисними порадами і навчальними матеріалами.


​​На скільки подорожчають сигарети
І як міжнародні корпорації зароблять на IQOS, glo і Ploom X

Верховна Рада 4 грудня затвердила проект закону №11090 зі змінами в Податковий кодекс щодо акцизів на тютюнову продукцію.
Суть змін: з цього року акциз на сигарети прив’язаний до євро, що прискорить його зростання.
До 2028 року мінімальне акцизне навантаження поступово має досягти середньоєвропейського рівня в 90 євро за тисячу сигарет.
Закон ухвалений в рамках синхронізації з європейським законодавством – Директивою 2011/64/EU від червня 2011 року.

В принципі, нічого нового не відбулось.
Україна взяла на себе зобов’язання виконати цю директиву ще в 2017 році.
З того часу акциз на сигарети зростав щороку на 20%. І мав досягти цільових показників в 90 євро вже в 2025 році.
Але через сильну девальвацію гривні на початку війни цей процес відстав від графіку.

Інтригою в ухваленні Закону стало значно менше підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби для електронного нагрівання (ТВЕН). Це система нагрівання тютюну – не плутати з вейпом, в якому нагріваються рідини.
Якщо на звичайні сигарети мінімальне акцизне навантаження з 2028 року становитиме 90 євро за тисячу штук, то для ТВЕН – 72 євро.
Хороший матеріал на цю тему написала активістка Ярина Ясиневич.

Контекст
В Україні діє змішана система оподаткування тютюнової продукції.
Кожна пачка сигарет містить адвалорний (відсотковий) податок у розмірі 12% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ), яку встановлює виробник.
А також специфічний (фіксований) податок за кожну тисячу сигарет. Зараз він складає 47 євро, з 2027 року складатиме 64 євро.

Cума цих двох акцизних податків має бути не меншою від мінімального акцизного навантаження на тисячу сигарет.
Зараз воно складає 63,45 євро, в наступному році – 78 євро, поки не дійде до 90.

Також в кожній пачці сигарет зашитий 20% ПДВ і 5% збору в місцевий бюджет.
Можна порахувати, що в цьому році мінімальний податок в легальній пачці сигарет складатиме 70 грн. В 2028 – 100 грн (дивись графік).
І це, якщо валютний курс не зміниться, що майже неможливо.

В Україні працюють 4 міжнародні тютюнові корпорації:
▪️Американська Philip Morris International (PMI)
▪️Британська British American Tobacco (BAT)
▪️Японська Japan Tobacco International (JTI)
▪️Британська Imperial Tobacco (IT)

Три з них реалізують свої ТВЕН:
PMI продає найпопулярніший IQOS та стіки HEETS під нього
JTI - Ploom X
BAT – glo зі стіками neo.

Показова деталь: PMI та JTI вирішили не виходити з бізнесу в РФ. Працюють там із зараз.
При тому, це два найбільші гравці на ринку ТВЕН в Україні.

Роками тютюнові корпорації працюють з урядами країн, щоб «продати» їм історію про меншу шкоду ТВЕН порівняно з класичними сигаретами.
Також давлять на «інноваційність» розробки, яка потребувала інвестицій.
Ставки акцизу для ТВЕН значно менші ніж для сигарет в Німеччині, Італії, Польщі, Чехії. Але в останні роки всі ці країни зближують ставки.

Українському уряду, який більше про гроші в бюджет а не про здоров’я населення, показують, що на ринку стіків для ТВЕН немає контрафакту.
Тіньовий ринок сигарет в червневому дослідженні Kantar оцінюється в 18%.

Прогноз такий, що сигарети прискорять подорожчання Але поступово.
Виробники, по-перше, наперед купують акцизні марки. Закон дозволяє купувати 120% від реалізації в попередньому періоді.
По-друге, накидають по 5 гривень на пачку раз на два місяці, щоб подорожчання не так відчувалось споживачами.
Натомість зростатиме споживання ТВЕН і стіків для них.

Монополіст


​​Як Антимонопольний комітет 8 років досліджує яєчний картель

Антимонопольний комітет (АМКУ) наприкінці листопада оголосив про початок дослідження щодо різкого зросту цін на курячі яйця з жовтня.
За два місця ціна яєць зросла у 1,5-2 рази. Якщо в жовтні яйце категорії С1 (вагою 65-75 грам) коштувало до 4 грн, то зараз ціна доходить до 7-7,5 грн.

В чому суть збудження АМКУ?
Ціни на яйця мають циклічний характер протягом року, бо кури-несучки дають найбільше продукції в теплу пору року.
Яйця починають дешевшати в березні-квітні і дорожчають з вересня кожного року.
В звичайні роки різниця в ціні складає близько 50%.
Цього року додатковим стимулом подорожчання була зростаюча інфляція через поганий врожай, проблеми з електрикою і видатки на оборону.

Втім, рекордному зростанню цін сприяє висока концентрація виробників на ринку.

До війни Україна виробляла 16-16,5 млрд яєць на рік при споживанні 11,6-12 млрд штук.
Більше половини виробництва яєць забезпечують підприємства. Приватні домогосподарства виробляють до 45%.
Останні роки, із закономірним обвалом в 2022 році, постійно зростає експорт яєць.
До війни за кордон продавали до 2 млрд штук на рік. Найбільшим імпортером українськи яєць є ОАЕ.

АМКУ вже вдруге з початку війни і втретє за останні 10 років оголошує дослідження щодо концентрації на ринку яєць.
До того, дослідження було оголошено в жовтні 2022 року. Тоді сталася ситуація, схожа з нинішньою.
Яйця об’єктивно мали подорожчати через втрату підприємств в перші місяці війни, інфляцію і девальвацію а також прогнозовану сезонність.
Але на тлі цих проблем високому росту цін сприяла концентрація на ринку.

В березні 2023 року АМКУ опублікував дослідження щодо зловживань на ринку в 2016-2020 роках.
За результатами виявлених порушень, АМКУ оштрафував учасників ринку на 10,7 млн грн.
Несподівано штрафи були виплачені без судових суперечок, як це зазвичай буває.
Воно й не дивно. Річний обсяг ринку навіть в довоєнних цінах був понад 50 млрд грн на рік.

Загалом, в Україні три великих виробника, частка ринку яких складає більше половини.

Avangard Олега Бахматюка (ТМ Квочка)
Ovostar Union Боріса Бєлікова та Віталія Вересенка (ТМ Ясенсвіт)
Yednist’ Group, до 2023 року Edinstvo Group. Серед засновників Андрій Милованов, Михайло Жихарєв, Микола Скляр та інші (ТМ "Це – Яйце!")
Птахофабрика «Тернопільська» Петра Сачика (ТМ Добре яйце)
Птахофабрика «Поділля» Миколи Янковського та його сина Ігоря (ТМ Подільське яйце)
Птахофабрика «Крупець» сім’ї Володимира Варфалюка (ТМ Крупець)
Авіс-Україна сім’ї Сергія Калашника (ТМ Вільний вигул)

Вочевидь, результати досліджень, розпочатих в 2022 році і зараз будуть оприлюднені не раніше 2027 року.
Але навряд чи погрози і розміри штрафів зруйнують яєчний картель.

Монополіст


​​Що може завадити «азербайджанському» транзиту газу через Україну

Зараз активно обговорюється варіант подовження транзиту російського газу через Україну з 2025 року під виглядом азербайджанського.
Такий розвиток подій активно підтримує Група Нафтогаз на чолі з Олексієм Чернишовим.
Ми писали про це в липні.

Які вихідні параметри?

З 1 січня 2025 року закінчується діючий транзитний контракт із Газпромом, який був укладений наприкінці 2019 року.
Згідно з ним, Газпром має платити за прокачку 40 млрд кубів газу на рік. Хоча з початком війни прокачує близько 15 млрд кубів.
Україна отримує за транзит близько $800 млн, а РФ заробляє на цих поставках до $5 млрд на рік.

Україна ні в якому разі не буде підписувати новий транзитний контракт із Газпромом. Але можна підписати контракт із третьою стороною.
Так було із транзитом нафти, коли у вересні угорська компанія MOL почала купувати нафту на російсько-білоруському кордоні, щоб прокачати її по території України.
Контрагентом Укртранснафти замість російської Транснєфті стала європейська компанія, що задовольнило український уряд.

Подібну заміну Україна намагається застосувати і у випадку з газом.
Але тут є додаткові складнощі.

На сьогодні головним бенефіціаром російського газового транзиту через Україну є Словаччина.
Також великі обсяги від Газпрому отримує Австрія, яка має контракт з Газпромом до 2040 року, але ця країна ніяк не проявляє свій лобізм щодо продовження транзиту Україною.
Нагадаємо, що Угорщина ще в 2021 році уклала контракт з Газпромом на купівлю газу, який вона отримує через Туреччину в обхід України.

На початку жовтня словацький прем’єр Роберт Фіцо приїхав в Ужгород, де зустрівся з українським колегою Денисом Шмигалем та мав переговори з іншими українськими посадовцями.

Головною метою Фіцо було вмовити українську сторону подовжити транзит.
Його аргументація полягає в тому, що Словаччина і далі готова продавати потрібні Україні товари. Електроенергію, САУ Zuzana і той же газ.
Але для продовження такої «допомоги» Словаччина хоче зберегти конкурентоздатність своєї економіки, яка підтримується дешевими енергоресурсами з РФ – нафтою і газом.

Українські урядовці запропонували Фіцо «азербайджанський» варіант, який обговорюється вже декілька місяців.
Але це не влаштовує словаків.

Словаччина непогано заробляє на перепродажі російського газу далі в Європу.
Оператор словацької ГТС Eustream отримує гроші від транзиту. Словацький трейдер SPP заробляє на перепродажу ресурсу. На двох по року виходить близько $1,5 млрд виручки.

З іншого боку, у Азербайджану немає вільних обсягів газу для прокачки через Україну.
В цьому році країна поставить в Європу 13 млрд кубів газу через Туреччину по газогону TANAP, в якому азербайджанський SOCAR має частку.
Іншими словами, Азербайджану немає сенсу прокачувати через Україну російський газ і пропонувати Словаччині низьку ціну, як це робить Кремль.

Тоді Фіцо запропонували піти по схемі MOL – щоб умовна SPP домовилась із Газпромом про купівлю газу на російсько-українському кордоні.
Але такий варіант неможливий тому що газовимірювальну станцію Суджа – єдину на сьогодні точку входу газу з РФ в українську ГТС – утримують Сили оборони України.

Також Українська влада пропонує і Словаччині, і Азербайджану закачувати газ в українські підземні сховища (ПСГ) в обмін на подовження транзиту.
Але для цього власники газу мають домовитись із Кремлем про відсутність ударів по інфраструктурі ПСГ. А це наразі безперспективно.

І ще один блокер стосується того, що Кремль зацікавлений у довгострокових контрактах. На цьому побудована його політика шантажу: «якщо хочете дешевий газ, то давайте контракт на десятиріччя».
Натомість на довгострокові домовленості не згода Україна.
Тим більше, їх буде важко пояснити Єврокомісії, представники якої закликають до якомога швидшої відмови від російських енергоносіїв.

Вочевидь, про нову конфігурацію газового транзиту ми дізнаємось не раніше, ніж за пару днів до початку нового року. Якщо доживем.

Монополіст

На фото Роберт Фіцо і Денис Шмигаль


​​Як прокурори оформлюють собі захмарні пенсії?

Кожен прокурор має гайд – як найефективніше паразитувати на державі.
В ідеальному випадку він може через 10 років служби піти на пенсію і, продовжуючи працювати, отримувати 90% заробітку прокурора всупереч законодавству.
Чому це можливо?

Нагадаємо, 16 жовтня Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що в Хмельницькій обласній прокуратурі понад 60 прокурорів мають інвалідність II групи.
Крім того, більшість прокурорів виявились пенсіонерами.
Через тиждень Офіс Генпрокурора підтвердив цю інформацію, надавши статистку по всіх обласних прокуратурах.
Виявилось, що в Хмельницькій та Черкаських областях близько третини всіх прокурорів – інваліди.

Таку тенденцію пов’язують із корупцією в Медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК).
На початку жовтня ДБР викрило голову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу та її сина Олександра, керівника обласного Пенсійного фонду на незаконному збагаченні.

Але проблема глибша

Навіщо прокурори оформлюють інвалідність?
Частина 1 статті 86 Закону Про Прокуратуру каже, що з 2020 року прокурор може вийти на пенсію лише після 25 років вислуги.
Але частина 9 тієї ж статті каже, що в разі отримання інвалідності I або II групи прокурор може вийти на пенсію через 10 років вислуги.
Для звичайних громадян стаж має бути 35 років.
Таким чином прокурори, будучи повністю працездатними і продовжуючи перебувати на посаді, додатково отримують прокурорську пенсію.

Саме спеціальні пенсії є найбільшою несправедливістю.
Для того щоб їх отримувати, не потрібно мати зв’язки в місцевому Пенсійному фонді на кшталт Олександра Крупи.
Достатньо мати зв’язки в судах, що притаманно прокурором за сферою діяльності.

Загальна вартість пенсії в країні обмежена в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. З січня 2024 року цей мінімум2 361 грн.
Такі обмеження прописані в статті 85 Закону Про пенсійне забезпечення, а також в Прикінцевих положеннях Закону Про загальнообов’язкове державне страхування.

Відповідні зміни в законодавство були внесені в жовтні 2017 року Законом 2148-VIII задля запобігання подальшому зростанню спец пенсій і соціальному колапсу.

Раніше норма про обмеження пенсій містилась і в статті 43 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Але в грудні 2016 року Конституційний суд (КС) за поданням Верховного суду визнав цю норму неконституційною.
КС послався на статтю 22 Конституції, яка передбачає, що нові закони не можуть звужувати прав і свобод.

Крім того, по «прокурорському» закону відповідний пенсіонер отримує 60% від чинної заробітної плати.
До 2018 року цей показник дорівнював 70%, а до 2014 року – 90%.
Відповідні зміни були внесені в грудні 2014 року на хвилі перемоги Революції Гідності.

Тепер прокурори, виходячи на пенсію, подають позов в суд до відповідного управління Пенсійного фонду.
Вимагають скасування обмеження своєї пенсії. Як загальної у 10 прожиткових мінімумів, так і прокурорської – у 60% від зарплати.
Суд, спираючись на рішення КС і прецедентне право, каже що всі подальші законодавчі зміни про обмеження пенсій є неконституційними.
І призначає пенсію у 90% від зарплати.

Ось типове рішення Харківського обласного адмінсуду від 30 жовтня.
Суд призначив прокурорському «пенсіонеру», якій вийшов на пенсію за вислугою років, пенсію у майже 30 тис грн на місяць.
При тому що максимальний рівень пенсії в країні в цьому році складає 23,6 тисяч.

Протоптаний шлях прокурора: оформив інвалідність, через десять років вислуги оформив пенсію і далі отримуєш прокурорську зарплату. А до неї спец пенсію, яка майже дорівнює прокурорській зарплаті.

В цьому році видатки Пенсійного фонду складуть 860 млрд грн.
З них 120 млрд грн будуть витрачені на спец пенсії.
Крайня несправедливість в тому, що 62% пенсіонерів в країні отримують пенсії менше 5 тис. грн на місяць.

Монополіст

5.5k 1 107 2 121

​​​​Чому влада вирішала пригальмувати бронювання від мобілізації?
І якою буде нова модель бронювання?

Ще 18 жовтня президент Володимир Зеленський на зустрічі із журналістами доручив прем’єру та Мінекономіки розробити справедливу модель бронювання робітників стратегічно важливих підприємств.
В Кабміні дослідили ситуацію, подумали і вирішили, що найкращим рішенням буде особливо нічого не міняти.
Вирішено посилити критерії для підприємств, що бронюють працівників та зобов’язати військово-цивільні адміністрації (ВЦА) перепровірити критичність окремих підприємств.

Наразі бронювання регулює постанова Кабміну №76 від січня 2023 року.
Серед іншого вона передбачає 7 критеріїв для бронювання.
1. Сума сплачених податків не менше 1,5 млн євро в місяць в еквіваленті
2. Сума валютної виручки перевищує 32 млн євро на рік
3. Підприємство має стратегічне значення (оборонка, енергетика)
4. Підприємство має важливе значення для життєдіяльності громади (ТКЕ, водоканали і так далі).
5. Відсутність заборгованості по податках і розрахунках з державою
6. Розмір заробітної плати не менше середньої по регіону в 4 кварталі 2021 року
7. Підприємство є резидентом Дія Сіті

Якщо підприємство відповідає трьом з цих критеріїв, воно може забронювати 50% військовозобов’язаних.
Підприємства критичної інфраструктури та ОПК можуть бронювати 100%.

Всього в країні заброньовано трохи більше 0,9 млн чоловік.
Для порівняння, в силах оборони 1,05 млн чоловік.
Мінекономіки вважає, що паритет між воюючими і заброньованими – то нормально.

В чому Кабмін побачив проблему після інвентаризації?

Частина підприємств порушують критерії з часом. Наприклад, на момент подачі декларують певні показники заробітної плати або сплати податків, які з часом знижуються.

ВЦА часом надають статус критичного підприємствам на кшталт придорожнього кафе (реальний випадок на заході країни). Найбільше таких випадків у Львівській області, Києві та Одеській області.

Підприємства, які отримали статус критичного, непомірно роздувають штат. Так, наприклад, збільшується кількість працівників деяких обленерго, а також оборонних підприємств.

Загалом Мінекономіки підрахувало, що зловживання були розповсюдженні на близько 30 тисяч заброньованих, що складає 3,5% від загальної кількості.
Типу, не так вже й багато цих зловживань.

Спочатку думали над новим принципом. Так народилась ідея економічного бронювання.
Потім вирішили не руйнувати те, що хоч якось працює.
Призупинили бронювання через Дія Сіті та працюють над змінами в 76-ту постанову.
Вирішено зробити жорсткішими деякі критерії – ліміти по сплаті податків і розміру зарплат.
ВЦА, зі свого боку, мають провести ревізію статусів критичності.
Передбачається, що нові правила запрацюють з середини листопада.

Від економічного бронювання вирішено відмовитись, хоча від початку обговорення це була головуюча ідея.
Ніхто у владі не зголосився пояснити військовим та їх сім’ям, в чому справедливість, коли від армії можна легально відкупитись податками із зарплати в 35 тис. грн (близько 12 тис. грн на місяць).

Монополіст


​​Чи потрібна країні «Вовина тисяча»?
І чи всі її отримають?

Президент Володимир Зеленський 25 жовтня оголосив про запуск програми за якою кожен громадянин може отримати тисячу гривень.
Заява відразу викликала критику з боку опозиції та активного суспільства.
Частково механізм виплати 27 жовтня пояснив заступник міністра економіки Олексій Соболев в ефірі Єдиних новин.
Якщо доповнити інсайдами з міністерства, картина така.

Параметри програми
Програму, нібито, запропонувала перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко. Президент і його офіс підтримали.
Програма діятиме протягом зими – з грудня 2024 по лютий 2025 року.
Гроші можна отримати на карту, створену в рамках Програми «Національний кешбек». Вона діє з вересня і передбачає повернення 10% від вартості вироблених в Україні товарів.

Тобто, для того щоб отримати тисячу потрібно створити карту кешбеку і зареєструвати її в Дії. Це не безумовна виплата.
На сьогодні відкрито близько 2 млн таких карт.
Громадяни, які мають рахунки в українських банках але перебувають за кордоном, не зможуть отримати тисячу.

Мінекономіки прогнозує, що на програму буде витрачено від 8 до 15 млрд грн. Тобто, можливістю скористуються 8-15 млн громадян.
Для порівняння, підвищення військового збору на 1% приносить в бюджет близько 30 млрд грн в рік.
Змін в бюджет поточного року не передбачається. Гроші перекинуть з кешбеку та нашкребуть з інших програм.
На кешбек передбачено 3 млрд грн до кінця року, а виплачено буде в 10 разів менше.

Витратити тисячу можна буде всередині країни на ті самі товари і послуги що і кешбек.
Там близько 70 кодів, які включають оплату комунальних і транспортних послуг, товари першої необхідності, медицину, навчання тощо. Можна задонатити на верифіковані фонди, які допомагають армії.

Які тези з боку критиків
▪️«Вовина тисяча» розжене інфляцію.
▪️Виплата співпадає з підвищенням податків для бізнесу, що є лицемірством. Особливо, враховуючи що одна з цілей програми – допомога бізнесу через вливання грошей в економіку.
▪️Ці гроші краще витратити на армію чи закупівлю критичного обладнання (наприклад – енергетичного).
▪️Дискредитація держави в очах іноземних партнерів, які точно не очікують що влада замість закриття нагальних потреб буде роздавати «вертольоті гроші».

Яка логіка з боку влади
▪️Програма спрямована на підтримку громадян під час зими.
▪️Тисяча не видається по дефолту. Той кому треба – візьме. Кому не треба – проігнорує або задонатить.
▪️В країні багато людей, для яких $25 – відчутна підтримка під час зими.
▪️Уряд, нібито, пустить на виплату гроші іноземних партнерів, які не можна віддати на армію. Але «прогнавши їх через економіку», можна сподіватись що частина з них від громадян піде саме на армію.
▪️Вплив на інфляцію буде мінімальним і вимірюватиметься десятими відсотка.

В якості резюме
Вочевидь, після численних скандалів з МСЕК, прокурорами, зрадниками-втікачами, київськими корупціонерами влада шукає кроки, які хоч якось підвищать лояльність населення.
І як до того майже всі президенти і уряди, придумала лише роздати гроші.
В результаті, не буде ні користі для економіки, ні зростання лояльності.

Навіть якщо в бюджеті відшукали «зайві гроші», краще витратити їх концентровано, а не розкидати на всіх хто захоче.
Можна підтримати ВПО, ветеранів з пораненнями, пенсіонерів з низькими пенсіями. Можна витратити на енергетичне обладнання, на фортифікації під виглядом цивільного будівництва.

Монополіст

6k 0 61 18 123

​​Чому на Укрзалізниці відбулось рокірування керівника

На початку тижня АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримала умовно нового керівника правління.
21 жовтня Кабмін призначив головою правління Олександра Перцовського, який до того був членом правління та відповідав за пасажирський напрямок.

Перед тим, 7 жовтня наглядова рада УЗ звільнила з посади голову правління Євгена Лященка за власним бажанням.
До кінця строку свого контракту в березні 2025 року Лященко обійматиме посаду члена правління.

Лященко прийшов в правління УЗ в жовтні 2021. Очолював її з березня 2023 року.
З 2012 по 2019 рік працював у медіагрупі «Україна» Ріната Ахметова. Був фіндиректором групи, а з 2014 року – керівником.
Перцовський прийшов в УЗ в 2020 році. До того з 2016 року працював в Укрпошті в команді Ігоря Смілянського.

Також було скорочено правління УЗ.
З правління пішов Володимир Крот, який залишиться в УЗ і куруватиме безпеку.
Пішов Орест Логунов, який буде займатись лобізмом УЗ в Євросоюзі. До УЗ Логунов очолював логістику в ДТЕК Ахметова.
Пішов Антон Мішин, який до УЗ був виконавчим директором ДТЕК ВДЕ Ахметова.

За інформацією співрозмовників в УЗ, ініціаторами ротацій були віце-премʼєр – міністр з відновлення Олексій Кулеба та член наглядової ради Олександр Камишін.
Камишін до останнього часу очолював міністерство стратегічних галузей. А з серпня 2021 по лютий 2023 року очолював УЗ.
Нагадаємо, Кулеба став міністром відновлення (інфраструктури) у вересні. Тоді ж Камишін пішов з Кабміну і був інтегрований в наглядову раду УЗ.

Називались дві причини ротації

1️⃣ З одно боку УЗ провалила компанію з ремонту колій.
Ресурсів не вистачає. Але й ті що є, освоюються вкрай повільно.
Проведення тендерів гальмується. Нібито, через бюрократію та безліч антикорпційних запобіжників.
«Треба прискорюватись», - відповідають члени правління на запитання про причини ротації.

2️⃣З іншого боку, УЗ вже рік бореться за підвищення тарифів на вантажні перевезення.
Передбачається індексація загальної сітки тарифів та так зване вирівняння класів.
Ми писали про це в листопаді 2023 року.

Нагадаємо, згідно з ще радянським поділом на 4 класи вантажів, вартість перевезення щебню, вугілля або залізної руди значно менша ніж, наприклад, зерна, лісу або нафтопродуктів.

Таке прагнення УЗ сильно не подобається перевізникам, які представляють великі промислові підприємства.
Найбільші з них – це Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Цю війну за тарифи публічно можна спостерігати в Facebook члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка.

Цікаво, що формально керівна команда в УЗ взагалі не помінялась.
Але на пониження або на звільнення пішли менеджери, які в минулому працювали на Ахметова – Лященко, Логунов, Мішин.

Інсайдери з УЗ розповідають, що в задачі нового керівника Перцовського, крім перемоги у тарифній війні з Ахметовим, входить інтенсифікація закупівель товарів і робіт.
При тому, «мова не йде про чесні закупівлі».

Не хочеться раніше часу накидати на нового керівника, який має порівняно гарну репутацію.
Але і формат ротацій, і відсутність публічної комунікації, не враховуючи офреків з плутаними відповідями на питання, породжують багато конспірології.

Монополіст


​​Україна запровадила мито у 42% на імпорт радіаторів для опалення з Туреччини та Китаю

Офіційний вісник Кабміну «Урядовий Кур’єр» 16 жовтня опублікував повідомлення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Туреччини та Китаю.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі провела відповідне розслідування за заявками українських виробників «Сан Тех Рай» та «Ютерм Україна».
Рішенням від 15 жовтня Комісія застосувала мито на імпорт радіаторів з Туреччини у розмірі 41,86%, на імпорт з Китаю – 42%.

Період розслідування – з квітня 2023 по березень 2024 року.
Товар дослідження – сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори для опалення.
Код за українським класифікатором товарів (УКТ ЗЕД) - 7322 19 00 00.

Одеська «Сан Тех Рай» належить Андрію Коваленко та Олександру Божко. Виручка за 2023 рік – 560 млн грн.
Київська «Ютерм Україна» в рівних частках належить Володимиру та Сергію Немиро, Тамарі Місюрі та Світлані Зав’яловій. Виручка в 2023 році – 140 млн грн.
Ці дві компанії виробляють понад 50% радіаторів в Україні.

Комісія зробила висновок, що експортери з Туреччини та Китаю продавали радіатори в Україні з демпінговою маржою у 41,86% та 42% відповідно.
Демпінгова маржа – це різниця між цінами на внутрішньому ринку експортера та експортною ціною без врахування ПДВ.
Завдяки цьому турки та китайці в 1-му кварталі 2024 року наростили в Україну поставки радіаторів на 160%.
При тому, українські виробники в цей час страждали від зменшення попиту, відтоку кадрів, зниження рентабельності через ріст витрат на енергоносії.

Цікавий кейс, який ілюструє принципи економічної війни. Навіть без прив’язки до політичних уподобань керівництва згаданих країн.
Туреччина і Китай застосовують протекціонізм заради експорту.
Їх громадяни переплатять за ці радіатори у їх вартості та в податках, які підуть на підтримку внутрішніх виробників. Наприклад, на компенсацію інвестицій, або пільги по податках.

Український споживач, на перший погляд, отримує вигоду – дешевший на 40% товар.
Але коли українські виробники припинять діяльність, імпортери отримають монополію.
І тоді вже зможуть піднімати вартість – ставити ціну більшу за ту, по якій продають радіатори на своїх внутрішніх ринках.

Монополіст


​​​​Політичні та економічні ризики поставок української сировини в ПМР

Багато ЗМІ 17 жовтня повідомили про факт поставки близько 280 тонн (5 вагонів) металургійного брухту українською компанією Д-Камет на Молдавський металургійний завод (ММЗ).
Поставка відбулась у серпні. Д-Камет – непублічна фірма з Дніпра, зареєстрована наприкінці 2021 року.
ММЗ розташований в місті Рибниця невизнаної Придністровської молдавської республіки (ПМР).

Чому факт цієї поставки має турбувати Україну?
Є два треки: політичний та економічний.

🔴Політичний трек

Економіка підконтрольного росіянам ПМР тримається на двох схемних активах.
Перший – це Молдовська державна районна електростанція (МолДРЕС), яка належить російському ИнтерРАО.
Вона отримує безкоштовний газ від російського Газпрому через Україну.

Але через те що РФ не визнає ПМР, оплату за газ для МолДРЕС Газпром намагається повісити на уряд Молдови. На кінець 2023 року борг за цей газ сягнув $11 млрд.
МолДРЕС з безкоштовного газу виробляє електроенергію, яку продає Молдові.

Другий актив – це електрометалургійний завод, який здатен працювати лише за рахунок майже безкоштовних енергоносіїв – газу від Газпрому та електрики від МолДРЕС.
В 2005 році ММЗ виробив близько 1 млн тонн сталі та 0,9 млн тонн прокату. В 2016 році ці показники вже були 130 і 210 тисяч тонн відповідно.
Раніше ММЗ належав російському олігарху Алішеру Усманову, який у лютому 2015 року «безоплатно» передав його у власність ПМР.

Команда президента Молдови Майї Санду, яка була обрана в грудні 2020 року, багато зробила для того щоб обмежити паразитичний спосіб існування ПМР.
Країна налагодила альтернативні шляхи отримання газу та електроенергії від Румунії та України.
Уряд Молдови обклав ММЗ екологічним податком та створив державного монополіста Metalferos, через якого ММЗ доводиться купувати металобрухт дорожче.

Тож коли українські компанії постачають сировину для ММЗ, вони нівелюють зусилля проєвропейського уряду Молдови з примусової економічної реінтеграції ПМР.
Особливо це актуально напередодні виборів президента Молдови, які мають відбутись 20 жовтня.

🔴Економічний трек

Брухт чорних металів – стратегічна сировина для українських металургів.
Всі останні роки український уряд впроваджує заходи щодо ускладнення вивозу металобрухту з України.
Наразі діє загороджувальне експортне мито на металобрухт в розмірі 180 євро за тонну.
Втім, це мито не розповсюджується на окремі країни ЄС.
Користуючись цим український постачальник брухту на ММЗ сплатив мито в розмірі всього 10 євро з тонни замість 180.

До великої війни основними ринками вивозу брухту були Туреччина і той же ММЗ.
В 2018 році проти заводу з ПМР були застосовані санкції. Але в 2019 році молдавський олігарх  Влад Плахтонюк домовився з українською владою про її відміну.
З початком великої війни поставки на ММЗ зупинились.
Але в серпні завод знов прийняв партію українського брухту.

Завдяки халявним енергоносіям ММЗ може дозволити собі пропонувати високу ціну за дефіцитну сировину – брухт.
Якщо торгівлю з ПМР не обмежувати на рівні держави, ММЗ залишить без сировини українські заводи, які і так потерпають від порушення логістики і перебоїв з електрикою.

Монополіст


​​Чи загрожує зміна керівництва в Укренерго припиненням імпорту електроенергії
Якщо коротко – ні. Але є нюанси

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко 14 жовтня опублікував колонку, в якій розказав про лист Секретаріату Енергетичного співтовариства (Energy Community) до українського регулятора – Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
В листі європейці роблять зауваження щодо незалежності оператора системи передачі (ОСП) – НЕК Укренерго.
Сам лист ніхто не публікував.

Нагадаємо, 2 вересня наглядова рада Укренерго більшістю голосів звільнила голову правління Укренерго Володимира Кудрицького.
Після цього двоє незалежних членів наглядової ради Даніель Доббені та Педер Андреасен подали у відставку та заявили про політичний тиск.
Після цього склад наглядової ради скоротився з 6 до 4 членів, з яких троє – залежні (призначені державою). І вона втратила дієздатність.

Харченко пише про те що Energy Community в своєму листі вимагає від НКРЕКП провести повторну сертифікацію ОСП через недієздатність наглядової ради, що викликає питання до незалежності компанії.
В разі, якщо до 9 грудня наглядова рада не буде сформована – а це неможливо в рамках існуючих бюрократичних процедур – НКРЕКП може не підтвердити сертифікат ОСП за європейськими стандартами.
Або Energy Community не прийме сертифікат локального регулятора.

В такому разі Укренерго автоматично втратить членство в співтоваристві європейських системних операторів – ENTSO-E.
А це, в теорії, може призвести до відмови європейських ОСП проводити спільні аукціони з Укренерго щодо торгівлі електроенергією. Відповідно – до зупинки імпорту

На наступний день після колонки Харченко Energy Community опублікувала реліз, в якому зазначено що сертифікація ніяк не пов’язана із можливістю імпорту електроенергії
Цікаво, що НКРЕКП просто передрукувала переклад релізу Співтовариства, нічого не додаючи від себе. Хоча саме цей орган відповідальний за сертифікацію.

Вочевидь, Energy Community не допустить зупинку імпорту е/е взимку, що означатиме тривалі відключення навіть без пошкодження генерації росіянами. А в разі успішних ракетних атак – гуманітарну катастрофу.
Виглядає так, що європейці більше переживають за виживання України, ніж Міністерство енергетики та НКРЕКП.
Часто це пояснюється тим, що європейці та американці воліють не надавати розголос корупційним скандалам в Україні, щоб не підривати авторитет у власних виборців.

Натомість операція із взяття під контроль Укренерго міністром енергетики Германом Галущенко створила відразу декілька проблем.

Крім переатестації, про яку написав Харченко, виникає загроза технічного дефолту Укренерго за виплатами по «зеленим» облігаціям.
В 2021 році Укренерго випустила «зелені» облігації на $825 млн.
Найближчим часом потрібно зробити виплати їх тримачам. Але компанія не може прийняти таке рішення через відсутність наглядової ради. Хоча гроші є.
Погасити за рахунок бюджету теж неможливо через реструктуризацію Кабміном зовнішніх боргів, про яку була домовленість в липні.
Вийшло б, що український уряд не платить кредиторам, яким винен гроші, але виплачує власникам цінних паперів Укренерго.

Ця проблема, як і необхідність підтвердження сертифікації, не призведе до тотального апокаліпсису. Але потребуватиме додаткових ресурсів для її вирішення.

Монополіст


​​Про що свідчить проект бюджету країни-агресора на 2025 рік

Держдума РФ 30 вересня зареєструвала проект бюджету на 2025 рік.
Вже багато писалось, що це мілітарістській бюджет.
Ще рік тому уряд країни-терориста планував значне скорочення видаткової частини в 2025 році. В тому числі – на армію.

На сьогодні достатньо матеріалів та відео від росіян щоб оцінити реалістичність цифр кремлівського кошторису.

Основні тези


1️⃣ Збільшення видатків на війну на 25% до 13,5 трлн руб є декларацією воювати до останнього, не дивлячись ні на що.
Реальні видатки на війну виростуть трохи менше через інфляцію яка за офіційною статистикою буде близько 10% в цьому році.
Показово, що соціальні видатки при цьому зменшують порівняно з поточним роком майже на 18%.

2️⃣ Загальні доходи збільшені на 12% – з 36 до 40 трлн.
При тому, прогнозовані доходи від експорту нафти і газу навіть знижені на 3,5%.
Але на 18,5% збільшені ненафтогазові доходи при прогнозі росту ВВП на 2,5%.

Це свідчить про те, що кремль не чекає стрибка цін на нафту або значного зростання економіки. Проте буде збирати більше грошей з підприємств та населення без збільшення податкової бази.
Ці доходи мають забезпечити ріст податку на прибуток з 20% до 25%, введення прогресивної шкали ПДФО, «індексації» тарифів на ЖКП.
З 2025 року в РФ виростуть акцизи на бензин, алкоголь, сигарети і солодку воду. Виросте утилізаційний збір для імпортних авто.

3️⃣ Дефіцит бюджету закладений на рівні 1,2 трлн. Цей прогноз навряд чи здійсниться.
В цьому році дефіцит був закладений на рівні 1,6 трлн. Але через дві бюджетні правки був збільшений до 3,3 трлн.

4️⃣ Виплати по держборгу збільшені на 40% – з 2,3 до 3,2 трлн.
Це показує що уряд рф активно залучає гроші під державні облігації, але їх вартість значно росте через інфляцію і високу ключову ставку їхнього центробанку.

5️⃣ Курс долара закладений на рівні 96,5 рублів проти 90 рублів в поточному році.
Вартість нафти за барель - $70 проти $71 в цьому році.
Курс залежить від надходження валюти. Якщо тренд на зниження нафтових цін в наступному році продовжиться, обидва ці прогнози будуть нездійснені.

Монополіст


​​Що ж краще – підвищити ПДВ чи військовий збір?

Останні пару тижнів триває дискусія щодо вибору податку, який потрібно підвищувати для фінансування оборони.
17 вересня в першому читанні був прийнятий проект закону 11416-д, який передбачає підвищення військового збору (ВЗ) з нинішніх 1,5% до 5%, а також податок на прибуток фінустанов у розмірі 50%.

Нардеп Ярослав Железняк звертає увагу, що доречніше було б підвищити податок на додану вартість (ПДВ), або застосувати мікс підвищення і ВЗ, і ПДВ.
Збільшення ВЗ на 3,5% в наступному році принесе в бюджет трохи менше 110 млрд додатково.
Збільшення ПДВ на 2% з 20 до 22% принесе в бюджет трохи більше 90 млрд.

По суті, йде дискусія про вибір між збільшенням податку на доходи – ВЗ та податку на споживання – ПДВ.
Аргументи за і проти розписані в нещодавній статті The Economist.
Це давня дилема, з якою стикались багато країн.

Аргументи за ВЗ проти ПДВ

1️⃣ Ріст ПДВ призведе до підвищення цін і посилення інфляції.

2️⃣ Ріст ПДВ вдарить по найбільш вразливим категоріям населення – по тих, у кого низькі доходи.
Це призведе до більшої економічної нерівності населення
Натомість ріст ВЗ стосуватиметься лише працюючих. Тобто, тих хто гарантовано має дохід.

3️⃣ Підвищений ВЗ, в теорії, менше вдарить по бізнесу, ніж інші види податків.
Ріст ВЗ – більш прогнозована історія.

Аргументи за ПДВ проти ВЗ

1️⃣ Підвищення ВЗ може призвести до тінізації доходів. З цим у нас в країні і так не все гарно.
І навпаки, ті хто отримує тіньові доходи, заплатять податки на етапі споживання.

2️⃣ ПДВ більш ефективний податок, порівняно з податком на доходи і на прибуток, оскільки менше впливає на інвестиційну привабливість і стимули для тінізації доходів.

3️⃣ Високий ПДВ може стримувати імпорт, що опосередковано допоможе внутрішньому виробнику.
Такий неочевидний інструмент використовують багато держав (дивись графік).

Коротше, ВЗ погіршить становище працюючих а ПДВ заплатить кожен громадянин.
При всіх застереженнях підвищення ПДВ виглядає меншим з двох зол. Але, вочевидь, гірше сприйматиметься в суспільстві.

Але, схоже, ця дискусія суто теоретична. І ніяких змін в податковий закон не буде.
Одна надія, що у Ради вистачить політичної волі не запроваджувати податки заднім числом.

Монополіст


​​Національний кешбек не виконує функцію підвищення попиту на вітчизняну продукцію
Немає маркування

Програма «Зроблено в Україні», яка згодом була перейменована у «Національний кешбек» стартувала 2 вересня.
Нагадаємо умови. Кожен громадянин, створивши в банківському застосунку спеціальну карту і зареєструвавши її в Дії, отримає 10% від суми куплених товарів, які приймають участь в Програмі.
Виплати нараховуються протягом кількох днів, а здійснюються в місяці, наступному за розрахунковим.
Максимальна сума кешбеку на місяць – 3000 грн.
В цьому році на програму передбачено 3 млрд грн.

Виходячи з інформації на сайті програми, до неї доєдналися більше тисячі виробників, які зареєстрували понад 200 тисяч товарів.
Вони продаються майже у 15 тисячах торгових точок.

M-t проаналізував зареєстровані товари (дивись таблицю).
Всього подано трохи більше 6 тис. брендів.

Набільше товарів – 45 тисяч – зареєструвала компанія Бембі Дмитра Шевченка, яка виробляє одяг.
Компанії Кідді-Ко Олени Єлагіної та Стратег Україна родини Сивак зареєстрували тисячі найменувань. Проте це картини по номерам, картини з алмазною мозаїкою, настільні ігри та інші штучні товари.
Багато товарів зареєстрували торгові мережі – одеська Таврія-Б Бориса Музальова та французький Ashan. Судячи з широкої номенклатури товарів – від булочок до презервативів – більшість з них лише фасується в Україні.

Задекларована ціль програми – підвищити попит на українські товари
Але ці товари на сьогодні не мають відповідного маркування.
Про це розповідає директорка Українського фуд-ритейл альянсу Наталія Петрівська в інтерв’ю LIGA.net.

Тобто, споживач просто купує товари, які купував завжди. Ніяк не корегує свою поведінку в залежності від можливості отримати кешбек.
Це ніяк не допоможе виробникам. Хіба що людина подивиться в Дію, знайде які саме товари принесли кешбек і наступного разу буде їх шукати.
Але Петрівська розповідає, що склад товарів в програмі динамічний. Одні додаються, інші навпаки – вилучаються виробниками.

Поки що Національний кешбек – це рандомні гроші за випадково придбані товари.
Можливо в майбутньому виробники почнуть маркувати товари, які вносять в програму.
Але можливі випадки, коли товари з маркуванням будуть виключені з програми і споживач не отримає за них кешбек.

Показово, що мережі не хочуть займатись маркуванням, бо не отримують ніякого зиску з цієї Програми. Хіба що ті, які додали до Програми власні бренди.

Монопліст

В таблиці 10 найбільших виробників за кількістю товарів, зареєстрованих в Програмі станом на 25 вересня

14.1k 3 137 15 82

​​Україна спробує під’єднати до одеських портів плавучі електростанції
Хто цим займається і які ризики?

Кабмін 13 вересня затвердив постанову №1069, яка врегульовує бюрократичні питання для закупівлі послуги з оренди газопоршневих електростанцій на спеціальних суднах та приєднання їх до материкової інфраструктури.
Зокрема, урядовий документ вносить зміни в три його попередні постанови Кабміну.

В №1178 від жовтня 2022 року про особливості закупівель під час війни.
Ця постанова дозволяє до кінця воєнного стану не публікувати договори про закупівлю для визначеного переліку послуг, робіт і товарів.
До цього переліку додані спецсудна з газопоршневими станціями.
Тобто, до кінця війни вартість цієї закупівлі ніхто офіційно не дізнається.

В №1320 від грудня 2023 року.
Ця постанова на час воєнного стану скасовує необхідність всіляких дозволів та землевідведень для будівництва генераторів потужністю вище 1 МВт та інфраструктури для їх забезпечення.
Перелік вказаних генеруючих установок доповнено плавучою генерацією.

В №129 від лютого 2024 року.
Ця постанова встановлює відсоток відрахувань держкомпаній від прибутку у якості дивідендів державі.
Внесено зміну, яка дозволяє Оператору ГТС 30% свого прибутку витратити на будівництво інфраструктури для розосередженої та плавучої генерації.

За інформацією джерел, проект курує Віталій Бутенко, керівник державної Енергетичної компанії України (ЕКУ). Раніше він працював в ДТЕК Ріната Ахметова.
Лінії електропередачі та приймаючі підстанції для плаваючих ТЕС будує локальний оператор систем розподілу – «ДТЕК Одесаобленерго».
Інфраструктуру для постачання палива (природного газу) має побудувати Оператор ГТС під керівництвом Дмитра Липпи, який раніше працював в Метінвесті Ахметова разом з ексзаступником голови ОП Ростиславом Шурмою.
Учасники, задіяні в проекті, кажуть що його реалізація в нинішніх умовах технічно складна але можлива.

В червні голова Одеської військової адміністрації Олег Кіпер в інтерв’ю Одеса Live розкрив деякі подробиці проекту.
Передбачається, що три плавучі станції потужністю по 250 МВт будуть підключені в портах Південний, Одеса та Ізмаїл.

Постачальником цієї послуги має стати турецька компанія Karpowership.
Вона виробляє плавучі електростанції (powership) потужністю від 30 до 470 МВт. Осадка суден – до 5 метрів. Термін розгортання – до 30 днів.
Паливом для станцій може бути трубний газ, скраплений газ (LNG) або рідке паливо.
Компанія реалізувала проекти живлення електрикою з плавучих станцій в Бразилії на 560 МВт, в Індонезії на 540 МВт, в Іраку на 520 МВт та багато інших проектів меншою потужністю.
Вартість послуги ніде в описі проектів не вказується.

Загалом ідея дати Одеському регіону на зиму 750 МВт додаткової потужності – хороша. В області практично немає великих об’єктів генерації. Підстанції, які забезпечують передачу, вразливі.
Сумніви беруть щодо способу реалізації цього проекту: закрита закупівля послуг та обладнання по невідомих цінах компаніями, керівники яких призначені Офісом президента.

Але найбільший ризик проекту – безпековий. Ніякому ППО не вдасться захистити від балістичних ракет окупантів величезний корабель, на всю зиму пришвартований біля берега.
Захистити можуть лише політичні ризики ураження росіянами турецьких суден. Але самі турки не впевнені в такому захисті.

Монополіст

На фото плавуча генеруюча установка Айшегуль Султан потужністю 235 МВт

15k 2 139 1 78

​​Рада прийняла закон про обов’язкову публікацію кошторисів на будівництві
Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики

Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво.
Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва.

Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей.
Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій.
Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.

В чому суть?
В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.

Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.

Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами.

З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області.
Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях.
Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали.

Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків.

Монополіст


​​Чому в Україні пришвидшується інфляція?

Національний банк на засіданні монетарного комітету 19 вересня зберіг ключову ставку на рівні 13%.
Проте інфляція в країні продовжує помірно зростати. І буде зростати як мінімум до кінця наступного року.

На кінець цього року, згідно з урядовим макропрогнозом, споживча інфляція складе близько 8%. В наступному році цей показник прогнозується на рівні 10%.
В минулому році інфляція складала 5%. На рівні цільових показників НБУ.

Чому в цьому році інфляція пришвидшилась?
Тези з крайнього Інфляційного звіту НБУ та інтерв’ю інвестаналітика.

🔴Збільшення витрат бізнесу на оплату праці, яка зростає в номінальному вимірі через дефіцит кадрів, пов’язаний з міграцією та мобілізацію.

🔴Збільшення витрат бізнесу на електроенергію через обстріли російських окупантів енергетичної інфраструктури.

🔴Підвищення тарифів на електроенергію для населення з 2,64 до 4,32 грн/кВт-г з 1 червня.

🔴Підвищення акцизів на паливо з 1 вересня. Нагадаємо, ставки виросли:
На бензин – з 213 до 242,6 євро за тисячу літрів.
На дизпаливо – з 139 до 177,6 євро.
На автогаз – з 52 до 148 євро.

🔴Зниження цьогорічного вражаю основних експортних агрокультур через літню посуху.
Минулого року вражай був високим. Це збільшило експортні надходження та забезпечило низькі ціни на продукти харчування всередині країни.
Тепер цей ефект вичерпано і йде зворотня тенденція.

Загалом для макрофінансової стабільності Україні потрібно зберігати діючими три треки:
▪️Збереження міжнародної фінансової допомоги,
▪️Функціонування експортного морського коридору,
▪️Стабільність забезпечення бізнесу електроенергією.

Основні чинники інфляції в Україні пов’язані з війною напряму: мобілізація, обстріли, збільшення податків для фінансування армії.

У нашого ворога інфляція трохи вище. Там основний чинник: величезні бюджетні вливання у військову економіку без зростання темпів цивільної економіки.
Там інфляція підсилена санкціями. Вона буде зростати, не дивлячись на повзуче підвищення ключової ставки, поки зберігатимуться ці два фактори: великі вливання бюджетних грошей і санкції.

Серед наших торгових партнерів найбільша інфляція в Туреччині (дивись графік).
Виглядає так, що таким чином уряд країни хоче стимулювати експорт.

В Єврозоні та США інфляція має тренд на зниження. Про це свідчить рішення Федеральної резервної системи (ФРС) від 18 вересня про зниження ключової ставки на 0,5% – до 4,75-5%.

Цікаво, що в Китаї інфляція занадто низька. Це, зазвичай, заважає експортерам.
Нацбанк в своїй аналітиці прогнозує, що інфляція там буде зростати через сповільнення темпів росту економіки.

Монополіст


​​❗️ Приділіть увагу цим аспектам, щоб забезпечити максимальну ефективність корпоративного навчання онлайн:

✔️Визначення цілей навчання: для левел апу загального рівня мови, вивчення спеціалізованої термінології або підготовки до міжнародних переговорів.

✔️Рівень поточних знань: вибір курсу має враховувати початковий рівень знань співробітників.

✔️Формат навчання: асинхронне (самостійне вивчення матеріалів), синхронне (живі заняття онлайн з досвідченим тічером), або комбіноване навчання.

✔️Інтерактивність і технології: наявність інтерактиву і гейміфікація можуть значно підвищити залученість співробітників.

✔️Персоналізація: можливість адаптації програми під конкретні потреби учня або компанії.

✔️ Гнучкість і доступність: переконайтеся, що курс дає змогу навчатися у зручний для вас або вашої команди час і легко інтегрується в робочий графік.

✔️Можливості оцінювання та відстеження прогресу: ці інструменти допомагають керувати процесом навчання та бачити результати.

✔️Сертифікація: наявність сертифіката після закінчення курсу може бути додатковим стимулом і підтвердженням кваліфікації.

💚 Усе перелічене (і навіть більше😉) вже чекає на навчанні в Englishdom, тому записуйтесь на консультацію від експерта за посиланням👉https://tinyurl.com/2bku8pqs

Будемо раді співпраці!🤝

20 last posts shown.