Forward from: Грамота.ua
Чому Іван Котляревський написав "Енеїду" живою народною мовою
Насправді Іван Котляревський не ставив собі конкретної мети – створити літературну українську мову. У його часи навряд чи про це взагалі хтось думав усвідомлено. Тоді лише зароджувався інтерес до вивчення мови, фольклору, народних традицій і звичаїв.
У XVIII ст. була прірва між тією мовою, якою друкували книги, вели діловодство, і тією мовою, якою розмовляли в побуті. Книжна староукраїнська мова містила чимало церковнослов’янізмів, а її граматика була надто складною, тож вона була не зрозумілою.
До всього того книжну українську мову забороняли. Бо ж пам’ятаємо, що українські землі тоді були в складі Російської імперії, а Російській імперії українська мова була як кістка в горлі.
Наприклад, з 1729 року був указ переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження; 1763 року заборонено викладати українською мовою у Києво-Могилянській академії; 1784 року українською заборонено викладати, а обов’язковою до вивчення мала бути російська.
Оскільки писати книжною українською мовою було неможливо через постійні утиски, Іван Котляревський написав поему "Енеїда" живою народною мовою, оскільки на той час її ніхто не використовував як писемну, а тому її ще ніхто не забороняв ☝️ Це був водночас виклик і насмішка на усі заборони.
Письменник вперше записав, як звучала українська мова серед народу, використавши кращі зразки народної творчості.
Поему "Енеїда" недарма називають енциклопедією українського народу. Завдяки цьому твору ми можемо дізнатися, як називали одяг, взуття, головні убори, страви, продукти харчування, зброю, знаряддя праці, музичні інструменти, які обряди, звичаї, традиції побутували серед населення тощо. Усього цього не знайти в літературі, написаній книжною мовою. І саме тому цей твір настільки цінний і важливий для нас.
Ось так Іван Котляревський став зачинателем української літературної мови.
І вже після цього всі наступні спроби писати твори живою українською мовою були усвідомленими. І так українська мова отримала свою літературну форму.
З Міжнародним днем рідної мови, друзі!
Любімо. Цінуймо. Бережімо... ❤️
Насправді Іван Котляревський не ставив собі конкретної мети – створити літературну українську мову. У його часи навряд чи про це взагалі хтось думав усвідомлено. Тоді лише зароджувався інтерес до вивчення мови, фольклору, народних традицій і звичаїв.
У XVIII ст. була прірва між тією мовою, якою друкували книги, вели діловодство, і тією мовою, якою розмовляли в побуті. Книжна староукраїнська мова містила чимало церковнослов’янізмів, а її граматика була надто складною, тож вона була не зрозумілою.
До всього того книжну українську мову забороняли. Бо ж пам’ятаємо, що українські землі тоді були в складі Російської імперії, а Російській імперії українська мова була як кістка в горлі.
Наприклад, з 1729 року був указ переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження; 1763 року заборонено викладати українською мовою у Києво-Могилянській академії; 1784 року українською заборонено викладати, а обов’язковою до вивчення мала бути російська.
Оскільки писати книжною українською мовою було неможливо через постійні утиски, Іван Котляревський написав поему "Енеїда" живою народною мовою, оскільки на той час її ніхто не використовував як писемну, а тому її ще ніхто не забороняв ☝️ Це був водночас виклик і насмішка на усі заборони.
Письменник вперше записав, як звучала українська мова серед народу, використавши кращі зразки народної творчості.
Поему "Енеїда" недарма називають енциклопедією українського народу. Завдяки цьому твору ми можемо дізнатися, як називали одяг, взуття, головні убори, страви, продукти харчування, зброю, знаряддя праці, музичні інструменти, які обряди, звичаї, традиції побутували серед населення тощо. Усього цього не знайти в літературі, написаній книжною мовою. І саме тому цей твір настільки цінний і важливий для нас.
Ось так Іван Котляревський став зачинателем української літературної мови.
І вже після цього всі наступні спроби писати твори живою українською мовою були усвідомленими. І так українська мова отримала свою літературну форму.
З Міжнародним днем рідної мови, друзі!
Любімо. Цінуймо. Бережімо... ❤️