НІНА ЮЖАНІНА


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Economics


Про податки, економіку і не тільки від першої особи

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Economics
Statistics
Posts filter


Минуло 10 днів ‼️тестового режиму функціонування Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (еАкциз).
 
Які ж перші враження виробників, експортерів, оптових та роздрібних продавців від функціонування системи❓💁‍♀️
 
"
Вже ТРИ дні неможливо авторизуватися"


Реєструємо одне, а керівник з іншого"

або
"Реєструємо одне підприємство, а в кабінеті відображається зовсім інше"

"Інформація про видані ліценції не коректна"

"Місця зберігання продукції не наші"

"Інформація про обладнання не вірна"

"Автоматична взаємодія система-система не працюють"

 
І це ще не всі скарги⬆️ на роботу Електронної системи еАкциз.

Про інший функціонал щодо генерації унікального ідентифікатора електронної акцизної марки, його графічного елементу у вигляді дата-матрікс коду, а також можливість його зазначення у фіскальних чеках зараз НАВІТЬ не йде мова.
 
Саме початком роботи цієї системи Мінфін так наполегливо обґрунтовував необхідність використання нової форми фіскальних чеків з 1 березня 2025 року.
 
Чергова ШТАНГА.
 
А 🔄бізнес продовжує працювати під загрозою значних штрафів або анулювання діючих ліцензій, бо Державний реєстр РРО станом на сьогодні досі НЕ оновлений❗️😕


А ЦЕ ІЛЮСТРАЦІЯ "СТІЙКОГО" СПОЖИВЧОГО ПОПИТУ, про що констатує НБУ в Макроекономічному та монетарному огляді 😒

Крім того, декілька прямих суперечностей вказано в цьому документі, такі як:

-сповільнення цін на сирі продукти і при цьому зазначається про те, що дефіцит сировини стримував харчову промисловість;

- попит на іноземну валюту знизився завдяки стабільності ситуації з експортом і тут же зазначено, що дефіцит сировини стримував експорт.

Окрім цього маємо розуміти, що підвищення ставки НБУ призводить до додаткових витрат за державними внутрішніми позиками.

Підвищення облікової ставки НБУ на 1 відс. пункт в нинішніх параметрах фіскально-монетарних відносин призводить до додаткових втрат державних коштів на 11 млрд. грн. в рік.
ℹ️Витрати НБУ на монетарну політику за підсумками минулого року склали 77 млрд. грн.

В Державному бюджеті на 2025 р. закладено витрати на обслуговування внутрішнього боргу обсягом 282 млрд. грн.


Вплив на інфляцію👇

Споживча інфляція прискорюється 9-й місяць поспіль: з 3,3% у травні 2024 р. до 12,9% у січні 2025 р. (в річному вимірі).

Цей факт засвідчує, що в нинішніх умовах облікова ставка НБУ не здатна здійснювати ефективного впливу на інфляцію, оскільки переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ, а саме:

➖Інфляція живиться ЗРОСТАННЯМ ВИТРАТ В РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРІ, а НЕ ПОПИТУ.

Зокрема індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 32,5% в річному вимірі. Це штовхає ціни вгору не  залежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.

➖Дефіцит державного бюджету диктується воєнними факторами і переважно (на 99% за планом на 2025 р.) покривається з зовнішніх джерел, а тому не залежить від процентних ставок внутрішнього боргового ринку.

➖Девальвація обмінного курсу гривні не залежить від ключові ставки НБУ, а залежить від керованих валютних інтервенцій НБУ та ВІД ПРИТОКУ ЗОВНІШНЬОЇ ДОПОМОГИ;

➖Погодні фактори, які спричинили ПІДВИЩЕННЯ ЦІН на окремі категорії С\Г  ПРОДУКЦІЇ, також не реагують на облікову ставку.

Отже, висновки НБУ про те, що підвищення облікової ставки до 15,5% з 13% призведе в т.ч. до контрольованості інфляційних очікувань ХИБНІ.
 ⬇️


▪️Видатки держбюджету в січні-лютому суттєво перевищували минулорічні, водночас податкові надходження поліпшилися.
 
Дефіцит бюджету фінансувався за рахунок запасу ліквідності, створеному наприкінці 2024 року, та траншу за програмою ERA Loans у січні.
 
Запас валютних коштів для фінансування бюджетних потреб у березні збережено.
 
▪️Чистий попит на іноземну валюту в лютому знизився.
 
Цьому сприяли відносно стабільна ситуація з експортом, поліпшення курсових очікувань населення та заходи НБУ з посилення процентної політики та підтримання стійкості валютного ринку.
 
Ну ось так, НЕ коригувала дані звіту, НЕ коментувала, окрім деяких реакцій (смайликів), бо прямо, як у нещодавньому звіті Прем’єр-міністра. Все дуже добре.

Далі про реальність, яку зазначають незалежні експерти, спеціалісти⬇️


▪️У лютому відключення е/е для бізнесу відновилися, що мало позначитися на економічній активності.

Дефіцит с/г сировини стримував харчову промисловість і експорт.
 
Водночас пожвавилася активність у металургії, окремих напрямах добувної промисловості й машинобудуванні.

Споживчий попит😳 залишався стійким.
 
▪️На ринку праці ситуація пожвавилася.

Кількість резюме і вакансій у річному вимірі зростала 🤔 Остання ( вакансії) перевищила рівень 2021 року та початку 2022 року.

Проте дефіцит кадрів зберігався, що стимулювало подальше збільшення зарплат.
⬇️


НБУ опублікував свіжий Макроекономічний та монетарний огляд про економічні результати січня-лютого.
 
ℹ️У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%.

Зростання цін на сирі продукти в річному вимірі сповільнилося на тлі розширення пропозиції.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск посилився.

За оцінками НБУ, інфляція зростала й у лютому.
 
НБУ на початку березня підвищив облікову ставку до 15,5% - це рішення підтримає привабливість 😨заощаджень у гривні, сприятиме збереженню стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань.
 
Це дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5% 😳 ⬇️


ДПС повідомила про результати контролю за повнотою проведення суб’єктами господарювання розрахунків через РРО/ПРРО👇

У лютому 2025 року середньоденна сума виторгів, здійснених із застосуванням РРО/ПРРО, склала 14 млрд гривень, що  на 23%  більше ніж роком раніше, коли середньоденний виторг складав 11,3 млрд грн.

Середньоденна кількість чеків склала 26,8 млн чеків, що на 2 млн чеків більше, ніж у лютому 2024.

Водночас, якщо порахувати показники на один РРО/ПРРО та врахувати річну інфляцію (11,5%), то

середньоденна кількість чеків впала - з 31 од. у лютому 2024  до 28 од.  у лютому 2025;

➖середньоденний виторг збільшився фактично тільки на рівень інфляції - у лютому 2024 року 13,26 тис грн (з урахуванням інфляції - 14,79 тис грн), у лютому 2025 - 14,69 тис грн.

Такі собі результати🤔

А як все це вплинуло на надходження до бюджетів, ДПС, звісно, не повідомляє.


ℹ️Міжнародні резерви України за лютий зменшились на 6,7% та на початок березня 2025 року становили 40 145,5 млн дол. США.

За інформацією Нацбанку
така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. 

На обслуговування та погашення державного боргу було витрачено 341,6 млн дол. США, з яких⤵️

👉275,3 млн дол. США – борг перед Світовим банком;

👉54,1 млн дол. США – борг перед іншими міжнародними кредиторами України;

👉12,2 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП.

Крім того, Україна сплатила МВФ 428,9 млн дол. США.

За даними Мінфіну прогнозна сума платежів за державним боргом у березні-грудні 2025  року становитиме понад❗️ 906 млрд. грн (або 21 млрд.дол. США), з них за зовнішнім боргом - 271 млрд грн (або 6,6 млрд. дол. США)❗️

Нагадаю, що станом на 31 січня 2025 року державний борг України становив 6 778,92 млрд грн, або 162,08 млрд дол. США, а державний зовнішній борг - 4 923,82 млрд грн або 117,73 млрд дол. США.


Кожен третій український бізнес очолюють жінки, про таке повідомляє ОПЕНДАТАБОТ.

У сфері айті за рік нових компаній із директорками побільшало на 69%.

На 25% побільшало очільниць бізнесу у сільгосп сфері та на 17% — у компаніях, що займаються будівництвом.

Загалом наразі жінки очолюють близько 449 тис. українських бізнесів. 

Від початку повномасштабного вторгнення частка жінок-директорок стабільно зростає.

Наразі жінки-директори переважають у таких сферах, як:

• освіта — 70% жінок на чолі компаній;

• державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування — 58%;

• діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг — 58%;

• туризм — 57%.

Найбільше компаній, де директорами стають жінки,у прифронтових областях:
у 37% компаній на Донеччині,
35% бізнесів на Херсонщині та 34% — на Луганщині.

Також суттєво побільшало директорок на Полтавщині — +24%,
Хмельниччині — +18%, та +11% на Київщині.

🟡Успіхів ВАМ, наснаги і найскорішого миру.


Цинізм влади просто не має меж🔔

Сьогодні, коли через ракетну атаку на газову інфраструктуру багато населених пунктів залишились БЕЗ ГАЗОПОСТАЧАННЯ, БЕЗ ТЕПЛА, коли багато родин не мають можливості навіть ПРИГОТУВАТИ ЇЖУ.

Уряд ЗАМІСТЬ цільової допомоги постраждалим ВИДІЛИВ З РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ ще 570 млн грн на популізм - виплату одноразової грошової допомоги «Зимова підтримку». Просто ЗНУЩАННЯ НАД ЛЮДЬМИ😥

🗣🗣🗣ДЕ ВАШЕ СТРАТЕГІЧНЕ МИСЛЕННЯ, пане Прем"єр-міністр?
ВИ МАЄТЕ ВЖЕ СТВОРЮВАТИ ЗАМІСТЬ РЕЗЕРВНОГО СТРАТЕГІЧНИЙ ФОНД І ЕКОНОМИТИ КОЖНУ ГРИВНЮ.


На фінансування Стратегії буде виділено 789,3 млрд. гривень і реалізовуватись вона буде у три етапи:

1. 2025—2027 роки - 151,1 млрд. гривень;

2. 2028—2030 роки - 181,6 млрд. гривень;

3. 2031—2034 роки -456,6 млрд. гривень.

За рахунок коштів державного бюджету - 81,2 млрд. гривень.

Передбачається також залучити кошти міжнародної Коаліції з питань розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту в обсязі 642,5 млрд. гривень (14,69 млрд. євро).

Отже🤫 81 % фінансування цієї Стратегії буде мати іноземне походження.

Створення захисних споруд на четвертому році війни потрібне, але це треба було починати ще у 2021 році, коли інформація про агресію сусіда вже була відома.

Головне, щоб ця Стратегія не перетворилась на щось подібне до «великого будівництва».
2/2


ℹ️Уряд схвалив Стратегію розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року (Розпорядження КМУ від 4 березня 2025 р. № 183-р), фінансування майже 790 млрд грн.
«Метою Стратегії є формування захищеного середовища для цивільного населення шляхомстворення мережі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту для захисту життя і мінімізації втрат серед цивільного населення в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження, що створює умови для забезпечення подальшого економічного та соціального розвитку держави».

Всього на кінець 2024 року на підконтрольній території України захисних споруд цивільного захисту – 62 тис. об’єктів, які забезпечують укриття 49% населення, при цьому 20 тис. об’єктів— захисні споруди цивільного захисту і споруди подвійного призначення, а решта 42 тис. — найпростіші укриття.
1/2🔽


Нове - добре забуте старе.
 
За вказівкою🔄Голови ДПС Руслана Кравченка, наразі розпочалась робота📢 центрів  для надання практичної допомоги платникам податків з питань розблокування податкових накладних.
 
Те, що роками платники податків «бились, як об стінку» , щоб отримати з податкової реальну інформацію про причини блокування ПН/РН, або як вийти з переліку ризикових, або чого скасовують вже прийняті таблиці даних,-  НІХТО з працюючого керівництва, сьогоднішнього і вчорашнього, не визнавав як проблему.
 
А хіба не у Київській податковій з самого початку запровадження СМКОР був створений саме такий консультаційний центр і саме нинішня керівниця точно знала про це.
 
Тож чого чекали стільки років, чому хоча б у Києві не полегшили платникам розв’язання проблем з СМКОР? 
 
Прикро,❗️НЕ ПОМІЧАТИ ПРОТЯГОМ ПЯТИ РОКІВ СТВОРЕНІ ПОДАТКОВОЮ ПРОБЛЕМИ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ – ЦЕ ЗЛОЧИН.


За словами 🗣Шмигаля в Україні діють понад 100 індустріальних парків.
«Не просто існують на папері, а саме працюють, створюють підприємства та робочі місця».

Але, нажаль, НЕ УТОЧНИВ, 🔎скільки ж наразі в цих 100 парках зареєстровано учасників і 🔎вже створено робочих місць учасниками

За даними, розміщеними на сайті Мінекономіки, У БІЛЬШОСТІ індустріальних парків ❗️ВЗАГАЛІ НЕМАЄ УЧАСНИКІВ, а у чверті❗️ відсутня навіть керуюча компанія.

Знову влада видає бажане за дійсність❗️


Урядові математики ДИВУЮТЬ черговими 📠розрахунками.
 
Майже на 30%, тобто більше, ніж на 30 000 скоротилась кількість державних чиновників. Це важливий елемент економії державного бюджету за останні три роки війни"

- заявив прем'єр під час останньої прес-конференції.
 
Правильні кроки – скажуть платники податків, за рахунок сплати податків яких утримуються державні чиновники.
 
АЛЕ правда зовсім протилежна ‼️
 
188 мільярдів гривень буде витрачено у 2025 році з Державного бюджету на оплату праці працівників міністерств, служб, агенцій (це без витрат Міноборони, прикордонників, Нацгвардії, ДСНС, СБУ, розвідників, спецзв'язку).

У 2022 році такі витрати на оплату праці становили 153 мільярда гривень.
 
Збільшення бюджетних витрат в 1,2 рази.
 
Наприклад, для Рахункової палати витрати на оплату праці збільшені в 2,8 раз, для Державного бюро розслідувань в 1,5 рази.
Навіщо так брехати?!

Тому рекомендую всім перевіряти інформацію перед тим, як сприймати чергові "солодкі" цифри досягнень цієї влади.


За гарними словами🤔 сумна дійсність🗣

Малий і середній бізнес має стати хребтом української економіки в час війни.  І так зараз відбувається

ЧИ САМ ПРЕМ"ЄР ВІРИТЬ В СВОЇ СЛОВА?

Бо РЕАЛІЇ для малого та середнього бізнесу ГЕТЬ ІНШІ:

👉ускладнення обліку та звітності та збільшення додаткових витрат (як от РОS-термінали у торговців у кожному селі, навіть там де немає зв’язку);

👉скорочення спрощеної системи оподаткування і навіть «викидання» бізнесу зі спрощеної системи оподаткування всупереч закону;

👉обмеженість для малого бізнесу участі у розпіарених владою програмах, зокрема «кешбеку», Клубі білого бізнесу;

👉відсутність програм компенсації витрат у зв’язку з втратою засобів виробництва через обстріли або задля забезпечення електроенергією;

👉 «надмірна увага» представників контролюючих органів через відсутність фінансових можливостей у мало бізнесу для власного правового захисту.

І все це на фоні значного зниження купівельної спроможності населення, браку робочої сили, проблем з електроенергією і безпекових проблем.

Якщо така політика буде владою продовжуватися, то цей «хребет» може не витримати. І українці будуть відкривати новий бізнес, але вже не в Україні.


🫢Якщо все, що ми заробляємо – витрачаємо на оборону, а  соціалка – це міжнародна допомога і грантові програми, які можуть бути зупинені, то чи є в Україні план Б?
 
НЕМАЄ. І про це говорить Прем’єр – міністр!
 
«
По фінансах у нас повний порядок»

, - заявив Шмигаль.
 
Сьогодні уряд має наступні параметри:

🏦 понад 126 млрд грн на казначейському рахунку;

💰🏦40,3 млрд доларів золотовалютні запаси;

💪🏻за перших два місяці наповнення бюджету плюс понад 2 млрд грн.
 
Дефіцит ➖бюджету на рівні 38 млрд доларів, який у цьому році буде перекритий міжнародними фінансовими програмами.
 
«
Ми маємо цю ліквідність, маємо це розуміння,тому
доволі впевнено почуваємо себе в фінансовій ситуації
…»,

- говорить Шмигаль.
 
От тільки чому про план Б (коли допомоги не стане) уряд не дбає, адже всі знають про таке.
 
Не покидає думка, що нашим літаком керують не пілоти🙆‍♀️


Уряд продовжує "годувати" українців заспокійливими меседжами🤷‍♀️
 
У Шмигаля своя правда, яка не має відношення до реальності, особливо на фоні тривожних повідомлень про скорочення зовнішньої підтримки нашої обороноздатності⤵️
 
"
Все, що збирає Україна, всі наші податки ми віддаємо на захист України - це фінансування Збройних Сил. Сума складає фактично бюджет сил безпеки і оборони - в цьому році складає 2,2 трлн гривень"

– заявив 🗣️прем'єр під час вчорашньої прес-конференції.
 
Та це неправда, оскільки з Держбюджету у 2025 році передбачено витратити (ВЖЕ ВИТРАЧЕНО) за рахунок податків:

👉37 млрд грн – на будівництво доріг загального користування;
👉36 млрд грн – на публічні інвестиційні проекти різних міністерств;
👉18 млрд грн – на програму 5-7-9;
👉15 млрд грн – на кешбек та єПідтримку;
👉3 млрд грн – на фонд розвитку інновацій;
👉1 млрд грн – на індустріальні парки та інвестНяні;
👉1 млрд грн – на фонд регіонального розвитку;
👉1 млрд грн – на доплати чиновникам.

Разом ‼️112 млрд грн, які потрібно зараз терміново спрямувати на підтримку сил безпеки і оборони.
 
Все це нагадує ситуацію початку 2022 року. Дуже тривожно.


Бізнес підвищив оцінку 🤔результатів своєї діяльності, про таке пише НБУ за результатами опитування підприємств у лютому (індекс очікувань ділової активності -ІОДА).
 
У лютому 2025 року ІОДА становив  46.9 💪🏻порівняно з 41.0 у січні 2025 року.
 
Поліпшенню очікувань підприємств усіх секторів 😶‍🌫️сприяли:
 
▪пожвавлення внутрішнього попиту; 🔎

▪нарощення виробництва;😉

▪збільшення пропозиції товарів.  
 
Водночас ділову активність продовжували стримувати:
 
▪подальші обстріли критичної інфраструктури;

▪збільшення витрат бізнесу на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період;

▪дефіцит робочої сили;

▪інфляційні процеси.

Я не вірю таким оцінкам, та все ж, це ж дані НБУ.👆


Отже:
 
збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн;

змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5);

✅операції до 10 тис. грн (зараз 5 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, ліміт загального обсягу таких операцій в поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн);

спрощено перевірки податкових накладних для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв;

швидша обробка накладних з експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не вважається ризиковим;

менше бюрократії виключення платників з переліку ризиковихнакладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови;

удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – зниження потреби подавати документи для врахування таблиці;

зміни окремих показників позитивної податкової історії, зокрема ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тисяч, більшено до 5 кількость платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3);

подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ протягом 90 днів (наразі становить 30).
 
Запропоновані зміни точно можуть позитивно вплинути на СМКОР.
 
На скільки?, час покаже🤔

20 last posts shown.