Зі Святом, дорогі друзі! З днем памʼяті святителя Іоана Золотоустого!
Коли Святитель Іоанн Златоуст говорив, що красти – це страшний злочин, він сам не крав. Коли він говорив, що відвертатися від нужденних це не по-християнськи, він сам завжди відгукувався на потреби інших людей. Коли він казав, що хтось чинить неправильно, він сам спочатку робив так, як треба робити.
Він ніколи не проходив повз несправедливість і завжди втручався в це. Хоча, мабуть, і ті, хто був його сучасниками давали йому так звані дружні поради: що ти вплутуєшся?, - лише проблем більше буде у твоєму власному житті. Можливо, варто було б не помічати цього?
Святитель Іоан на все відповідав своїми справами. Ну, не міг він не помічати потребу інших людей, не міг не помічати їхні сльози, не міг не помічати несправедливість. І коли він помічав її, він не кричав на всіх перехрестях: ось із таким-то вчинили несправедливо. Він, перш за все, сам намагався відновити справедливість, підтримати людину і допомогти їй. Правда святителя Іоанна Золотоуста була у справах, саме тому його так полюбили люди.
Правителі, і навіть побратими єпископи, сучасники життя святителя, його не любили, його обмовили, засудили, відіслали на заслання в сучасну Абхазію, де святитель Іоан помер воістину мученицькою смертю, страждаючи від важких хвороб, страждаючи від неможливості спілкування зі своєю паствою але при цьому вимовляючи слова, які стали впізнаваними з його вуст:
Слава Богу за все!
Коли Святитель Іоанн Златоуст говорив, що красти – це страшний злочин, він сам не крав. Коли він говорив, що відвертатися від нужденних це не по-християнськи, він сам завжди відгукувався на потреби інших людей. Коли він казав, що хтось чинить неправильно, він сам спочатку робив так, як треба робити.
Він ніколи не проходив повз несправедливість і завжди втручався в це. Хоча, мабуть, і ті, хто був його сучасниками давали йому так звані дружні поради: що ти вплутуєшся?, - лише проблем більше буде у твоєму власному житті. Можливо, варто було б не помічати цього?
Святитель Іоан на все відповідав своїми справами. Ну, не міг він не помічати потребу інших людей, не міг не помічати їхні сльози, не міг не помічати несправедливість. І коли він помічав її, він не кричав на всіх перехрестях: ось із таким-то вчинили несправедливо. Він, перш за все, сам намагався відновити справедливість, підтримати людину і допомогти їй. Правда святителя Іоанна Золотоуста була у справах, саме тому його так полюбили люди.
Правителі, і навіть побратими єпископи, сучасники життя святителя, його не любили, його обмовили, засудили, відіслали на заслання в сучасну Абхазію, де святитель Іоан помер воістину мученицькою смертю, страждаючи від важких хвороб, страждаючи від неможливості спілкування зі своєю паствою але при цьому вимовляючи слова, які стали впізнаваними з його вуст:
Слава Богу за все!