Вітаю. Я народила тиждень тому, дуже хотіла дитину, і як тільки повернулась з роддому в мене почалась депрессія. Мій чоловік мав повернутись на роботу,а близьких біля мене не маю. Я залишилась абсолютно одна. Я взагалі нічого не відчуваю до дитини, а найстрашніше що іноді навіть думаю що мені краще було без неї. Постійно думаю як було классно, коли були тільки я і мій чоловік. Я постійно плачу і не знаю як мені побороти цю депрессію.
#ЗапитанняПастору
Відповідає пастор Ірина ЖаворонковаВітаю Вас!
Як жінка, яка народила трьох дітей, хочу сказати, що дуже добре розумію Вас.
Знайте, що Ваш стан нормальний з точки зору фізіології і обумовлений гормональними змінами, а також зміною способу життя. Стан пригнічення після пологів переживає досить велика кількість жінок. Це не є проявом слабкості або ненормальності.
Спробую дати Вам декілька простих порад, які можуть допомогти швидше вийти з цього стану:
1. Скажіть собі, що Ви нормальна, і цей стан тимчасовий. Для прийняття змін в зв'язку з народженням дитини потрібен час.
Незабаром Ви зможете знову радіти життю і точно будете відчувати любов до дитини. Ми обов'язково матимемо почуття до тих, про кого піклуємося - так Господь нас влаштував.
2. Будьте реалістичною щодо очікувань від себе і від дитини.
Ви потребуєте достатнього відпочинку. Не варто зараз прагнути ідеальності в оселі тощо. Намагайтеся спати за будь-якої можливості, як мінімум спіть або відпочивайте, коли спить дитина. Бувайте на свіжому повітрі. Повноцінно харчуйтеся.
3. Знайдіть із чоловіком можливість підтримати одне одного, хоча б на відстані. Виявляйте теплоту і турботу.
4. Робіть те, що вам подобалося до пологів, хоча б іноді.
Нехай дитина стане частиною Вашого життя, а не навпаки. Робіть речі, до яких звикли, наскільки це можливо. Найлегше мені дався післяполовий період з третьою дитиною, не зважаючи на присутність поруч 2 старших дітей. З її народженням ми з перших днів продовжували жити звичним життям - подорожували, запрошували гостей, ходили на д.ц...
5. Моліться та читайте Біблію. Співайте, поклоняйтеся. Нормально, якщо будете робити це прямо з дитинкою. Час із Богом буде Вас наповнювати.
Просіть у Бога полегшення свого стану, радості та любові до дитини. Коли ми просимо чогось за Його волею, то отримаємо!
6. Допомога служителя. Зверніться до пастора, шукайте молитовної підтримки.
Можливо, Ваша д.ц. може допомогти Вам і з дитиною, не соромтеся просити про допомогу - наприклад, іноді на пару годин забрати дитину на прогулянку, щоб Ви могли побути наодинці. Д.ц. - це сім'я, сьогодні допоможуть Вам, завтра допоможете Ви комусь.
За відсутності можливості звернутися до служителя, зв'яжіться зі мною через телефон офісу церкви або церковні соцмережі.
7. Раджу Вам приєднатися до жіночого клубу, якщо маєте таку можливість. В центральній церкві є спеціальна жіноча група для молодих мам, яку веде лікар-педіатр. За інформацією про неї також можна звернутися до мене.
8. Якщо Ваш стан буде погіршуватися, обов'язково зверніться за допомогою до професіонала (психолога). Ідеально знайти віруючого психолога.
Так, з дитиною може бути дуже важко, але повірте - саме з нею Ви ще переживете найщасливіші миті свого життя. Нехай Господь допоможе Вам відновитися і налагодити життя в новому прекрасному статусі мами!