"Мама, як могла, так і вибивалася. Ходила до поїзда, несла гарячу каву: жолуді терла, то була така кава і ячмінь. Мама їм чашку кави дасть, а вони дадуть картошку, баночку муки", — так період виживання за масового голоду 1946-1947 років пам'ятає 93-річна жителька Луцька Євгенія Вишневська.
Жінка застала й пережила штучний голод на рідній Одещині у 1947 році. На той момент їй було 16 років. Суспільне розповідає історію Євгенії та її родини: https://youtu.be/IWBN4mqn2v0