Три ниточки 🪄

Манія величі.

На старому, пошарпаному пальті, між ґудзиком, що ледве тримався, і плямою від кетчупу, жила-була Кишеня з Розрізом. Вона вважала себе не просто діркою в тканині, а справжнім охорнцем доль і таємним агентом зв'язків. У її затишних закутках, як оселедці в бочці, тіснилися візитівки кого хочеш: від пихатих босів до скромних продавців насіння.

Кишеня з Розрізом страждала на манію величі. Вона уявляла, що тримає у своїх швах нитки доль. Їй здавалося, що варто комусь витягти візитівку з її глибин, як одразу стається диво: хтось стає мільйонером, а хтось знаходить другу половинку (найчастіше - другу половинку сендвіча).

Але наша Кишеня не була бездушною діркою в пальті. У неї була своя ієрархія візитівок. Картки важливих шишок вона ховала в найдальший куток, куди й мізинець не пролізе. А візитівки звичайних смертних лежали де попало, іноді випадаючи назовні при різких рухах.

Одного разу до Кишені з Розрізом випадково потрапила візитівка початківця-кравця. Вона була такою ж пом'ятою, як і сама кишеня, але чомусь зачепила її. Може, тому що на ній був намальований симпатичний котик, кравецький верстак та написано: Три ниточки і Швейна Мафія? Кишеня вирішила, що ця візитівка гідна лежати поруч з картками важливих персон.

І уявіть собі, ця візитівка виявилася щасливою! Кравець раптом прославився, пошивши костюм для сусідського песика в стилі Коко Шанель (пес, до речі, був у шоці).

Кишеня з Розрізом роздулася від гордості. Вона вирішила, що тепер її місія - не просто бути кишенею, а вершити долі. Вона стала вважати себе таким собі Купідоном у світі візитівок.

З тих пір Кишеня з Розрізом продовжувала свою "важливу місію", періодично губляючи візитівки під час прогулянок і збираючи нові з калюж. І щоразу, коли хтось знаходив у ній цукерку чи дрібні гроші, вона вважала це своєю особистою перемогою у справі ощасливлення людства.