Вічність
Вже не вернеш людину із вічності,
Хоч куди б то душа не пішла.
За іронією долі зловіщої,
Обриваються наші життя.

Смерть людей забирає без дозволу,
Просто нагло за руку візьме,
Не запитує віку чи статусу,
Закриваючи очі на все.

І приходить та Злюща по-різному,
Хтось зі старості життя залишив,
Ну а хтось воював за Вкраїну,
В полі бою життя загубив.

Хтось зненацька зазнав катастрофи,
В когось серце раптово спинилось,
А до когось у дім прилетіла ракета,
Таким чином буття завершилось.

Ми всі, люди, живемо по-різному,
По-своєму розумієм життя.
Та потрібно нам також й до вічності,
Готувати свої душі й серця.

Бо життя на землі непостійне,
Нестабільне, як бачимо ми;
Адже все в цій долині дочасне,
Все завершиться якоїсь пори.

Лиш у вічності з Богом в безпеці,
Будем радісну пісню співать,
Споглядати красоти небесні,
І у славі його пробувать.

Лише там не зазнаєм ми смерті,
Не побачим більш болі і зла,
Пробувать будем в вічній любові,
Якої на землі не вистача.

Ну і є також інша дорога!
І туди й також кожен ввійде,
Хто в земному житті відкинув Бога,
Вічність в пеклі, в вогні проведе.

І відчує він вічнії болі,
Буде плакать, просити, молить🙏
Щоб Бог дав другий шанс і звільнив із неволі
Він готовий все виправить.

Та із вічності дороги немає,
Вже не звернеш ти звідти назад,
Лише в земнім житті людина обирає!
Світла вічність з Богом, чи вогняний Ад;
Валентин Кініщук @virsh_online