Дніпро, ти безсоромно вкрав моє серце!21-го числа мені випала неймовірна честь відвідати це чарівне місто. І я закохалася... Як може місто бути таким надзвичайним? Тепер я прагну приїжджати сюди якнайчастіше, адже бути таким чудовим – майже злочин.
Ще й мешканці... Передусім, величезна вдячність проєкту
«Своя полиця», який надав мені можливість відвідати Дніпро, зустрітися з усіма вами, обійнятися, сфотографуватись, послухати ваші уривки й... зачитати свій.
Тур невиданою книгою по містах України триває.
Долучайтеся до мене в кожному місті й збирайте книгу разом зі мною.
Було справді хвилююче читати уривок, коли я раптом подумала:
«А що, якщо вони не засміються? А що, якщо я переборщила?». Але ваш сміх та аплодисменти дійсно надихнули мене і додали впевненості. Потрібно завершити редагування книги та видати її якнайшвидше, бо це вже нестерпно.
Вдячна вам за вашу сміливість. Спостерігаючи, як ви виходили читати уривки, я ніби за своїх дітей переживала, аби ви не нервували й все в вас вийшло. Ви здивували мене своїм талантом, енергією, різноманіттям тем. Я пишаюся вами, ви неймовірні та чудові. Дякую за те, що знайшли сміливість поділитися своєю творчістю. Ви – неперевершені!
Окрема подяка моїм колегам:
Ірині Грабовській, Анні Станднік, Олені Кузьміні, Ігорю Снятинчуку – за найкращу письменницьку подорож у моєму житті! А також
Валентину Поспєлову, який пізніше приєднався до нас і показав, як справжній дніпрянин, де тут все найкраще.
Горю бажанням повернутися до вас ще раз!