Блог юриста

Закон про зміни умов мобілізації опубліковано у "Голосі України": набуде чинності через місяць

Закон №3633-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку опубліковано в офіційному виданні Верховної Ради "Голос України" в четвер.

Отже, виходячи з п. 1 перехідних положень закону, він набуває чинності 18 травня, тобто через місяць від дня, наступного після його публікації.

Як повідомлялося в картці відповідного законопроєкту №10449 на сайті Верховної Ради, документ 16 квітня було скеровано на підпис глави держави, і того самого дня повернуто з його підписом.

Як повідомлялося, законопроєкт №10449 у другому читанні та в цілому підтримали 283 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради 11 квітня. Фракція "Слуга народу" віддала за нього 192 голоси, "Європейська солідарність" - 0, "Батьківщина" - 2, депутатська група "Платформа за життя та мир" - 18, фракція "Голос" і група "Відновлення України" - по 16, група "За майбутнє" - 12, група "Довіра" - 5, позафракційні - 12. 15 квітня його повернули з підписом спікера українського парламенту Руслана Стефанчука, а 16 квітня направили на підпис главі держави.

Він передбачає надання відстрочки від мобілізації під час дії воєнного стану більш ніж 25 категоріям осіб. Закон запроваджує базову військову підготовку й виключає строкову службу, а також дає можливість добровільного прямого призову військовозобов'язаних до військових частин через рекрутинг.

Закон про мобілізацію передбачає бронювання від призову до Збройних сил України військовозобов'язаних - усіх державних службовців категорії "А" та не більш як 50% категорій "Б" і "В". 100% бронювання від мобілізації поширюється на органи державної влади, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, органи прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державну службу з надзвичайних ситуацій, суди. 100% бронювання також надається критично важливим для забезпечення потреб ЗСУ підприємствам і тим, яким встановлено мобілізаційні завдання.

Закон передбачає соціальний захист військовослужбовців і збереження грошових виплат тим, хто проходить тривале лікування, зокрема за кордоном. Документ гарантує виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї військовослужбовця в разі його загибелі (смерті) в період дії воєнного стану в розмірі 15 млн грн.

Крім цього, проєкт надає право військовослужбовцям, які уклали перший контракт на проходження військової служби, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу.

Блог юриста

Чи можна безкарно заходити на приватне подвір’я, навіть якщо ділянка не належить потерпілому

Сам факт протиправного володіння особою житловим приміщенням та/ або земельною ділянкою не надає права нікому входити й оглядати ці об’єкти без дозволу фактичного володільця за межами встановлених законом процедур.

На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок місцевого суду у справі №722/151/20.

У цій справі вироком місцевого суду чотирьох службових осіб Сокирянської міської ради визнано винуватими в незаконному проникненні (шляхом зняття загороджувальної сітки через сусіднє подвір’я) у володіння потерпілого — садибу, де вони протиправно провели огляд земельної ділянки (ч.2 ст.162 КК). Апеляційний суд змінив цей вирок, звільнивши засуджених від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

У касаційній скарзі сторона захисту, серед іншого, зазначила про відсутність у засуджених умислу на незаконне проникнення у володіння потерпілого й об’єктивної сторони злочину в їхніх діях з огляду на те, що ділянка розташована на території прибережної захисної смуги, належить до земель водного фонду і була передана потерпілому у власність незаконно.

Своєю чергою, ККС указав, що юридичні підстави, на яких житло чи інше володіння належить особі, законність чи незаконність набуття потерпілим права на них не впливають на юридичну кваліфікацію дій за ст.162 КК, що полягали у свавільному проникненні й огляді такого володіння.

Предметом цього злочину є будь-яке житло чи інше володіння, які фактично належать потерпілому і перебувають у його користуванні, незважаючи на спірність реалізації відповідних повноважень. Наявність спору щодо зазначених об’єктів не виключає фактичного володіння і користування ними.

Суди встановили, що на час вчинення особами інкримінованих їм дій земельні ділянки, передані у власність потерпілому, не були віднесені до категорії земель водного фонду в установленому законом порядку. Крім того, до надання у приватну власність потерпілому спірних ділянок, які перебували в комунальній власності і розпорядженні міської ради, цей орган місцевого самоврядування сам визначив їх цільове призначення як «будівництво й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» і «ведення особистого селянського господарства» та відніс до категорій земель житлової та громадської забудови і сільськогосподарського призначення відповідно. Виходячи з наведеного, ККС констатував, що встановлений пізніше судом факт надання потерпілому ділянки у власність із порушенням спеціальних норм земельного й екологічного законодавства не призвів до ретроспективних правових наслідків у виді легалізації порушення недоторканності приватного володіння службовими особами міської ради.

Адже кримінально-правова охорона недоторканності житла чи іншого володіння особи покликана забезпечити також захист нерозривно пов’язаного з цими об’єктами права людини на повагу до її приватного та сімейного життя. Тому ст.162 КК застосовується й у випадках, якщо проникнення жодним чином не позначається на праві власності або іншому праві володіння, а також може застосовуватися навіть у разі, коли протиправне вторгнення здійснено власником відповідного майна.

Блог юриста

Чи може адвокат надавати правничу допомогу юрособі на ТОТ

Необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що її місцезнаходження чи місце проживання в умовах війни опинилося в окупації.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №913/768/21.

У цій справі суд апеляційної інстанції повернув без розгляду апеляційні скарги ТОВ на підставі п.1 ч.5 ст.260 Господарського процесуального кодексу, адже вважав, що ці скарги підписані особою (адвокатом АО), яка не має права їх підписувати.

Відсутність такого права апеляційний суд аргументував нікчемністю договору про надання правової допомоги з посиланням на абз.2 ч.2 ст.13 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII), яка вказує, що правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 Цивільного кодексу. А ТОВ на момент укладення договору з АО мало місцезнаходження на тимчасово окупованій території України — смт. Мілове Луганської області.

КГС зазначив, що ст.13 закону №1207-VII має назву «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території», втім у ч.2 ст.13 вживається термін саме господарська діяльність.

Верховний Суд, застосовуючи положення ст.13 закону №1207-VII, дійшов висновку, що господарська діяльність суб’єктів, місцезнаходженням яких є ТОТ, знаходиться поза межами правового регулювання України, а вчинені ними правочини є нікчемними, а отже не створюють юридичних наслідків. Водночас, у жодній із таких справ не йшлося про договір надання правничої допомоги, в якому місцезнаходження на окупованій території мала сторона договору, що отримувала, а не надавала послуги.

Тож КГС дійшов висновку, що положення ч.2 ст.13 закону №1207-VII поширюється на договори, які укладаються суб’єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.

Натомість, за договором надання правничої допомоги ТОВ не надає послуги, а навпаки — отримує правничу допомогу від адвокатського об’єднання, тобто є споживачем послуги.

Водночас, чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність.

Також КГС зауважив, що ситуація, за якої позивач за власною ініціативою звертається до суду з позовом та при цьому вимагає позбавити (обмежити) відповідача у можливості користуватися правничою допомогою та отримати доступ до передбачених законом електронних сервісів, зокрема користуватися електронним кабінетом, направляти до суду процесуальні документи, скріплені електронним цифровим підписом, призведе до порушення наведених норм Конституції, ГПК та основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності.

Блог юриста

Увʼязнених можуть допустити до служби в ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт

Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає дозвіл певним категоріям увʼязнених громадян служити в Збройних силах України. Про це із зали парламенту повідомив співавтор законопроєкту №11079-1 Олексій Гончаренко.

Документ пропонує надавати можливість залучатися до військової служби тим, кому присудили обмеження або позбавлення волі за нетяжкими статтями.

На думку авторів, це дозволить створити додаткові можливості для комплектування ЗСУ та дасть додаткову мотивацію ув'язненим «до виправлення та виконання обов’язку з відсічі збройної агресії проти України».

Законопроєкт ухвалили за основу з доопрацюванням. Попереду на нього чекає друге читання.

Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька зазначала «Суспільному», що до мобілізаційного потенціалу належать як засуджені, яких близько 26 тисяч, так і люди, які мають судимість, але вже відбули покарання (їх приблизно 50 тисяч).

Призов тих, хто вже відбув покарання, відбуватиметься так само як й інших військовозобов'язаних. А ті, хто зараз перебуває в колоніях, зможуть подати заяву про умовно-дострокове звільнення для укладення контракту із ЗСУ.

За словами Висоцької, виняток — це засуджені, які отримали вироки за статтями проти національної безпеки, проти державності, колаборанти, держзрадники тощо. А також ті, кого засудили за воєнні злочини.

Блог юриста

Рада підтримала законопроєкт про зміни щодо порушення по мобілізації

Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

За відповідний законопроєкт №10379 проголосували 254 народні депутати.

Як зазначають депутати, метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (з урахуванням вимог воєнного стану).

У законопроєкті пропонуються:
- Нові статті про порушення військового обліку.
- Збільшені строки адміністративної відповідальності та адміністративного затримання.
- Введення кримінальної відповідальності за відмову від медичного огляду під час мобілізації.

Також пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років). Мінімальна сума штрафу за порушення, передбачені цими статтями, становитиме 8500 гривень (порівняно з 510 грн раніше), а максимальна — 204 000 гривень (порівняно з 8500 грн раніше).

Також, як зазначають депутати, законопроєктом пропонується встановити жорсткіші санкції за порушення військового обліку, ніж за деякі військові правопорушення — наприклад, за дезертирство. Окрім того, пропонується прирівняти відмову від проходження медичної комісії до ухилення від призову під час мобілізації.

Железняк зазначив, що зараз схвалена урядова версія, яка має «багато проблем і жорстких норм», але всі обіцяні зміни мають зайти правками до другого читання.

Тим часом Гончаренко стверджує, що комітет прибрав кримінальну відповідальність з цього законопроєкту: «Ця норма була, але вчора її вирішили все-таки прибрати».

Блог юриста

Власників пошкоджених війною автомобілів поставлять у чергу на компенсацію

Як відомо, наразі працює програма «єВідновлення», завдяки якій українці можуть розраховувати на компенсацію за пошкоджене та знищене під час війни житло. А як бути власникам автомобілів?

Аби вони також могли отримати кошти за пошкоджене майно, група нардепів зареєструвала проект «Про компенсацію за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України» (№11147).

Документ є базовим для визначення кола осіб, які матимуть право на таку компенсацію, порядку подання заяв, утворення і повноважень комісій, що розглядатимуть такі заяви, утворення черги та визначення кола позачерговиків, тощо.

Проект не обмежує розмір компенсації чи кількість автомобілів. за які можна буде її отримати. Лише зазначається, що розмір компенсації за пошкоджений/ знищений автомобіль визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного ТЗ окремо, виходячи із національних стандартів, методик, інших нормативно- правових актів, що встановлюють механізми оцінки. А власне визначення вартості знищеного автомобіля або його ремонту, здійснюватиметься у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Передбачається, що заяву на компенсацію можна буде подати як під час дії воєнного стану, так і протягом трьох років з дня його припинення або скасування.

Водночас передбачена група пільговиків, що матимуть пріоритетне право на отримання компенсації, як-от (в порядку черговості): учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни; усі мобілізовані; багатодітні сім’ї; особи з інвалідністю I та II груп. Але таким правом вони зможуть скористатися лише щодо одного автомобіля на власний вибір, а за решту — в порядку загальної черги.

Передбачено, що до заяв про компенсацію за пошкоджені/ знищені автомобільні ТЗ прирівнюються подані інформаційні повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна до набрання чинності цим законом. Але таким особам слід буде подати додаткові відомості та документи.

Блог юриста

У Раді визначили розміри штрафів за порушення правил військового обліку та мобілізації

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності виключив кримінальну відповідальність за ухилення від призову та визначив розміри штрафів для громадян і посадових та юридичних осіб за порушення правил військового обліку і мобілізації. Про це повідомив голова комітету й народний депутат України Сергій Іонушас.

За його словами, під час розгляду законопроєкту щодо посилення відповідальності за військові правопорушення Комітет запропонував виключити із проєкту закону всі зміни до Кримінального кодексу. Тобто, як підкреслив посадовець, «тюремних строків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не буде». У попередній версії законопроєкту за це мали передбачити ув'язнення на 3-5 років.

Водночас комітет визначив розміри штрафів за порушення правил військового обліку та мобілізації. Так, за порушення правил військового обліку можуть встановити штраф розміром 3400-5100 грн у мирний час. В особливий період або ж за повторне порушення розмір покарання може зрости до 17-22,5 тисячі грн.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час планується встановити штрафи 5100-8500 грн для громадян і 17-34 тисячі грн — для посадовців та юросіб. Під час воєнного стану розмір покарання зросте до 17-22,5 тисячі грн для громадян і 34-59,5 тисячі грн — для посадових та юридичних осіб.

Голова заступника Комітету Андрій Осадчук розповів, що відповідний законопроєкт розглянуть у Верховній Раді «найближчим часом», а саме — після ухвалення проєкту закону про мобілізацію.

Блог юриста

Коли поліція не може вимагати плату за зберігання ТЗ на штрафмайданчику

Якщо автомобіль був неправомірно поміщений на спеціальний майданчик, то на водія чи власника не може бути покладений обов’язок оплатити його зберігання. На це звернув увагу Хмельницький апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі №686/21553/23.

Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до власника автомобіля ВАЗ та водія, який на цьому автомобілі потрапив у ДТП, про стягнення з них плати за зберігання ТЗ на спеціальному майданчику.

У вересні 2020 року у м.Хмельницькому водій ВАЗ не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та наїхав на металевий паркан. Щодо нього патрульні склали протокол про адмінправопорушення, передбачене ст.124 КпАП, автомобіль затримали та доставили для зберігання на спеціальний майданчик.

Місцевий суд визнав водія винним у вчиненні правопорушення, але провадження у справі закрив у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Утім, на час подачі позову в серпні 2023 року автомобіль все ще знаходився на спеціальному майданчику. Розмір плати за його зберігання протягом 1071 дня склав понад 26,5 тис. грн. Проте і власник, і водій відмовилися оплатити вартість послуги.

Хмельницький міськрайонний суд частково задовольнив позов: стягнув з водія-винуватця автопригоди 2952 грн. за 88 днів зберігання автомобіля з моменту, коли автомобіль доставили на спец майданчик, до дня ухвалення рішення у справі про ДТП.

ГУ НПУ оскаржило це рішення з проханням закрити провадження у справі за позовом до власника автомобіля й стягнути всю суму з водія ВАЗ. Адже за 3 роки ніхто з них не звертався щодо повернення автомобіля, а його власник — помер.

В апеляційному суді зазначили, що суд першої інстанції не врахував, що на час відкриття провадження у справі один з відповідачів — власник автомобіля — помер, тому провадження у справі в частині заявлених до нього позовних вимог підлягало закриттю. Водночас не було підстав для стягнення плати також і з іншого відповідача — водія.

Адже, за матеріалами справи, автомобіль не вилучався як знаряддя правопорушення (ст.260 КпАП) і не визнавався речовим доказом (ст.251 КпАП). Немає й даних про те, що після ДТП автомобіль суттєво перешкоджав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху. Тож апеляційний суд дійшов висновку, що у працівників поліції не було підстав для затримання ТЗ й доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик.

Відтак Хмельницький АС частково задовольнив апеляційну скаргу ГУ НПУ: скасував рішення місцевого суду, закрив провадження у справі в частині вимог до власника автомобіля, в іншій частині ухвалив нове рішення — відмовив у позові ГУНП до водія ВАЗ про стягнення плати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику.

Блог юриста

Експрезидента і нардепів у ВАКС судитимуть трійки

Велике навантаження на суддів зумовлює надмірно тривалий розгляд кримінальних проваджень. Усе зміниться у разі уможливлення одноособового судового розгляду окремих справ, зокрема у ВАКС.

Таку ідею знову просуває Кабінет Міністрів у проекті «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження» (№11130).

Як відомо, наразі триває конкурс до Вищого антикорупційного суду, й тільки-но завершився прийом документів від бажаючих. Та завершити усі процедури й призначити додаткових суддів розраховують не раніше кінця року. Так само брак кадрів унеможливлює утворення колегій для розгляду окремих кримінальних проваджень й у загальних місцевих судах.

За таких обставин в Мін’юсті вирішили ризикнути справедливістю застосованого покарання заради швидкості його накладання. Тобто відмовитися від обов’язковості колегіального розгляду справ щодо злочинів, за які передбачено ув’язнення на строк понад 10 років.

На думку Міністерства, можна надати самому обвинуваченому право вибору кількісного складу суду, якщо йому загрожує таке серйозне покарання. Причому аби не було винятків для ВАКС, пропонується прибрати повністю ч.12 с.31 КАК.

Утім, для деяких категорій державних службовців пропонується зробити виняток, дозволивши їм вимагати колегіального розгляду щодо будь-якого скоєного ними злочину.

Сам перелік осіб, яких у Мін’юсті прагнуть захистити від одноособової суддівської помилки, — дещо несподіваний за складом. З одного боку, до нього включені колишній Президент, самі нардепи (напевне, аби проголосували за такий закон), Прем’єр-міністр та члени Уряду, Генеральний прокурор, голови Служби безпеки та Національного банку. З іншого, такий привілей матимуть члени низки колегіальних органів — регуляторів. Натомість, до нього не потрапили ані судді, ані члени ВРП чи ВККС.

Прикметно, що право на колегіальний розгляд ці особи матимуть не тільки у ВАКС і за тяжкі злочини, а й, приміром, у разі їх вини у ДТП без тяжких наслідків.

Блог юриста

Президент підписав закон про електронний реєстр військовозобовʼязаних

Президент Володимир Зеленський підписав закон про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних, прив'язаного до єдиного реєстру виборців. Раніше Міністерство оборони заявляло, що рішення розблокує цифровізацію української армії. Про це свідчить картка законопроєкту №10062.

У Міноборони казали, що цей закон є «критично важливим для обороноздатності України». Зазначається, що реалізація закону сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військовослужбовців у цифровий формат.

Так, закон передбачає:
• удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо;
• запровадження можливості створення і використання цифрового військового-облікового документа (сертифікату);
• створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який забезпечить надання онлайн-послуг військовослужбовцям;
• створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Наприклад, з’явиться можливість надання статусу УБД онлайн, офлайн та автоматично при наявності необхідних даних у системі.

Окрім того, закон посилює кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Блог юриста

Зеленський підписав закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років

Президент Володимир Зеленський підписав закон про зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників із 27 до 25 років. Парламент ухвалив його ще у 2023 році. Про це свідчить картка законопроєкту №9281.

Ще 30 травня 2023 року 304 народні депутати підтримали пропозицію, тоді законопроєкт ухвалили у цілому і з того часу він очікував підпису президента.

Нагадаємо, такі зміни до законодавства щодо зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників спільно напрацювали Міністерство оборони та Збройні сили України.

Там пояснювали, що під час дії режиму воєнного стану немає потреби в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років.

По-перше, оскільки призовники щороку прибувають до військкоматів, зокрема для проходження медоглядів, це призводить до додаткових фінансових витрат, навантаження на медпрацівників та збільшення черг для проходження ВЛК. Тоді як призов на строкову військову службу під час воєнного стану не здійснюється.

По-друге, тривале перебування на військовому обліку призовників під час дії воєнного стану призводить до того, що значна кількість придатних до військової служби, які не мають статусу військовозобов’язаних, не може бути залучена до військової служби за призовом під час мобілізації.

«Ураховуючи значну увагу суспільства до питань, пов’язаних із військовим обліком громадян та мобілізацією, варто зазначити, що всі ініціативи Сил оборони України, спрямовані на зміцнення обороноздатності держави, є обґрунтованими, погодженими з іншими урядовими та безпековими структурами та мають на меті виключно оптимізацію процесів задля наближення нашої перемоги», — заявили в Міноборони.

Блог юриста

У Раді пропонують внести зміни до законодавства щодо посвідчення заповіту

У Верховній Раді України пропонують удосконалити правове регулювання питань посвідчення заповітів у населених пунктах, де відсутній нотаріус.

Так, у Раді зареєстровано законопроєкт №11117 від 25.03.2024 "Про внесення змін до статті 1251 Цивільного кодексу України щодо посвідчення заповіту".

Законопроєктом пропонується встановити в Цивільному кодексі України, що якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт (крім секретного) може бути посвідчений рішенням виконавчого комітету відповідної місцевої ради, а в сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів та в яких виконавчий комітет не створено, заповіт посвідчується сільським головою.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що статтею 1251 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Тому пропонується внести зміни з метою мінімізації кількості спорів щодо визнання недійсними заповітів, посвідчених одноособово посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування та унеможливлення підробки таких заповітів.

Блог юриста

За перешкоду швидкій чи неправильне паркування позбавлятимуть прав на 10 років

Аби водії з більшою повагою ставилися до машин швидкої допомоги, пожежної чи аварійно-рятувальної служб, слід суттєво посилити відповідальність за ненадання їм переваги в русі.

Таку ідею закладено у проект «Про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам, які мають на це право» (№11111).

Автори документа зазначають, що наразі штраф за ненадання переваги у русі спеціальним автомобілям з увімкненими спеціальними звуковими або світловими сигнальними пристроями становить лише 680 грн. А це не відповідає можливій шкоді, що може настати, якщо, скажімо, швидка спізниться зі наданням допомоги пацієнтові.

Аби якось наблизити розмір штрафів до європейських, нардепи пропонують збільшити їх до 150 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (2550 грн.). Звісно, це не так вже й багато, порівняно, скажімо, із США де штраф за рух повз шкільний автобус з увімкненим сигналом складає від $700. Тому нардепи передбачили обов’язкове додаткове покарання для таких водіїв — позбавлення права керування на строк від 6 місяців до року.

Завважимо, що таке саме стягнення накладатиметься й за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а також за зупинку, що створює перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Більше того, якщо ці порушення «спричинили або могли спричинити створення загрози життю та/або здоров’ю фізичних осіб», максимальний штраф зросте удвічі (до 5100 грн.), а з правами доведеться розпрощатися від 5 до 10 років.

Щоправда, невідомо, чи погодяться самі нардепи на такі покарання, адже вони також є активними учасниками дорожнього руху, а невдовзі можуть втратити й такий «захист» як представницький мандат.

Блог юриста

До Ради внесли законопроєкт про довічне ув'язнення за привласнення державних функцій

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності отримав на розгляд законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за «привласнення державних функцій». Автори документа пропонують карати порушників суворо — позбавленням волі на 15 років або навіть довічним ув'язненням.

Законопроєкт подали до парламенту 20 березня дві народні депутатки від фракції «Слуга Народу» — Галина Третьякова та Мар’яна Безугла. 25 березня документ передали для ознайомлення профільному комітету.

Із проєкту закону випливає, що його авторки пропонують доповнити Кримінальний кодекс України статтею про відповідальність за «привласнення громадянами державних функцій».

Так, карати пропонують тих, хто представлятиме Україну без повноважень і погоджень: на міжнародних заходах; перед уповноваженими особами чи агентами іноземних держав, а також представниками міжнародних організацій. Зокрема, за допомогою листування, телефонних розмов, кореспонденції чи інших форм спілкування.

Згідно із законопроєктом, санкція статті повинна передбачати позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої. А під час воєнного стану — позбавлення волі на строк 15 років або довічне з конфіскацією майна.

Авторки законопроєкту пояснюють необхідність документа тим, що «ганебні громадяни» (не наводячи конкретних прикладів), «привласнюють державні функції» для «отримання власних привілеїв».

Як вважають авторки, законопроєкт є «справедливою відповіддю тим нечисленним громадянам України, які вчинять державну зраду». Водночас у документі не уточнюється, що розуміється під «привласненням державних функцій».

Мар’яна Безугла у себе у Facebook прокоментувала реакцію медіа та соціальних мереж на законопроєкт так: «Це так мило, як працює законопроєктний жарт. Завтра можу зареєструвати відміну росії». У коментарях під своїм постом вона також зауважила, що «зареєструвати можна все».

«Чому інших законопроєктів важливих реєструється і робиться багато, але депутати їх часто "не помічають", а тут такий зразу простенький спосіб пропіаритися, що миттєво відреагували».

Блог юриста

Хто відшкодує збитки внаслідок ДТП, якщо винуватець зник з місця події

Якщо винуватець ДТП зник з місця події, це не означає, що шансів на відшкодування збитків немає. Хто у таких випадках відшкодовує збитки - МТСБУ чи страхова, в якій терміни і які документи слід подати, та чи враховується матеріальна шкода?

Дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Зважаючи на кількість автомобілів на дорозі дедалі зрозумілішим стає, що навіть досвідчені водії стають учасниками ДТП. Та попри всю досвідченість і витримку, ДТП викликає стрес та ряд негативним емоцій. Вгамувати такі емоції дає розуміння, що в кожного водія є поліс страхування, що сприяє отриманню відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 7 закону «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов’язковим.

Згідно із статтею 5 вказаного закону об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Якщо учасниками ДТП є водії, що «дружать» з принципом добросовісності – це добре, але що робити, якщо ні?

Так вже склалося, що трапляються випадки, коли винуватець в ДТП зникає з місця події. Як вже зазначалось ДТП і так не та подія, з якою хочеться зіштовхуватись у житті, але від цього ніхто «не застрахований». Найголовніше в будь-якій ситуації – не розгубитися та діяти злагоджено задля отримання потрібного для вас результату у випадку ДТП – отримання страхового відшкодування. Для такого відшкодування є всі передумови, якщо у вас наявний діючий поліс ОСЦПВ.

Першочергово водію необхідно залишатися на місці події. Викликати швидку допомогу в разі отримання тілесних ушкоджень та працівників Нацполіції, які мають зафіксувати факт відсутності винуватця на місці події. Працівники правоохоронних органів, в свою чергу, зобов’язані вчинити дії щодо розшуку зниклого винуватця ДТП. Для полегшення роботи поліцейським можна надати, за наявності у вас, записи відеокамер та будь-які дані, що сприятимуть в розшуку. Та, на жаль, і такі дії потерпілого та робота Нацполіції не дають гарантії, що винного розшукають. Що робити в такому разі?

Найголовніше не «опускати руки» і протягом трьох днів з настання ДТП повідомити МТСБУ про подію. Далі в потерпілої сторони є 30 днів для зібрання документів про аварію. Пакет документів необхідно подати до МТСБУ. Серед документів має бути рішення суду, в якому говориться, що винна особа в ДТП зникла з місця події.

Виплати в разі зникнення винного водія з місця події буде здійснювати не страхова компанія потерпілого, а МТСБУ з Фонду захисту потерпілих. Для цього до саморегулівної асоціації страховики, які продають автоцивілку, обов’язково відраховують внески.

Таким чином, наявність чинного поліса ОСЦПВ дозволяє отримати виплату, навіть коли винуватця аварії не встановлено, тільки вже не в страховій компанії, а в МТСБУ. Та при цьому слід звернути увагу, що відшкодування буде здійснюватися лише життю і здоров’ю.

Блог юриста