Нетолерантний Українець

“У нашому світі пристрасна активність сьогодення створює яскраві нитки, які сформують красу завтрашнього дня. Добровольця неможливо вбити, він вже віддав все своє на майбутнє. Подібно до героїв минулого, які відважно боролися за свої переконання, ми боремось. Вони протистоять темряві байдужості та відчаю, освітлюючи шлях до майбутнього, наповненого красою та справедливістю, так само і наш час прийшов.
Наша культура розквітне знову, наші лани будуть нести неймовірні врожаї, а вулиці будуть переповнені щасливими жінками з дітьми. Ми відродимось, ми розквітнемо, ми переможемо одвічного ворога.”


Нетолерантний Українець 👌🏻

“Більшість Українців не хоче виборів під час війни.”

- Зеленський


Чому він говоре за всіх нас?
Ну добре, 73% любителів 95-го кварталу, а за інших чо?


Нетолерантний Українець 👌🏻

Лише велика кількість вбивств росіян дає можливість перемогти.



Нетолерантний Українець 👌🏻

Зранку 13 лютого 1924 року в камері львівської в’язниці Бригідки, знайшли понівечене, повішане на тюремних ґратах тіло Ольги Бесараб.
Зв’язкову Євгена Коновальця до смерти закатували поляки.
На стіні було кров’ю написано її заповіт нащадкам: «Умираю замучена. Помстіть за мене».

Саме з Героїчного Чину Ольги Бесараб розпочав свій Чин Степан Бандера.
Він готував себе. Заганяв собі голки під нігті. Бив.
Піддавав тортурам, так як піддавали її, зі словами: «Терпи Степане, може і не таке доведеться тобі витерпіти». Йому було лише 15.
Він помстив. А чи помстили ми?

Історія повторилася знову.
У тюрмах катують наших братів і сестер.
Бо ми не виконуємо заповіді своїх національних героїв.
Не сльози. Не прощення. Не пошуки миру. Не доброта, а помста.
Меч ненависти завжди кується любов’ю до закатованих і вбитих.
А без меча немає перемоги.
_________________

З підпільної листівки, опублікованої в підпільній газеті УВО «Сурма»:
(…скорочено)
Свідома своїх завдань і величі обов’язків, як жінка-революціонерка, вступила Ольга Басараб у ряди борців УВО. Несла тяжку працю примірно, вірила в успіх боротьби та віддала себе для неї всеціло.
А коли попала в тюрму - Вона не заломилася.
Коли поліційні ляцькі посіпаки мучили її тіло середнєвічними тортурами - Вона показалася сильна.
Жадали від Неї зради посестер і побратимів, жадали підлоти, та Вона осталася вірною великій Ідеї, осталася святою.
За ціну свого життя зберегла тайну революційної праці.
Загинула та розцвілися квіти з засіяних нею зерен.
Ростуть ряди і на місце незабутньої Ольги стають сотки.
Її могила на Янівському кладбищі у Львові хай сталить наші серця!
Вона додасть нам животворчого вогню, від якого станемо справжньою нацією.

Громадяни! Ви, що вірите, як Вона, беріть собі примір з Неї!
Ви, що слабі духом, обновіться!
Немає більшого щастя, як вічне щастя Нації! Немає більшої Ідеї, як Вільна Україна!

Хай крик катованої жінки кривавим голосом зворушить Вашу душу.
В річницю її смерти перестаньте бути байдужими!
Присягніть, що підете її слідами і що в потребі віддасьте і своє життя!

Слава борцям за волю!
Хай живе Самостійна, Соборна Україна! Хай живе революція!

Льва-Город, 11 лютого 1929 року.

Нетолерантний Українець 👌🏻

Дивіться яка історія.

Рахуються лише з сильними.
Схоже, що за їхніми мірками ми не сильні, хоча ми тут вважаємо по іншому. Але з іншого боку, погляньте на наш соціум…скільки там досі АНТИУКРАЇНСЬКОГО!


Чому вони нас не рахують за сильних? Бо ми досі не моноліт!


Нетолерантний Українець 👌🏻