Андрій Чумаченко

⌘210. Фокусування vs нішування

Починаючи практично будь-який бізнес з нуля, ми майже завжди стикаємося з тими самими проблемами – висока конкуренція, "кривавий океан", складність або навіть неможливість виділитися серед інших компаній, які більші, старші й навіть просто обʼєктивно кращі за нашу.

Одним з очевидних рішень є нішування. Можливо, у тебе не буде кращого агентства з маркетингу в країні, але цілком реально створити краще агентство, що спеціалізується на контекстній рекламі для інтернет-магазинів книг.

Нішування означає, що ти краще за інших розбираєшся в невеликому фрагменті ринку. З часом у тебе з'явиться портфель клієнтів, кейсів і відгуків з обраної ніші. І це, як маховик, дозволить ще простіше й швидше отримувати нових клієнтів з ніші.

І ось тут є один хитрий момент. Коли я розповідаю про нішування більшість, чомусь, вважає, що потрібно повністю закритися від всіх інших варіантів і працювати лише з тією нішею, яку обрали.

Нам на допомогу приходить семантика – давай будемо вважати, що кожен раз, коли ти чуєш про нішування, насправді йдеться про фокусування.

Фокус на конкретній ніші не скасовує того, що ти готовий працювати з суміжними зонами ринку, та і взагалі з усім, що потрапить у твою CRM. Так, тобі необхідно мати посадкову сторінку, презентацію, розділ у блозі, присвячений фокусній тематиці – так ти будеш продавати свої послуги швидше і простіше.

Але не потрібно будувати всі процеси, весь сайт і всю комунікацію лише на одній ніші. Залиш на ній фокус, але будь готовий під'єднати другу, третю, четверту нішу тоді, коли (та якщо) у тебе набереться достатньо матеріалів (клієнтів й кейсів) для них.

Жорстке нішування обмежує нас в маневрах – так чи інакше, будь-яка обрана ніша це завжди гіпотеза. А фокус, як направлений промінь, можна зсунути на щось інше без повної перебудови всієї структури бізнесу.

#менеджмент
@chumandriy

Хейхей, я тут трошки вирішив похворіти, тому і тексту і подкасту не було на минулому тижні. Але сподіваюсь ти мене за це вибачиш і ми все наздоженемо – і по корисній інформації й по новинах.

⌘209. Маркетинг vs продуктовий маркетинг

Ця тема чомусь дуже активно зʼявилася в мене на радарах в останні тижні, від клієнтів є багато питань та непорозумінь в тому, що ж таке продуктовий маркетинг, та чим він відрізняється від "звичайного" маркетингу.

Якщо дуже коротко, то різниця саме у фокусі: продуктовий маркетинг – це просування та удосконалення конкретного продукту (чи послуги), плюс весь спектр від аналізу конкурентів та дослідження цільової аудиторії чи розробки унікальних продуктових пропозицій.

Звичайний маркетинг в компанії націлений на ширший спектр – PR, бренд, залучення уваги та зацікавленості споживачів до бренду в цілому, а не лише до конкретного продукту.

Продуктовий маркетинг концентрується на самому продукті, його властивостях та перевагах, а звичайний маркетинг на підтримку бренду. Звучить супер очевидно, правда? Але, виявляється, що навіть в таких темах інколи треба розставляти крапки над і.

Для більш детального формулювання різниці в підходах я попросив Gemini від Google допомогти мені, він не супер кльово це зробив, але з моєю допомогою ми все ж таки сформулювали пʼять головних відмінностей:

1. Фокус.
Продуктовий маркетинг зосереджується на конкретному продукті або послузі. Звичайний маркетинг зосереджується на бренді або компанії в цілому.

2. Цільова аудиторія.
Продуктовий маркетинг визначає та таргетує конкретні сегменти споживачів, які зацікавлені в конкретному продукті. Звичайний маркетинг звертається до широкої аудиторії, підвищуючи впізнаваність бренду та довіру до нього.

3. Повідомлення.
Продуктовий маркетинг підкреслює переваги та вигоди конкретного продукту, розповідаючи про його унікальні особливості та рішення, які він пропонує. Звичайний маркетинг формує емоційний зв'язок з аудиторією, розповідаючи історію бренду та його цінності.

4. Канали.
Продуктовий маркетинг використовує спеціалізовані канали для досягнення цільової аудиторії, такі як тематичні сайти, галузеві виставки та реклама в профільних медіа. Звичайний маркетинг використовує максимально широкий спектр каналів, від пошукової оптимізації та соціальних мереж до зовнішньої реклами.

5. Вимірювання результатів.
Продуктовий маркетинг відстежує ключові показники ефективності, такі як кількість продажів, коефіцієнт конверсії та рентабельність інвестицій. Звичайний маркетинг фокусується на brand awareness, показнику лояльності клієнтів та частці ринку.

Тож продуктовий маркетинг це більш цілеспрямований та фокусний підхід до маркетингу, який дозволяє ефективніше просувати конкретні продукти та послуги. А звичайний маркетинг зосереджується на бренді в цілому та створює довгострокові відносини з клієнтами.

Роботи в напрямку продуктового маркетингу ніколи не виключають необхідності більш стандартних маркетингових активностей, і навпаки. Питання завжди тільки у бюджетах та ресурсах.

Якщо треба обирати, я завжди наполягаю на тому, щоб зосереджуватись саме на продуктовому маркетингу – діях та KPI, що є вимірювальними та можуть дати результат або покращити продукт прямо зараз. Але, звичайно, якщо є можливість, то і будування бренду та PR не тільки не завадить, а й дасть дуже багато користі в майбутньому.

#менеджмент
@chumandriy

⌘208. Оновлення PESO-моделі

Це знов текст про те, що я дізнався і ділюся. Сьогодні про модель PESO (Paid, Earned, Shared, Owned).

Ця штука протягом багатьох років є основою для розробки комунікаційних стратегій, спрямованих на охоплення аудиторії та досягнення маркетингових цілей.

Ну а розуміння змін, яких вона зазнала у 2024 році, як мені здається, наочно показує, як саме змінився "ландшафт" в медіа, тож це просто цікаво і корисно знати. Маю надію, що не тільки мені.

Тож, що нового?

1. По-перше, ефективна комунікаційна стратегія не розглядає Paid, Earned, Shared та Owned як окремі канали. Важливо органічно інтегрувати ці канали, щоб створити синергетичний ефект та максимізувати результати.

Наприклад, платне просування використовується для розширення охоплення earned media, а shared media може допомогти стимулювати paid media conversions, і так далі.

2. Ще більший акцент на EEAT (Experience, Expertise, Authority, Trust).

Досвід, експертиза, авторитет, довіра – є основою для успішного застосування PESO-моделі. Це про створення контенту, який демонструє знання, авторитетність та надійність. Такий контент допомагає завоювати довіру аудиторії та стимулювати залучення в усіх каналах.

3. Ще більша сила сторітелінгу.

Застосування сторітелінгу у контенті допомагає емоційно зв'язатися з аудиторією. Розповіді роблять контент більш цікавим та запам'ятовуються краще, ніж рекламні повідомлення. Сторітелінг варто використовувати наскрізно – у текстах, відео, подкастах та будь-яких інших форматах контенту.

4. Навіть найбітубішним з усіх бітубішних компаній не рекомендується ігнорувати нові платформи, такі як TikTok, що допомагають охопити нову аудиторію.

Розумію, що це не просто, але треба розробляти стратегії контенту, які відповідають специфіці та трендам нових платформ. Для цього можна співпрацювати з інфлюенсерами, у яких вже є потрібна нам аудиторія.

5. Без ШІ вже нікуди. Він допомагає автоматизувати велику кількість "простих" задач, серед яких аналіз даних, генерація й персоналізація контенту, створення рекламних оголошень та таргетування аудиторії.

Ну а чат-боти допомагають краще та швидше обслуговувати клієнтів.

Коротко кажучи, PESO-модель можна і треба використовувати як фреймворк для розробки ефективних комунікаційних стратегій і досягати маркетингових цілей, якщо це не тільки лідогенерація.

А і ще, я не знав, але PESO не просто модель, а зареєстрована торговельна марка, що належить агенції Spin Sucks. Саме вони її нещодавно оновили, і детальніше те, що я тут описав, можна почитати англійською тут.

#менеджмент
@chumandriy

⌘207. Минулі заслуги

У динамічному, актуальному і зростаючому бізнесі нікого не цікавлять твої минулі заслуги.

Ти можеш бути крутим співробітником, показувати неймовірні результати, вигадувати класні речі, але якщо ти зупинився – нормально, що тебе захочуть звільнити. Бізнес працює за законами бізнесу.

Припустимо, ти робив дуже смачну каву у своїй кав'ярні третьої хвилі. А потім поступово почав робити її несмачною – кип'ятити воду з-під крана, а не фільтровану, економити на молоці, брати зерна іншого обжарювання. Ніхто не буде продовжувати купувати у тебе каву тільки через те, що раніше вона була смачною, правда? А якщо в кав'ярні не купують каву, то кав'ярня закривається. Або шукає спосіб знову робити каву смачною.

Так відбувається у будь-якому бізнесі – яким би крутим не був співробітник, що б не сталося, сурова правда в тому, що як тільки він перестане виконувати свою роботу, його необхідно буде замінити.

Якщо тобі здається, що це бездуховний підхід – ти прав, але це бізнес. А якщо хочеш поглянути на бізнеси, де "стаж років" вважається підставою для збереження позиції, то подивися на практично будь-яке державне підприємство.

Але пам'ятаймо про бритву Оккама і не будемо рубати з плеча. Адже навіть поняття "почав працювати гірше" можна трактувати по різному.

Будь-яка людина (крім росіянина) заслуговує на отримання другого (і навіть третього і четвертого) шансу, треба лише його правильно надати.

Якщо співробітник виконував KPI, а потім перестав і вже не може (чи не хоче) повертатися на минулі показники, варто розглянути варіант заміни його позиції без звільнення.

Отже, так, тримати його на позиції, де він не дає потрібної ефективності, тільки через минулі заслуги – не правильно. Але і моментально приймати рішення про звільнення – теж не завжди правильно.

Раз він володіє "минулими заслугами", то напевно вже давно працює і добре розбирається у внутрішніх процесах. Майже завжди можна запропонувати йому іншу позицію, де він зможе розкрити свій потенціал і показати потрібний результат, що і з погляду холодного бізнесу банально дешевше, ніж звільнення.

Працюючи, ти не наробляєш собі "пенсію" в компанії, ти в кращому випадку наповнюєш своє резюме в LinkedIn. Щоб продовжувати працювати та заробляти, на жаль, потрібно рости швидше, або, хоча б, з тією самою швидкістю, що і бізнес.

Звичайно, є купа варіантів що робити, якщо ти не хочеш все життя проводити в страху втрати роботи через втрату ефективності. Є вакансії та компанії, в яких рівень виконання та вимог до позиції буде значно нижче того, до якого ти звик.

В будь якому випадку, завжди обирай те, що краще для тебе, щоб ти ніколи не міг сказати "я ненавиджу свою роботу".

#рефлексія
@chumandriy

⌘206. Вакансії, скіли та піраміда Ділтса

Я ніколи не хотів цього, але так склалося, що з відносно раннього віку я почав проводити свої перші співбесіди.

На момент перших з них мені було близько 20 років, коли відділ копірайтингу в Netpeak, який складався лише з мене, перестав встигати виконувати свою роботу і знадобилися нові руки.

Як справжній самоучка у цьому процесі (як, чесно кажучи, і в багатьох інших), я більше покладався на інтуїцію, ніж на які-небудь підходи чи фреймворки. Ну і взагалі, якщо інтуїція не підводить, у цьому немає нічого жахливого. Але тільки до тих пір, поки тобі не потрібно "упакувати" свій досвід для застосування іншими людьми.

Оцінку будь-якого спілкування з людиною, метою якого є рішення про пропозицію роботи чи відмову від неї, грубо поділяють на два основних блоки – hard-skills та soft-skills.

Hard-skills – сукупність досвіду та здібностей, вимоги до яких сильно залежать від посади. А soft-skills – набір нематеріальних переконань та цінностей, володіння якими або відповідають команді (компанії), або ні (три роки тому я вже трошки писав про це окремо).

От приблизно на такому рівні я для себе класифікував ці блоки, поки мені не попалась піраміда Ділтса. Ця піраміда, як і сам Ділтс – зі сфери нейролінгвістичного програмування (що взагалі зараз не важливо).

А важливо те, що питання, розкладені за такою пірамідою, чудово дозволяють не лише наочно розділити скіли на hard та soft і зрозуміти, що до чого відноситься, але й сформувати правильний підхід до проведення співбесіди практично на будь-яку посаду.

У піраміді Ділтса шість рівнів, знизу вгору перші три відповідають за hard-, а другі три за soft-skills:

Hard-skills:
1. Оточення. Що я маю?
2. Поведінка. Що я роблю?
3. Здібності. Як я вибираю?

Soft-skills:
4. Переконання та цінності. У що я вірю?
5. Ідентичність. Хто я такий?
6. Місія. Навіщо я живу?

Завдяки такій класифікації мені вдається трохи краще формувати портрет кандидата на необхідну посаду, а також оцінювати його скіли не тільки інтуїтивно.

Тож, якщо ти шукаєш співробітників (або роботу) і тобі необхідно якось оптимізувати процес, спробуй застосувати такий підхід для себе. Звичайно, для кожної сфери та типу бізнесу питання та їх важливість будуть зовсім різними. Але ж завжди треба з чогось починати.

#менеджмент
@chumandriy

⌘204. Selfcontrol

Сьогоднішній пост буде не про роботу, бізнес чи маркетинг, але трошки про лайфхаки – поділюся таким, який трохи покращив моє самопочуття.

З переходом на роботу з дому, ще з часів пандемії, проблема фізичної активності стала для мене більш очевидною. Складно змусити себе рухатися, коли по сніданку сідаєш працювати, а підіймаєшся вже перед вечерею, виснажений та втомлений.

Схожа ситуація і зі здоровим повноцінним сном – тут, думаю, ти мене ще краще розумієш. Тривога, моральний стрес і шкідливі звички ніяк не покращують якість сну, що відображається як на зовнішності, так і на настрої та запасі енергії на день.

Отже, проблема є, навіть зрозуміло як її розвʼязати, залишилось тільки знайти інструмент контролю та стимуляції.

Я вже близько 6 років використовую три додатки в тандемі iPhone + Apple Watch для відстеження базових показників:

1. AutoSleep (платний), що докладно фіксує всі показники сну: коли заснув та прокинувся, скільки разів прокидався, як дихав і як бʼється серце, скільки був у глибокому сні й так далі.

2. Pedometer (безплатний), що чітко фіксує кількість пройдених за день кроків.

3. Fitness (базовий додаток від Apple), що розраховує витрачені калорії на основі ходьби, ваги та віку.

Щоб ці дані не залишалися "захоплюючою статистикою", я створив Google-таблицю, інспіровану доволі стандартними доксами, які часто роблю по роботі для моніторингу виконання маркетингових KPI. Це дуже проста таблиця, де на кожний місяць є три стовпці під кожний показник: план, факт і відсоток виконання плану.

Так от, я зробив те ж саме, тільки замість маркетингових показників ввів:
– тривалість сну
– тривалість глибокого сну
– кількість випитої кави
– кількість викурених сигарет
– спалених калорій
– пройдених кроків
– щось ще, наприклад, випиті вітаміни.

Замість розділення по місяцях – розділення по днях. В "плані" на кожен день – бажані показники, тобто скільки я хочу спати, ходити, пити каву і так далі. А "факт" заповнюю на наступний день. Все це сумується і показує, як в цілому пройшов день по необхідним для мене параметрам і на що варто звернути увагу. Звичайно, що по параметрах, де “чим більше – тим краще” (сон або калорії), рахується виконання плану не так, як по “чим менше – тим краще” (кава або сигарети).

Окрім простої аналітики є і більш важливий інструмент – можливість виставити собі план. Наприклад, якщо я курю по 10 сигарет на день, а хочу вийти на 5, то я можу в плані на місяць поступово знижувати цей показник, і потім слідкувати, як я йду по ньому.

Не знаю, чи допоможе ця штука тобі, але для мене така таблиця дійсно працює, як мінімум в плані сну та шкідливих звичок.

Одна справа, коли я просто виходжу покурити в перервах між зустрічами, і зовсім інша – коли після цього мені потрібно буде додати +1 в таблицю. Іноді перед сном хочеться подивитися ще один епізод серіалу, але знаючи, що будильник встановлений і спати залишилося менше ніж 7 годин, а завтра буде треба це занести в таблицю і побачити "червоний" показник виконання плану – можна змусити себе лягти раніше.

Якщо тобі потрібно, то ось мій шаблон – можеш зробити копію та переробити для себе.

Ну і головне – як і з маркетинговими планами, не ставте собі завищених очікувань, якщо не плануєте багато інвестувати. Тихою сапою іноді також можна досягти приємних результатів.

#лайфхаки
@sadbutrue

Я людина дуже емпатична, що як сильно допомагало мені в житті, так інколи і заважало. Наприклад, я завжди переймаюся через те, як комьюніті сприймає інформацію, яку я транслюю – тут в каналі, в подкасті, в соцмережах, на виступах або в статтях.

Через це, як не соромно про це казати, наступним по важливості (після відгуків) для мене є показник кількості підписників. Якщо він зростає, то я інтерпретую це як показник того, що роблю щось корисне, цікаве, може навіть важливе.

І от нещодавно сталося аж дві події, повʼязані з двома моїми проєктами, якими займаюся "для душі":
– цей телеграм-канал отримав десять тисяч підписників,
– мій подкаст @forworkpodcast' rel='nofollow'>в ютубі першу тисячу.

Тож цей пост – подяка саме тобі за те, що ти є учасником такої крутої спільноти 💙

Спільноти людей, які хочуть, можуть і вміють навчатися, розвиватися, які в змозі читати великі (та інколи складні) тексти та робити з них власні висновки. І не важливо – власник ти бізнесу, керівник, маркетолог, спеціаліст, світчер, чи просто людина, якій тут цікаво. Ти тут і я тобі вдячний.

З 5 серпня 2019 року я опублікував 203 номерних пости про маркетинг, рефлексію, керування бізнесом та собою. А це означає, що попри війну та інші, менш важливі проблеми та зміни, вже 54 місяці поспіль я публікую в середньому 1 текст на тиждень. Може вже час з цього книгу робити?

А, і ще я подумав, що цей пост – гарна нагода запросити тебе в коментарі, де ти, якщо захочеш, розкажеш про себе та прорекламуєш те, чим займаєшся.

Цікаво знати спільноту не тільки як кількість підписників.

⌘203. CAGR

Якщо ти давно на мене підписаний, то певно знаєш, що я просто обожнюю дізнаватися якісь нові штуки по роботі.

І от чергова така нова штука, це Compound Annual Growth Rate, або CAGR, такий показник, який в бізнесі застосовують для оцінки темпу зростання компанії протягом певного періоду.

Щоб його розрахувати треба мати початкову та кінцеву величини. Тобто, якщо наш дохід зріс з, наприклад, $100,000 у 2018 році до $200,000 у 2023, то для розрахунку CAGR за 5 років використовується формула:

CAGR = (Кінцева величина / Початкова величина)^(1/кількість років) - 1

CAGR = (200,000 / 100,000)^(1/5) - 1 ≈ 0.1487 або 14.87%

Тож наш CAGR в цьому прикладі складає майже 15% за п'ятирічний період. Це означає, що дохід зростав в середньому на 15% щорічно.

Окей, а навіщо нам це взагалі знати?

1. Прогнозування та планування.

Знання CAGR дозволяє прогнозувати майбутні прибутки компанії на основі минулих темпів зростання, що допомагає у плануванні бюджету та розподілі ресурсів.

2. Аналіз категорій.

Аналіз CAGR за різними категоріями товарів або послуг допомагає визначити, які з них найбільш прибуткові та вимагають більшої або меншої уваги.

3. Конкуренти та ринок.

Порівнюючи CAGR своєї компанії з конкурентами (якщо є можливість їх отримати) можна зрозуміти, наскільки ефективно розвивається наш бізнес порівняно з іншими гравцями на ринку.

4. Інвестиції.

Знання CAGR допомагає інвесторам та фінансовим аналітикам оцінити потенційний дохід від інвестицій.

5. Маркетинг.

Порівнюючи CAGR доходів до та після проведення рекламних заходів, можна визначити, наскільки успішно вони впливають на зростання обсягів продажів.

Цей пункт цікавий, тож тут розпишу трошки детальніше.

Припустимо, ми перевіряємо якусь нову гіпотезу та збільшуємо маркетингові бюджети, або маємо акцію на новорічні свята.

Для розрахунку ефективності рекламної кампанії ми порівнюємо CAGR доходів до та після проведення активностей.

Припустимо, наш дохід до початку кампанії складав $100,000, а після її завершення дохід зріс до $150,000. Ну а кампанія тривала 2 місяці.

Розрахуймо CAGR дохідних показників до та після кампанії:

Початкова величина: $100,000
Кінцева величина: $150,000
Кількість років: 2 місяці (або 1/6 року)

CAGR = ($150,000 / $100,000)^(1/(1/6)) - 1 ≈ 0.5109 або 51.09%

Цей показник може допомогти нам оцінити ефективність рекламної кампанії, порівняти її з іншими маркетинговими заходами та прийняти рішення про подальші стратегії маркетингу на основі їх впливу на зростання прибутку бізнесу.

Почитати ще більше, але вже англійською мовою, можна тут.

#менеджмент
@sadbutrue

⌘202. Гаряча картопля

Вже майже два роки я займаюся консультуванням бізнесів та побудовою маркетингу в різних українських компаніях. Одна з задач, що часто зустрічаються у моїй практиці – навчання керівників маркетингових команд.

Круто, коли людина, маючи гарні знання у різних напрямках діджитал-маркетингу, при цьому є ще й досвідченим менеджером. Проте, часто саме менеджерські якості – сторона, яку потрібно розвивати найбільше.

Думаю, не варто докладно пояснювати, чому керівник маркетингу повинен бути хорошим менеджером, навіть якщо він тільки один у команді. 

Рано чи пізно маркетолог буде брати собі помічників, працювати з фрилансерами, замовляти послуги у підрядників – тут менеджерські навички проявляються в повному обсязі. 

На жаль, переважна більшість крутих спеціалістів, з якими мені пощастило працювати, намагаються самостійно виправляти те, що не виходить в інших.

На малих обсягах і завантаженнях це ще не погано – дозволяє зробити краще, розібратися, іноді навіть прискорити процеси. Проте, як тільки маркетолог стає вузькою горловиною процесів приваблення нових клієнтів в компанію, будь-яка затримка стає критичною для бізнесу.

Узагальнюючи, я сформулював мега-класний фреймворк для роботи менеджера, який назвав "гаряча картопля". Ти ж грав у неї в школі?

Менеджер, "обслуговуючи" десяток людей (команда, віддалені працівники, фрилансери, підрядники), змушений грати в гарячу картоплю з кожним, адже кожен намагається грати в цю гру з ним.

Класична ситуація:
– Напиши пост для соцмереж
– Я написав, але вийшло погано, не знаю, що робити...
– Дякую! Далі я сам.

Отут відбувається ситуація, коли компанія платить виконавцю зарплату за неякісну роботу, й одночасно менеджеру за те, що він, замість своєї роботи, робить роботу підлеглих. Loose-loose.

Фреймворк "гаряча картопля":
– Напиши пост для соцмереж
– Я написав, але вийшло погано, не знаю, що робити...
– Що саме вийшло погано? Чому тобі самому не подобається?
– Нудно, і, мабуть, обсяг великий, не знаю, як правильно робити.
– Знайди Facebook десяти наших конкурентів і проаналізуй, як вони його ведуть: час публікацій, обсяг, оформлення. Напиши свої висновки та, на їх основі, зміни текст і потім опублікуй.

Отже, я намагався дуже детально описати дуже просту думку – менеджер не повинен робити чужу роботу, він повинен направляти інших по шляху, в якому вони самі розберуться, як робити правильно. Вони навчаться і наступного разу зроблять самостійно, а менеджер не буде витрачати на це час. Win-win.

Багато хто хоче перекинути відповідальність за свої дії на інших не лише через лінощі чи недосвідченість, а й щоб потім не мати відношення до результату у випадку, якщо він буде поганим. "Так, це моя задача опублікувати текст, але його остаточно затвердив менеджер, це його відповідальність і провина на ньому".

#менеджмент
@sadbutrue

⌘201. Як перевірити ідею IT-стартапу не вбивши на це роки життя та сотні тисяч доларів? Частина друга

Цей текст вперше написаний моїм партнером Артемом Бородатюком, та з'явився у його телеграм-каналі понад 3 роки тому. Текст великий і об'ємний (у трьох частинах), тож я переклав, скоротив і трошки доробив його – спеціально для тебе.

3. Продукт

Якщо ти отримав підтвердження, що продукт куплять, то час брати першого розробника (можливо, навіть не одного). Зазначу, що до цього моменту вас було тільки двоє – ти та UX/UI. А тепер робимо MVP – за інтерфейсами, які ми намалювали.

Коли готова робоча версія продукту, знову пишемо, і знову новим HR-директорам. Плюс зв'язуємося з тими, хто збирався купити на попередніх етапах.

Знову дивимось на реакцію – виходить продавати?

4. Performance-маркетинг

Тут мова, в першу чергу, йде про контекстну рекламу, як про найшвидший інструмент. Відбираєш ключові фрази, за якими можуть шукати твій продукт, і розміщуєш рекламу в Google Ads, яка веде на лендінг. Можна замовити послугу у когось, але я рекомендую зробити це самостійно. Загалом, більше роби сам – це дозволить дуже круто розвинутися.

Якщо з цієї реклами йдуть заявки, які перетворюються в клієнтів, то от тепер можна починати шукати інвесторів.

⌘⌘⌘

Бонус: що робити не треба?

1. Не запитуй "що ти думаєш про мою ідею" знайомих та друзів.

Вихованим людям властиво прагнення бути хорошими. Практично до будь-якої ідеї, яку ти придумаєш, знайомі будуть давати позитивний відгук. Чим більше ти цією ідеєю будеш горіти, тим більше позитивного фідбеку почуєш.

2. Не шукай інвесторів.

На початковому етапі інвестиції ти знайдеш тільки від ангелів, але не шукай таких інвесторів, поки не отримаєш хоча б 10 клієнтів.

Ангели можуть з якихось причин закохатися у твою ідею. А знаходячись в позиції експертів, їм буде важко визнати, що вони взагалі не шарять і не розуміють, що ти робиш.

Плюс, ти витратиш купу часу на переговори, бо, частіше всього, ангел буде просити вислати які-то дані про ринок, документи, презентації, просити подивитися конкурентів і так далі.

Єдині люди, думка яких повинна бути важлива для тебе на ранньому етапі ідеї, є незнайомі та дуже зайняті потенційні користувачі твого продукту.

3. Не використовуй алгоритм "у нас буде дешевше".

Просто не продаю продукт дешево і, взагалі, не будуй пропозицію навколо "у мене буде дешевше".

⌘⌘⌘

Якщо дуже коротко, то тобі треба чітко розуміти відповіді на такі питання:

– Чи потрібен комусь мій продукт?
– Якій кількості людей він потрібен?
– Скільки вони за нього готові платити?
– Які саме фічі потрібні?
– Які використовувати канали просування та за якою ціною?

Ти дуже ризикуєш без перевірених відповідей на ці питання, і твоя задача на ранньому етапі – отримати їх. Кльовий момент цього мануалу в тому, що він сам тягне тебе до правильних рішень і розуміння бізнесу.

#менеджмент
@sadbutrue