“Слуги” Зеленського пробують кинути МВФ (і українців) заради збереження “правок Лозового” (якими зручно рятувати корупціонерів від тюрми).

Меморандум з МВФ передбачає скасування “правок Лозового” до кінця 2024 р. Проте відповідний законопроєкт влада за весь цей час так і не внесла.

Влада спеціально петляла аж до кінця 2024 р. – залишилося лише два сесійні тижні Ради. Це створило цейтнот, в якому дуже зручно намахати і МВФ, і українців.

Власне це “слуги” і спробували зробити.

Замість того, щоб завчасно внести нормальний текст, “Слуги” подають пакет поправок до “лівого” проєкту: “... щодо удосконалення порядку здійснення крим. провадження в умовах воєнного стану” №11265.

Як ви вже здогадалися, все це робилося НЕ для того, щоб нормально виконати домовленість з МВФ.

Внесені “Слугами” пропозиції НЕ скасовують “правки Лозового” повністю, чим залишають можливість відмазувати корупціонерів від тюрми.

Тепер юридичні деталі👇🏻(приклади кейсів - за ними).

Правки формально подані заступником голови фракції “Слуг” Мотовиловцем до законопроекту №11265.

1) в ключовій правці (правка № 31) щодо виключення пункту 10 частини першої статті 284 КПК (скасування обов'язкового закриття КП у разі спливу строків) зроблено технічну помилку - замість "10" стоїть "1".

! А це зовсім інша підстава, і таку правку точно відхилять.

2) Мотовиловець не подав правку зі змінами до статті 294 КПК щодо змін механізму продовження строку досудового розслідування (з переходом цих повноважень до прокурора замість слідчого судді).

! Без змін до 294 КПК механізм закриття за строками залишатиметься проблемним.

3) Разом з правками щодо скасування автоматичного закриття провадження за строками на виконання ще однієї вимоги МВФ внесено правки зі змінами до статті 575 КПК (щодо направлення запитів по екстрадиції) - це правка № 62.

! Однак подано зміни до ч.4 статті 575 КПК. АЛЕ не внесено поправку, яка б пропонувала зміни до ч. 5 ст. 575 КПК, яка власне врегульовує, хто безпосередньо направляє запит про екстрадицію - ОГП чи САП.

Без цих змін ці повноваження залишаються лише у ОГП і для надання цих повноважень САП необхідний наказ — Генерального прокурора (так як і на сьогодні).

Тепер приклади кейсів, які яскраво ілюструють проблемність пункту 2, описаного вище:

1. Кейс Татарова, де Шевченківський суд двічі не продовжував строк розслідування.

Спершу слідча суддя Олена Мєлєшак відмовилася продовжити строки розслідування у справі.

Цікаво, що усі троє підозрюваних, зокрема й Татаров, не заперечували проти продовження строків слідства, пояснюючи це нібито бажанням довести свою невинуватість. Спектакль чистої води.

Пізніше продовжувати строк розслідування відмовилася й суддя Марина Антонюк, бо вдруге просити одного й того ж не можна.

2. Суддя Наталія Мовчан не продовжила строк слідства в епізоді справи Сенниченка на 390 млн грн. Попри те, що закон в принципі не дозволяє розділяти строки в різних епізодах ОДНІЄЇ справи, тут “правки Лозового” були використані, щоб банально підірвати все розслідування.

! Особливої уваги серед підозрюваних заслуговує радник Сенниченка Андрій Гмирін, якого за даними співрозмовників Forbes Ukraine в Офісі президента та депутатському корпусі, в ОП привів Татаров.

3. Суддя Олег Ткаченко відмовився продовжити строки розслідування у справі Микитася і складів Міноборони на 312 млн грн збитків.

4. Суддя Андрій Біцюк відмовився продовжити строк розслідування справи ОАСК через "недостатнє обґрунтування необхідності продовження цих строків".