Стоїцизм на кожен день. День 154
Точка зору Платона
Прекрасно це в Платона. І коли про людей судиш, треба розглядати все наземне ніби звідкись згори: по черзі стада, війська, села, весілля, розлучення, народження і смерть, штовханину в судах, пустельні місця, строкаті варварські народи, свята, плач, ринки, досконалу суміш і порядок, що складається з протилежностей[231].
Марк Аврелій. Роздуми. 7.48
У поета Лукіана[232] є прекрасний діалог "Ікароменіпп, або Захмарний політ", у якому оповідач отримує можливість літати і дивитися на світ зверху. Звернувши погляд на землю, він бачить, якими до смішного маленькими виглядають з небес навіть найбагатші люди, садиби й цілі імперії. Усі їхні битви й турботи при погляді з висоти стають нікчемними.
В античні часи така вправа була винятково теоретичною: вдавалося забратися лише на вершину гори або на будинок заввишки в кілька поверхів. Однак у міру розвитку технологій люди змогли дійсно побачити світ з висоти пташиного польоту - і навіть більше.
Астронавт Едгар Мітчелл був одним із перших людей, які поглянули на планету з космосу. Пізніше він писав:
У космосі у вас проявляється миттєве глобальне усвідомлення, орієнтація для людей, сильне невдоволення станом світу і прагнення щось із цим зробити. Звідси, від Місяця, міжнародна політика виглядає такою дріб'язковою. Вам хочеться згребти якогось політика за шкірку, потягти за чверть мільйона миль і сказати: "Дивись сюди, сучий сину".
Якщо розділити точку зору, описану Платоном, можна вирішити безліч проблем.
Використовуйте це.