Зробила фото і нарешті можу запостити відгук про підліткову трилогію Аберкромбі. Вона хороша:)
У Аберкромбі чудово виходить поєднувати яскравих персонажів, гумор та брутальність. А ще він вміє красиво завершувати серії, і трилогія
«Потрощене море» - яскравий цьому доказ ⚔.
🕯 У порівнянні з його найвідомішим циклом –
«Першим законом» - ця серія більш підліткова: персонажі простіше та й сюжет не такий закручений. Але фірмовий авторський стиль відчувається з перших сторінок.
⚔
Світ «Потрощеного моря» схожий на часи вікінгів. Є аналоги Київської Русі та Візантії. А ще повсюди розкидані ельфійські руїни – прокляті місця, сповнені магічних артефактів. І от один із королів-вікінгів вирішив побудувати імперію, захопивши землі сусідів. Ясна річ, сусіди проти. Мені сподобалося, що цикл показує, як можуть вигравати війни ті, хто не здатен перемогти силою.
⚜
У кожній книзі інший головний герой. Всіх їх об’єднує те, що вони народилися фізично слабкими,але талановитими в дещо іншому. Перший том розказує про хлопця з культею замість руки (зате достатньо цинічного, аби лізти вгору по головах). Другий том– про дівчину, яка ладна битися, але в її місті ніхто не тренує жінок. У третьому томі героїнею стає юна принцеса, яку ніхто не сприймає всерйоз, але їй треба швидко знайти союзників. Отже, автор показує як хитрість, наполегливість і вміння подати себе важать більше, ніж велика армія і добра зброя. У світі, де правлять сила і сталь, це сприймається на контрасті – ще яскравіше.
🕯 Головні герої у «стартовій точці» геть беззахисні. Через юний вік у них усе вперше – зради,підступи, цинічні вчинки.
У цій серії Аберкромбі не просто змальовує своїх фірмових персонажів із сірою мораллю, а й обставини, які її викували. З кожною книгою градус подій зростає, аж до вибухового третього тому.
⚔ Третій том називається
«Пів війни» - і майже всю книгу там описані битви. Персонажі йдуть на жертви і безупинно геройствують. Написано це все дуже пафосно і кінематографічно.
⚜ Українською видає
«Небо». Переклад гарний, щоправда є трохи одруківок. Ілюстрації Тараса
Копанського, як завжди, дуже атмосферні. Прочитала з задоволенням. Можу рекомендувати якщо сподобався «Перший закон» - як його лайтову версію, і якщо не сподобався – бо у «Потрощеному морі» не такий похмурий настрій.
П.С. Більше фото додам в наступному дописі:)