Дилема ЄС: брак робочих рук на тлі антимігрантських настроїв.
ЄС стикається з гострим дефіцитом робочої сили через старіння населення, що змушує уряди активно залучати кваліфікованих іноземних працівників — навіть попри зростання антимігрантських настроїв, що посилюються через тиск ультраправих партій.
Згідно з планами ЄС, визначено 42 професії, де спостерігається дефіцит кадрів, і запроваджено заходи для залучення працівників з-за кордону. Майже дві третини європейських підприємств скаржаться на нестачу фахівців, що впливає на економічну стабільність регіону.
🔹 Приклади змін у політиці окремих країн
🇮🇹 Італія стикається з нестачею робочої сили в 37 професіях, причому найбільший попит існує на фахівців у галузі охорони здоров'я, тому країна прагне залучити тисячі медсестер з Індії. Уряд також запланував дозволити в'їзд 452 тисячам працівників до 2025 року, хоча цього недостатньо для задоволення реальних потреб.
🇳🇱 Нідерланди, попри антимігрантську риторику, зберігають податкові пільги для висококваліфікованих іноземців. Такі заходи допомагають підтримувати ключові сектори, як-от технологічний, де майже 40% працівників є іноземцями.
🇩🇪 Німеччина запровадила «Карту можливостей», яка спрощує працевлаштування іноземних спеціалістів. Щорічно країна планує залучати 400 тисяч нових працівників, зокрема в інженерії, IT та медицині.
🔹 Публічний і тихий бік міграційної політики в ЄС
Уряди країн намагаються збалансувати антимігрантські настрої та економічні потреби. Офіційно укладаються угоди для обмеження нелегальної міграції, тоді як непублічно впроваджуються програми залучення як висококваліфікованих фахівців, так і сезонних робітників.
Зрештою, збереження економічної конкурентоспроможності змушує європейські країни переосмислювати політику міграції, навіть за умов зростаючого суспільного невдоволення.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube
ЄС стикається з гострим дефіцитом робочої сили через старіння населення, що змушує уряди активно залучати кваліфікованих іноземних працівників — навіть попри зростання антимігрантських настроїв, що посилюються через тиск ультраправих партій.
Згідно з планами ЄС, визначено 42 професії, де спостерігається дефіцит кадрів, і запроваджено заходи для залучення працівників з-за кордону. Майже дві третини європейських підприємств скаржаться на нестачу фахівців, що впливає на економічну стабільність регіону.
🔹 Приклади змін у політиці окремих країн
🇮🇹 Італія стикається з нестачею робочої сили в 37 професіях, причому найбільший попит існує на фахівців у галузі охорони здоров'я, тому країна прагне залучити тисячі медсестер з Індії. Уряд також запланував дозволити в'їзд 452 тисячам працівників до 2025 року, хоча цього недостатньо для задоволення реальних потреб.
🇳🇱 Нідерланди, попри антимігрантську риторику, зберігають податкові пільги для висококваліфікованих іноземців. Такі заходи допомагають підтримувати ключові сектори, як-от технологічний, де майже 40% працівників є іноземцями.
🇩🇪 Німеччина запровадила «Карту можливостей», яка спрощує працевлаштування іноземних спеціалістів. Щорічно країна планує залучати 400 тисяч нових працівників, зокрема в інженерії, IT та медицині.
🔹 Публічний і тихий бік міграційної політики в ЄС
Уряди країн намагаються збалансувати антимігрантські настрої та економічні потреби. Офіційно укладаються угоди для обмеження нелегальної міграції, тоді як непублічно впроваджуються програми залучення як висококваліфікованих фахівців, так і сезонних робітників.
Зрештою, збереження економічної конкурентоспроможності змушує європейські країни переосмислювати політику міграції, навіть за умов зростаючого суспільного невдоволення.
▪️джерело
🌐Підпишись на Діаспору
▫️instagram
▫️YouTube