game of stories

​У фільмі «Щелепи» ви не побачите акулу до 1 години 21 хвилини фільму. Як так?

Це був не план. За сценарієм механічна акула «Брюс» повинна була отримати більше екранного часу.

Коли Брюса випробували в резервуарі з прісною водою, це спрацювало. Однак проблема була в іншому. «Щелепи» мав стати першим великим фільмом, знятим в Атлантичному океані. Коли Брюс вперше потрапив в океан, його механізм був зруйнований солоною водою.

Тому режисеру Стівену Спілберґу довелося знімати фільм без головного героя.

Замість того, щоб показувати акулу в кожній сцені, Спілберґ відобразив багато страху людей у ​​воді. Наприклад, дії акули ми бачили від першої особи, як вона дивилась на ноги людей з води і рухалась до них.

Це дало фільму більше саспенсу, ніж класичному горору.

Спілберґа запитали, якби у нього була акула, коли вона була треба, він зняв би інший фільм?

«Я б зняв фільм, який не мав би такого успіху. Я думаю, що фільм заробив би десь половину з тих грошей, які ми заробили без акули», — сказав Стівен.

«Щелепи» зібрали рекордні на той час 7 мільйонів доларів вже у перші вихідні та 100 мільйонів доларів за перші 59 днів, випередивши «Хрещеного батька» як найкасовіший фільм в історії кіно.

Цей приклад показує, що очікування страшніше, ніж зустріч із самим монстром. І це можна використовувати у створенні власних історій. Сенека писав: «Ми більше страждаємо в уяві, ніж у реальності».

🎬Підпишись на game of stories

​Коли ви пишете історію — варто пам’ятати, що аудиторії не цікаво просто дивитися/читати інформацію. Ніхто цього робити не буде. Аудиторія чекає на драму.

Сама по собі інформація недраматична. Не драмі немає місця в історії.

Хоча інколи інформація передається, наприклад, в рамках діалогу чи монологу, однак коли така не драматичність захоплює кожну сцену лише з метою пояснення сюжету та персонажів, страждає історія.

Драма — це прагнення героя подолати ті речі, що заважають йому досягнути конкретної мети.

Під час створення історії, варто дивитися на кожну сцену й ставити собі ось такі запитання:

▫️Хто чого хоче?
▫️Що станеться, якщо [вони цього не отримають]?
▫️Чому зараз?

Ці запитання — лакмусовий папірець, який сторітелери можуть застосувати до кожної сцени, яку вони пишуть. Відповіді на ці запитання покажуть, чи є у вашій сцені справжня драма чи ні.

🦑Придбати лекцію про сторітелінг у серіалі «Гра в кальмара»

🎬Підпишись на game of stories

​Долучайтеся до обговорення серіалу «Як я зустрів вашу маму» 💙

Вирішив створити можливість придбати одноразового доступу до обговорень сторіклубу: https://secure.wayforpay.com/payment/himym.storytelling

Отже, 17 лютого о 20:00, ми будемо обговорювати культовий серіал «Як я зустрів вашу маму».

Говоритимемо не лише про саму історію, а й те як вона побудована, що треба знати про сторітелінг серіалу, його персонажів і так далі.

Подія відбудеться у Zoom. Після покупки доступу ви отримаєте лінк на пошту. Розмова буде записана, тому якщо у вас не вийде долучитися до обговорення (або ви просто не хочете брати участь, а бажаєте лише послухати інших) — наступного дня після події ви отримаєте на пошту запис обговорення.

Придбати доступ можна ось тут: https://secure.wayforpay.com/payment/himym.storytelling

Psst, I see dead people.

Кендрік Ламар вбив (звичайно, метафорично) Дрейка. В цьому йому допоміг сторітелінг.

Ще напередодні виступу на Супербоулі, Кендрік провів пресконференцію, де розповів про важливість сторітелінгу в його творчості:

«Я завжди був дуже відкритий для сторітелінгу протягом всієї моєї музичної кар’єри. І я завжди прагнув донести це до глядачів, на якій би сцені я не був… Мені подобається змушувати людей не лише слухати, а й вдивлятися та думати».

Good Kid, M.A.A.D City — альбом, який Ламар випустив у 2012 році, і зробив Кендріка головним голосом свого покоління.

І це не просто збірка треків, це повноцінна історія, з усіма важливими атрибутами якісного сторітелінгу.

Це автобіографічний погляд Кендріка Ламара на його юність у Комптоні — місті, яке стало символом гангстерської культури, насильства та боротьби за виживання. Альбом не подається чітко хронологічно, а більше нагадує спогади та рефлексію. Головний герой проходить через низку випробувань і трансформується: від наївного хлопця до людини, яка розуміє справжні цінності. Кендрік показує свій вибір: він відмовляється від злочинного життя на користь музики, щоб змінити свою долю

Альбом став багатоплатиновим і відкрив йому двері у велику індустрію. Водночас, Кендрік закріпив за собою статус одного з найкращих сторітелерів у хіп-хопі.

А 2024 рік остаточно закріпив Кендріка в рамках легенди хіп-хопа, адже він просто знищив одного з велетнів індустрії — Дрейка.

Спочатку, коли випустив трек Not Like Us — дісс на Дрейка, за який отримав 5 премій Ґреммі. І сьогодні вночі забив останній цвях в його кришку метафоричної труни.

Під час виступу на Супербоулі, він майже весь час натякав, що ось-ось зараз почнеться цей трек, ось зараз. І нарешті почався: на найпопулярнішій події в США Ламар нагадав, що переміг Дрейка і більше того, під час виконання цього треку — на полі ще танцювала найуспішніша спортсменка в історії штатів Серена Вільямс. За сумісництвом колишня дівчина Дрейка.

Гейм. Сет. Матч!

Shape the stories how you want, hey, Drake. А Кендрік перемагає, і в цьому йому допоміг сторітелінг — вміння круто розповідати історії. В тому числі і в музиці.

🦑Придбати лекцію про сторітелінг у серіалі «Гра в кальмара»

🎬Підпишись на game of stories