kinotron

30-го березня на фестивалі Doc Kyiv Fest покажуть "Чорнобиль 22"

Відтепер подати заявку на вступ до Спілки кінематографістів України можна онлайн. Це дуже, дуже хороша новина

Чим більше людей, які справді займаються кіно, вступить до Спілки, тим менше буде шансів, що мародери Кличка вкрадуть Будинок кіно (він знаходиться у власності Спілки і зробити з ним будь-що можна лише через рішення її з'їзду). Раніше ж для вступу до Спілки треба було носитися з купою паперових документів, що сильно знижувало мотивацію до вступу. Ну і не може не радувати, що поступово втілюється в життя передвиборча програма Дениса Іванова, не зважаючи на те що головою Спілки його не обрали

Коротше, шановні кінематографісти та кінематографістки, вступайте до Спілки, хто ще не

👆Одна з найбільших несподіванок останнього часу: Абель Феррара, автор мого улюбленого «Поганого лейтенанта» та ряду інших поплавлених фільмів, зробив документальне кіно в Україні. Про це можна почитати в інтерв‘ю, яке у Феррари взяла Соня Вселюбська (і підписуйтесь на її канал, реально цікаво)

Один із тих майбутніх фільмів, про які я писав у попередньому пості, і які зіграють важливу роль у цій війні - "Мирні люди" Оксани Карпович. Фільм вчора отримав дві спеціальні відзнаки на Берлінале, і мене загалом дуже радує, що він навів у Берліні шороху (суджу по уривках розмов у соцмережах і по кількох рецензіях)

Думаю, дуже мало є фільмів, що так вдало руйнують міф про "загадкову російську душу" та прочу слєзінку ребьонка, як "Мирні люди". Але таких фільмів має бути значно більше. Це означає, що ми маємо не лише робити фільми про жертв цієї війни (і далеко не тільки з позиції жертви), ми маємо робити фільми про її агресорів

Й ніхто цього не зробить краще за нас, бо ми, як пост- та анти-колоніальні суб'єкти, здатні зрозуміти цю імперію значно краще, ніж будь-хто інший, чи то всередині її, чи то ззовні

Не буду писати про річницю вторгнення, напишу про те, що ця війна означає для кіно, й що кіно означає для цієї війни. Це начебто дуже маргінальна тема, бо дрони безумовно важливіші за фільми. Але, з іншого боку, будь-який відеосигнал, який передається з дрона, це вже якоюсь мірою фільм. Можливо, навіть більшою мірою, ніж те, що в Україні зараз називають "фільмами"

Я, звісно, клоню до старої тези, що кіно та війна - це нерозривно пов'язані речі, які завжди історично породжують одна одну. За останні десять років ми в Україні могли в цьому ще раз переконатися. Оте усе, що критики називають "українською новою хвилею", і що вони вже встигли поховати, бо грошей ніхто не дасть - це взагалі не тому, що гроші. Це все тому, що в нас у країні війна. А там де, йде війна - там завжди виникає кіно. До речі, це означає, що кіно - аж ніяк не невинна справа, але це тема для окремої розмови

Війна двох останніх років це, звісно, дещо інше, ніж війна останніх десяти, і це дуже добре видно по наших фільмах. В першу чергу тому, що фільми мають робитися довго, і головні фільми про ці два роки війни ще попереду. Те, що з'являлося досі - часто зроблене нашвидкоруч. І амбіції більшості з цих фільмів є не стільки мистецькими, скільки, фор лек оф е беттер ворд, пропагандистськими - хоча немає абсолютно нічого поганого у пропаганді слушної справи

Я маю сказати, що для мене найбільша честь - бути частиною цього процесу (хоч я цілком усвідомлюю, що наш "Чорнобиль 22", попри його нагороду в Оберхаузені, теж аж ніяк не є якимось новаторським твором кіномистецтва). А ще я маю сказати, що невдовзі ми побачимо фільми про цю війну, які будуть дійсно розйобувати. І як твори мистецтва, і як знаряддя пропаганди. Бо фільми про цю війну мають прагнути до ідеалу і в тому, і в іншому вимірі

Ок, напишу, чому Майдан і тільки Майдан, без жодних евфемізмів

Можна було б почати з того, що словосполучення "Революція Гідності" (чи то пак Гідности) - це стилістичний покруч, симптом офіціозної новомови. Колись таким симптомом був зворот "Велика Жовтнева Соціалістична...", ну, ви зрозуміли

Але насправді цікавіше не це. Чому взагалі комусь здалося, що треба вигадати синонім для слова "Майдан", і використовувати евфемізм замість цього чіткого та влучного, як удар по поліцейському шолому, слова? Моя версія: це була просто здача позицій. З боку російської пропаганди тривала безпрецедентна кампанія з дискредитації слова "Майдан" та усього, що з ним пов'язане. Тож комусь спала на думку блискуча ідея - раз уже роспропаганда засквотувала слово "Майдан", хай забирають його собі, а в нас натомість буде революшн оф діґніті

Тож ніякої "Революції Гідности", друзі та подруги. Тільки Майдан, тільки хардкор