Недільний допис про роботу 😅 Розкажу трохи про особливості роботи в комунікаціях книжкового видавництва у порівнянні із іншими сферами. Тут буде трохи узагальнено, бо все ж я не знаю внутрішньої кухні більшості компаній.
Але уявіть, що ви займаєтеся маркетингом / промоцією арахісової пасти. У компанії є певний набір смаків і, можливо, додаткових продуктів. Якщо з'являється новий смак — це інфопривід і подія! Ви розробляєте календар контенту, встановлюєте ключові показники ефективності, визначаєте цільову аудиторію та організовуєте комплексну рекламну кампанію навколо нового смаку вашого продукту. Додатково у вас є основні інфоприводи, як у всіх: Чорна п'ятниця; Різдво; Любовний сезон; Почни життя із березня, бо два місяці роки вже про*обайні; Великдень і так далі.
У бренді одягу нова колекція виходить кілька разів на рік, і основна стратегія базується на формуванні іміджу та позиціюванні бренду через сезонні модні кампанії. Тут основну роль відіграють великі події: весняні, літні, осінні та зимові колекції, а також окремі акції, як-от День святого Валентина. Кожна колекція має єдину концепцію, що дозволяє зосередити всі зусилля на конкретній темі. Окремо є акції типу Чорної п’ятниці або інших, де треба розпродати залишки попередніх колекцій.
А тепер книжкова сфера 😁
У книжковому видавництві кожна новинка — це (могла би бути або мала би бути) окрема історія, окрема тема, окремий унікальний продукт. Але у великому видавництві виходять десятки книжок щомісяця (книжка, яка вийшла три місяці тому — все ще новинка), і кожна має свій зміст, свою аудиторію та свою концепцію. Чи може кожна книжка мати окреме просування при такій кількості книжок — риторичне запитання.
Крім цього є основні інфприводи, як у людей (оце все вище описане, а ще фестивалі, осінній сезон тощо). Робота із книжками, які залежалися. Різні формати книжок (сюрприз-сюрприз, але про е-книжки і аудіо треба теж комунікувати, щоб воно продавалося).
Завдання: створити цілісну систему комунікації, де книжки отримують свій «голос» (вочевидь, не всі), але при цьому зберігається єдиний імідж видавництва.
Фактично, «опрацювати» кожну книжку так, як вона цього заслуговує — нереально (вибачте). І в красивій презентації я можу написати 30 ідеї по кожній. Скільки всього лише можна придумати по «Шах і мат» Гейзелвуд. Але якщо в той місяць вийшло ще 20 новинок, то якась частина ідей залишаться саме ідеями, бо є обмежений ресурс команди, часу, пріоритетів по бюджету.
Це я не жаліюся, якщо що, бо дуже люблю цю сферу. І сподіваюся, моя любов помітна. Але бачу, що часом люди губляться, коли приходять із інших сфер у книжки. Їм видається, що фокус уваги розмитий, оскільки треба опрацювати величезну кількість інформації, піти в глибину продукту (мало прочитати лише анотацію) і водночас відпрацьовувати всі інфоприводи і акційні активності.
І саме тому часом можна помітити, як в піарника смикається око, коли в коментарях пишуть щось про «цю книжку не піарили». В цей час в нього перед очима просто пропливають наради, брейншторми, формування контент-плану і сітки подій, комунікація по акціях і передзамовлення інших книжок, які вийшли водночас. От коли все це пропливе, піарник видихне і скаже: «так, ви праві, чому ми лише тут штани протираємо».