Сезонна втрата мотивації 🙊
Це допис про мене.
В школі, в 11 класі, я вчилася з 5-ма репетиторами, щоб вступити на факультет прикладної математики і інформатики. Вступила. Конкурс на мій напрям був найбільший у Львові. З того часу я стала бліда з синяками під очима.
В університеті, я вчилася і ледве вигрібала, так як до університету я була на 90% гуманітарієм. Мені дуже подобалася математика, але ніяк не йшло програмування.
Все літо після 2-го курсу я вчилася, щоб в'їхати в програмування і нарешті мені вдалося.
На 3 курсі, я знайшла роботу. Я 8 годин працювала і щодня ще ходила на пари. І здавала сесію.
Як тільки я покінчила з університетом, я стала менеджером. І через рік почала на паралелі вчитися в Бізнес Школі. Зараз починаю писати диплом.
І я змінила 4 роботи і між жодною з них не мала хоч тижня перерви. 😅
Щойно я зрозуміла наскільки я втомнена. І в голові думки:
1) я могла просто вчитися в універі, і лише зараз шукати роботу...
2) я могла сидіти на шиї у батьків/чоловіка і мати час, щоб піти в зал і зробити вдома щось поїсти
І знаєте, сьогодні зранку падав дощ. І я вже схарилася викликати Убер, щоб встигнути на роботу на стендап. І я просто пройшлася під дощем і замерзла капець, але була рада, що нарешті пройшлася хоч десь по вулиці.
Я обожнюю свою роботу, свою команду і компанію у якій я працюю.
Але, пора мені вже у відпустку.
Для чого цей допис? Я не знаю... Просто не все так просто, як здається. І щоб чогось добитися у житті потрібно працювати. І працювати дуже багато.
От щойно згадала, що у мене є амбіції і знову появилося бажання працювати.