ЩО ТРАПИЛОСЯ В МУЗЕЇ
8-го березня ми зустрічалися з о. Юстином єрм. Бойком, студитом, щоб обговорити деякі питання духовного занепаду.
Зустріч складалася з трьох частин:
☑️Що трапилося в скансені
☑️Чому лібералізм не має цінностей
☑️Як занепадає Львів.
Розмова була конфіденційною. Але щодо музею і звільнення за власним бажанням директора Романа Назаровця є дуже багато нюансів.
Всі знають, що у нас з о. Юстином багато ідеологічних розходжень. Але тут мусимо визнати, що Назаровця з музею вижив не він. Нагадаємо, що все почалося з будівництва отцем Юстином каплички біля церкви, яка розташована на території Музею народної архітектури і побуту. Тобто скансену. На території музею і власне тої церкви з початку 90-их років живе монастир студитів (Свято-Іванівська Лавра). Живе там, бо ту штуку благословив сам Шептицький, який перевіз ту церкву разом з Ілларіоном Свєнціцьким з Кривки до Львова. Для умов співжиття з музеєм є якийсь меморандум, але час від часу є скандали. Музей то не найкраща платформа для синергії світського і релігійного. Але так вже склалося.
Після довгого розслідування ми прийшли до висновку, що основною причиною стала зміна в проекті візит-центру, який з початкової ідеї музейної прохідної перетворився в розважальний центр.
Також незрозумілими є зміни в плані і звикнення частини музейної території. Ще є нюанси з освоєнням коштів на будівництво, де теж багато темних плям.
Роман Назаровець увійшов в клин з горе-керівницею культури Наталкою Бундою (вона недавно показала відео з собою, де каже, що робить людей щасливими). Вона не хотіла з ним говорити і заяву на звільнення він надіслав через ЦНАП.
Отець Юстин наполягає, що йому дозволили будувати капличку біля церкви, а потім всі спригнули. Це подібно на довгу комбінацію, щоб вижити й одного, і другого. У питанні каплички і всяких інших справ зараз вже хвостів не знайдеш. Всі пересварені. Тема "Юстин вижив Назаровця" педалюється так само інтенсивно як "хіпстери проти церкви".
Роман Назаровець - давній соратник Садового. Був директором бази "Перлина Карпат". Це була одна з найкращих точок в Славському, збудована від ВАТ "Південьзахіделектромережбуд", засновником якого були "Галицькі інвестиції", а головою ради - сам Андрій Іванович. У 2006 базу продали і Назаровець очолив в міськраді "Дозвільний офіс".
У 2013 став директором музею і парку Знесіння. А ще до того, як виявилося, заснував благодійний фонд під музей. Попередній директор був звільнений по статті. За порушення трудової дисципліни. Хоч насправді йшлося про дерибан норвезького гранту, де так і невідомо, в яку кишеню це все йшло.