Останній Капіталіст: База

Висновки та рекомендації

Україні потрібна атомна електроенергетика. Не тому, що вона дешева (це неправда), а тому що це важлива складова енергетики будь-якої індустріальної країни. Вже зараз ми маємо почати готуватися до майбутніх відключень старих енергоблоків через кінець терміну експлуатації. Плюс, обстріли АЕС неможливі через тиск міжнародної спільноти (навіть КНР).

На час активних бойових дій Міненерго було б доцільніше спрямувати 600 мільйонів євро на розбудову децентралізованої генерації чи енергоавтономності державних установ. Наразі не стоїть мова про дешевизну електроенергії (децентралізована генерація дорожча через ефект масштабу), наразі стоїть питання про наявність світла.

Поки “Енергоатом” лишається непрозорою, корупціогенною організацією, держава не має виділяти мільярди доларів коштів платників податків на сумнівні проєкти. Якщо “Енергоатом” і хоче купити реактори у Болгарії, має бути проведений прозорий аудит та дослідження щодо технічної можливості їх монтажу.

Окрім цього, необхідно розділити сферу атомної електрогенерації, оскільки виробництво та контроль за АЕС перебувають де-факто в одних і тих самих руках.

Задля зменшення рівня корупції всередині “Енергоатому”, необхідно закінчити його корпоратизацію та перейти на ринкові методи роботи. Компанія не має віддавати частину свого доходу на покриття дешевих тарифів населенню. Якщо держава хоче дешеву електроенергію для населення - мають бути адресні субсидії.

Виведення “Енергоатому” на самоокупність сприятиме зацікавленню ним іноземними інвесторами. Було б непогано залучити до придбання частини акцій “Енергоатому” американські та європейські компанії, що функціонують у сфері ядерної електроенергетики.

Прикладом зацікавлених сторін може бути американська “Westinghouse”, що нарощує взаємодію з “Енергоатомом” у рамках побудови нових енергоблоків “АР1000” на ХАЕС та постачанні ядерного палива.

Залучення іноземного капіталу та відокремлення “Енергоатому” від держави через корпоратизацію та виведення на самоокупність могло б підвищити ефективність роботи компанії та зменшити рівень корупції.

Об’єктивно, подолати монополію “Енергоатому” на ринку атомної енергетики неможливо. Проте, створити дієву систему “ваг” та “противаг” - можливо.

Поки у реакторах енергія атому гріє воду, розпродаж пакетів курсів від Школи Останнього Капіталіста до дня Святого Валентина може зігріти серце Вашій другій половинці.

Проходь два курси одразу разом із своїм коханням! Запусти ланцюгову реакцію накопичення сімейного капіталу за посиланням: https://bit.ly/4jSJqiN

5/5

@OstanniyCapitalist_Baza

Маніпуляції політиків

Серед українських парламентарів є декілька груп критики чи сприянню добудові блоків Хмельницької АЕС.

Інна Совсун (депутатка від фракції “Голос”) є однією з найбільших критиків проєктів будівництва чи добудови атомної генерації в Україні. Основні аргументи - довго, дорого і непрактично.

Складно не погодитися із тезою щодо тривалості добудови чи будівництва нових енергоблоків. Дійсно, ця добудова не сприятиме зміцненню енергобезпеки України у найближчі 5 років. Але сфокусовуватися лише на розбудові ВЕС та СЕС не варто - всі ці джерела є нестабільними і не зможуть перекрити енергодефіцит, що виникне унаслідок виведення з експлуатації наявних блоків українських АЕС.

Їхній ресурс теж приходить до кінця, і вже треба думати про їхню заміну. Атомна електрогенерація Україні теж потрібна, якщо ми маємо індустріальні амбіції. АЕС є стабільним постачальником великих обсягів електроенергії. Відносно ТЕС вони є екологічнішими.

Ба більше, АЕС - єдиний тип електростанцій, що не ставав ціллю ворожих ракет. Страждали трансформаторні підстанції на виході, але не самі АЕС. Натомість, для довготривалого виведення з ладу ТЕС, СЕС, ВЕС достатньо влучити у інвертор, або в генератор.

Ярослав Железняк (депутат від фракції “Голос”) вказує на неспроможність “Енергоатому” з його корупційним шлейфом реалізувати цей проєкт. Складно не погодитися, зважаючи на всі нещодавні затримання посадовців "Енергоатому".

Володимир Ар’єв (депутат від фракції “Європейська солідарність”) заявив, що на болгарських реакторах зможе використовуватися лише російське пальне. Відкрита маніпуляція: ще за ініціативи Петра Порошенка Україна почала встановлювати у реактори “ВВЕР-1000” пальне американської компанії “Westinghouse”.

Олег Семінський (депутат від фракції “Слуга народу”) вказав на необхідність добудови блоків задля якнайшвидшого подолання енергодефіциту. Натомість, про терміни цієї добудови промовчав. Навіть за наявності готового обладнання - це проєкт на роки і не про короткострокову перспективу вирішення проблеми енергодефіциту.

Заяви про можливість спрямування цих 600 мільйонів євро на армію - теж маніпуляція. Половина нашого державного бюджету фінансується західними партнерами, фінансувати армію можна лише за кошти платників податків та надходження від розміщення облігацій. Кошти на цей проєкт ймовірно і надійдуть від "спеціального фонду" бюджету із ґрантів та іноземних кредитів.

4/5

@OstanniyCapitalist_Baza

Скандал з реакторами

Зараз на Хмельницькій АЕС працює 2 енергоблоки, один з яких було побудовано вже за незалежної України. Ще 2 енергоблоки перебувають на різних стадіях готовності. Третій енергоблок побудований на 75%, четвертий на 26%.

Для завершення будівництва всіх цих енергоблоків необхідно придбати реактори. Всі ці приміщення енергоблоків будувалися із розрахунком встановлення на них реакторів типу “ВВЕР-1000”, які виробляє російський “Росатом”. Питання добудови цих енергоблоків неодноразово ставало на порядок денний, проте з 2014 року перспективи стали ще більш невизначеними.

У 2012 році, після довгих років будівництва, Болгарія вирішила відмовитися від будівництва АЕС “Белене”. Проте, країна вже встигла закупити 2 реактори “Росатому” типу “ВВЕР-1000” (підтип “ВВЕР-446В”).

Саме ці реактори, які вже 15 років лежать на складі, і хоче закупити “Енергоатом” за 600 мільйонів євро. З одного боку, рішення доволі практичне, оскільки вже є споруди під ці реактори. Плюс, купуючи їх ми не заплатимо рф, оскільки ними володіє Болгарія.

Питання у тому, наскільки ці реактори працездатні після довгого періоду зберігання на складі. Окрім цього, їх комплектація не повна, а модель дещо відрізняється від потрібних для Хмельницької АЕС.

Через наявність готового обладнання, проєкт добудови дійсно можна закінчити за 5 років. Але виникає питання звідки брати ті елементи реактора, яких бракує? Як оформити перепродаж атомних реакторів, якщо вони є товаром обов’язкового експортного контролю і не можуть бути продані без згоди країни-агресора (принаймні, за буквою закону).

Українська енергетика має ще одну кризу, з якою вона стикнеться у майбутньому - необхідність виводу з експлуатації наявних енергоблоків. Вже через 10 років “Енергоатому” доведеться відключити від нашої енергосистеми декілька атомних блоків - у них закінчується термін експлуатації. Потужність цих блоків необхідно перекривати.

І хоч вже почалася підготовка до будівництва нових американських енергоблоків на ХАЕС №5 та №6, цей процес займе щонайменше 10-15 років.

3/5

@OstanniyCapitalist_Baza

Міф про дешеву атомну електроенергію

Атомна електроенергія не така дешева, якою вона здається. Вартість будівництва одного енергоблоку складає від 7 мільярдів доларів, термін будівництва з нуля - від 10 років. Протягом всього цього часу АЕС генерує лише збитки.

Якщо прибрати з вартості атомної електроенергії складову капітальних інвестицій та вартість рекультивації земель - вона дійсно виходить “дешевою”. Вся “дешевість” української атомної електроенергії полягає в тому, що “Енергоатом” не вкладає у тариф вартість побудови нових блоків та рекультивації земель. По-суті, ви платите лише за пальне, персонал та обслуговування реакторів.

Це те саме, якби Ви здавали б в оренду квартиру лише за вартість комунальних послуг. Але ж, “Енергоатом” монополіст. І ресурс для будівництва у нього насправді є.

Минулого року, державний монополіст сплатив 145 мільярдів гривень у якості фінансового ПСО (компенсації різниці ринкової вартості електроенергії та пільгового тарифу для населення). Аналіз цієї системи, що перекладає на бізнес тягар дотування вартості електроенергії - тема для окремої статті.

У цій хотілось би просто звернути увагу, що за минулий рік “Енергоатом” витратив 3,5 мільярди доларів США на дотування тарифів для населення. Це половина вартості будівництва нового енергоблоку з нуля.

Оскільки ці кошти пішли на дотування тарифів населенню, під будівництво нових енергоблоків “Енергоатом” буде залучати або кошти платники податків, або кредит під державні гарантії. Відповідно, ніякої дешевої електроенергії не існує, громадяни та бізнес все одно заплатять різницю через податки.

2/5

@OstanniyCapitalist_Baza

Все, що треба знати про добудову Хмельницької АЕС

Після руйнування українських державних та приватних ТЕС та ГЕС, єдина українська атомна енергокомпанія “Енергоатом”, де-факто, стала монополістом на ринку електроенергії. Якщо раніше її частка у генерації складала близько 50%, то зараз - близько 80%. Відповідно, “Енергоатом” став основним отримувачем доходів на ринку електроенергії.

Державний монополіст

На відміну від інших енергетичних державних компаній, корпоратизація “Енергоатому” проходить вкрай повільно. Лише місяць тому запрацювала Наглядова рада. Незмінний з 2022 року Президент компанії Петро Котін, попри чисельні корупційні скандали та корпоратизацію, залишився незмінним очільником державного монополіста.

У цій статті ми не хочемо займатися черговими антикорупційними розслідуваннями - їх і так багато. Тут ми хочемо поговорити про причини. Перша і найголовніша - провал корпоратизації та високий рівень секретності.

Багато тендерів проводяться секретно, а про їх результати ми дізнаємося пост-фактум (якщо взагалі дізнаємося). Відсутність Наглядової ради протягом тривалого періоду часу унеможливила будь-який контроль за ефективністю використання коштів. Вимоги до секретності є не більше ніж фікцією для зменшення рівня прозорості - проєктна документація на всі блоки та АЕС є у росії, бо їх будували або за часів СРСР, або вже силами “Росатому”.

Тут неможливо не погодитися з опозицією щодо того, що в поточних умовах, “велике атомне будівництво” може виявитися не більше ніж черговим проєктом для тривалого відмивання коштів. У грудні 2024 року ЄС офіційно повідомив, що не буде брати участі у проєкті добудови Хмельницької АЕС та вказав на низький рівень прозорості "Енергоатому".

1/5

@OstanniyCapitalist_Baza

Чому НБУ підвищив облікову ставку?

Продовження зростання темпів інфляції у січні призвело до чергового підвищення облікової ставки.

Минулого року, через глобальну посуху, не вродило багато культур як в Україні, так і у світі. Якщо в деяких випадках це було нам на руку (зростання вартості соняшникової олії на фоні поганого врожаю оливок в Італії), то в більшості випадків - ставало проінфляційним фактором.

Через несприятливі погодні умови не вродили овочі, в основному ті, що вирощувалися на відкритому ґрунті. Саме цей врожай і збиває ціну у сезон. Проте і врожай тепличних овочів теж був не дуже хорошим.

Вирощування овочів на відкритому ґрунті потребує не лише поливу (реформа організацій водокористувачів лише почалася), а і широкої мережі овочесховищ. У 2025 році Мінагрополітики анонсує старт цієї програми за ініціативи приватного капіталу.

Ще однією відчутною проблемою став брак робочої сили. Ця проблема вже почала відчутно вдаряти і по сектору послуг, і по промисловості. У першому випадку це вже почало призводити до зростання вартості послуг (зростання на 12,5% р/р у грудні).

Додатковою проблемою для підприємців є енергокриза. Цей фактор не розкрився у січні, проте ризики його реалізації зберігаються. Наразі ключовими драйверами інфляції є поганий врожай та ситуація на ринку праці.

Хоч і НБУ погіршив інфляційний прогноз, проте вже навесні темпи інфляції падатимуть. Навіть якщо врожай цього року буде теж поганим, то суттєвого впливу на ціни не буде - вони вже й так зростуть до вартості імпорту. У такому випадку, проінфляційними чинниками будуть енергокриза та криза на ринку праці.

Окрім збільшення прогнозу інфляції, НБУ також переоцінив зростання ВВП у 2024 році до 3,4% (зменшення). За підсумком 2025 року очікується зростання ВВП України на 3,6%.

Підвищення облікової ставки призведе до зростання вартості грошей, проте суттєвого впливу на ставки кредитування не здійснить, оскільки зараз банки переважно розміщують депозитні сертифікати і ставки за кредитами лишаються відносно високими.

Темпи зростання ВВП України у 2025 році будуть залежати від багатьох факторів: ситуація на фронті, обстріли енергетики, ситуація на ринку праці.

Про те, як врятувати свої заощадження від інфляції, дізнавайтеся на курсі "Фінансова грамотність українця" у Школі Останнього Капіталіста, де ви дізнаєтеся про різні інвестиційні інструменти, їх переваги та недоліки, все те, що треба для інвестора-початківця: https://bit.ly/4fSQqde

@OstanniyCapitalist_Baza

У 2024 році українські порти збільшили вантажообіг на 56%

За даними АМПУ, минулого року українські морські порти опрацювали 97,2 млн тонн вантажів. Для порівнння, у 2021 році вантажообіг склав 153 млн тон, а у 2022 - лише 51 млн тонн.

Український морський коридор продовжив працювати, попри обстріли московії. Останні призвели до здороження страхування, проте зростання експортних цін дозволило зменшити негативний ефект. Нагадаємо, що у другій половині 2024 року почали зростати ціни на соняшникову олію - флагманський продукт аграрного експорту України.

Найбільше вантажів опрацював порт "Південний" - його вантажообіг зріс у 3 рази відносно 2023 року. Вантажообіг одеського порту зріс удвічі, чорноморського - у 2,5 рази.

Дунайські порти минулого року суттєво скоротили вантажообіг. Кількість опрацьованих суден впала у 2 рази. Проте, це відбулося через відновлення морських портів Великої Одеси, що спроможні опрацьовувати значно більші судна.

Через окупацію Азовських портів, зупинку роботи портів Миколаєва, Херсона та Скадовську, можна сміливо заявити, що попри обстріли, порти Великої Одеси вже працюють ледь не на показниках 2021 року. Що є великим досягненням ЗСУ, ВМС України та допомоги партнерів.

Чим більше судно - тим дешевша логістика. Особливо це актуально для портів Великої Одеси, що з'єднані з іншими регіонами України потужними залізничними гілками. Нещодавно було відновлено другий залізничний міст у Вознесенську, що дозволить на повну потужність запустити швидке сполучення Одеси з Кривим Рогом та Черкасами.

Натомість, міст у Затоці, що веде до дунайських портів, на жаль, не відновлений. Залізничні вантажі у напрямку української Бессарабії рухаються через територію Молдови, де залізничне сполучення слаборозвинене (попри допомогу українських колег).

Попри це, дунайські порти лишаються основними джерелами морського імпорту для України.

Окрім аграрних вантажів, морські порти України у 2024 році відвантажували й продукцію гірничо-металургійного комплексу.

Дізнавайся на курсах інвестування для початківців у Школі Останнього Капіталіста про інвестиційні інструменти, що є найменш ризикованими під час війни: https://bit.ly/4fSQqde

@OstanniyCapitalist_Baza

Що з курсом?

Все відносно добре. Ну принаймні, якщо говорити за результатами року. І так, ми маємо девальвацію на рівні 10,5% за рік. Що є хорошим результатом зважаючи на те, що дохідність ОВДП залишається на рівні 13-15% залежно від терміну.

Що правда, варто зауважити, що протягом року курс рухався за вектором девальвації у 14% (граф1), та восени ситуація стабілізувалась і курс гривні вийшов на 10% знецінення за рік, що є близьким до середньостатистичного рівня в 9%.

Та в останні тижні ми бачимо пришвидшення девальвації. І тут є декілька причин. По-перше, зростання попиту на валюту зі сторони клієнтів банків в кінці грудня. (граф2).

Це зростання було посилене зростання попиту на валюту від фізичних осіб на початку січня (граф3). Імовірно попит був спровокований інфоприводом про перехід межі в 42 за $, про це ще згадаємо детальніше згодом. При цьому пропозиція залишалась відносно стабільною. І в результаті дії цих чинників ми побачили зростання курсу.

А зараз зробимо крок назад, на півроку назад. Приблизно з червня цього року ми зауважили, що НБУ працює по принципу певного валютного коридору, штучно тримаючи курс в певних межах. При цьому, якщо курс переходив певну "психологічну" відмітку, то нижче цієї межі уже не опускався.

До речі, про це ми писали і у наших оглядах на Капіталіст Інвест, саме в той момент, коли ця політика почала відбуватись. Маркером того, що НБУ працює у валютному коридорі була динаміка валютних інтервенцій.

Про інфоприводи та попит теж варто сказати. За рік були декілька випадків, коли через вихідні курс проходив психологічну межу, а на наступний тиждень НБУ мав продавати рекордні суми з резервів, щоб покривати попит, які сформувався.

Цього тижня ми бачимо дещо схоже, та імовірно в грудні попит був спровокований не страхом чи якимось очікуванням, а фундаментальними чинниками, які працюють щороку. І щороку в кінці грудня попит клієнтів банків на валюту зростає. Цього року на це наклалось і проблема з відсутністю зростання пропозиції – як результат девальвація.

Та ця девальвація була б суттєво більшою, якби не НБУ з продажем валюти. В грудні вони продали рекордні 5 млрд доларів (граф4) і навряд чи регулятор захоче повторювати це знову, власне це також є однією з причин девальвації.

Як висновок можемо сказати, що цей рік показав: НБУ готовий дотримуватись своїх заяв про привабливість гривневих активів. На цей момент резерві достатні для того, щоб Нацбанк міг стримувати ситуацію.

Щодо майбутнього, занадто багато факторів, які неможливо врахувати, разом з тим більшість аналітиків очікують на кінець року девальвації у близько 10%, ми впринципі з ними погоджуємось. Щодо курсу в січні, то перечитайте фрагмент про політику валютного коридору, швидше за все офіційний курс буде триматись в районі від 42 до 42,5 ₴ за $.

Що робити з вашими гривневими активами? Точно не тримати під подушкою. Точно не ставити на депозит, адже враховуючи податки ви лише втратите в доларовому еквіваленті. ОВДП виглядають на цьому фоні більш хорошим варіантом.

Та є й інші не менш, а той більш привабливі, детальніше про них ви можете дізнатись на курсі з Основ Інвестування або просунутого інвестування: https://bit.ly/4fSQqde

@OstanniyCapitalist_Baza

А ось у секторі торгівлі не все так погано

Попри традиційно мертвий січень, цей сектор демонстрував майже завжди непогані очікування. Підприємства торгівлі хоч і зменшили очікування щодо обсягів товаробороту, проте зменшився обсяг тих, хто очікує на зростання вартості закупівлі товарів.

У сектору є певний запас міцності після різдвяних та новорічних штурмів магазинів.

Боротьба за фахівців змушує підприємства підвищувати зарплати, що не завжди відповідає зростанню їх продуктивності. Це призводить до додаткової інфляції. Одним з факторів продуктивного зростання доходів (зі збільшенням реальних) є нарощення експорту, що дозволить активізувати споживчу і виробничу активність за рахунок притоку валюти.

Попри виклики, українська економіка демонструє безпрецедентну стійкість. Подивимося, як зміняться оцінки, якщо січень пройде з меншими відключеннями.

А прямо зараз ви можете зробити свій сімейний бюджет більш стійким до зовнішніх викликів із курсами фінансової грамотності та інвестування від Школи Останнього Капіталіста. На них ви дізнаєтеся про різноманітні інвестиційні стратегії, інструменти та нюанси інвестування та накопичення капіталів. Долучайся до курсів за посиланням:

https://bit.ly/3Vfoqbf

4/4

@OstanniyCapitalist_Baza

Сектор послуг та будівництва - падіння зупинилося

Ці сектори очікувано досягли сезонного дна, помноженого на несприятливу кон'юнктуру. Сектор послуг гнучкіший до відключень світла, проте це стосується не всіх гравців. Загалом, у секторі послуг все майже без змін, окрім очікувань збільшення вартості своїх послуг - тут дається у знаки тиск, насамперед, з боку ринку праці.

У ІІІ кварталі 2024 року майже всі українські ІТ-компанії зменшили виторг через брак закордонних замовлень. Чому їх не вистачає? Питання риторичне, якщо глянути на всі потенційні ризики для іноземних контрагентів.

Перевести ІТ-галузь на військові рейки? Не завжди є відповідна компетенція і можливість. Проте вже зараз багато ІТ-фірм працюють із оборонкою.

Сектор будівництва - сезонна пауза робіт та слабка динаміка ринку. У нас же замість пільгових іпотек ВПО - тисячі для всіх і одразу. Попри поступове відновлення реальних доходів населення, нерухомість часто лишається недоступною для тієї категорії, що потребує її найбільше - ВПО.

І тут, нашим великим фіскалізаторам, треба ще й вдарити податками на доходи! Не на споживання, а на доходи! Щоб ну у людей, що втратили капітал, він точно не з'явився.

Під час війни з її невизначеністю та волатильністю, із традиційною можливістю вкластися у сумнівну будівельну компанію, інвестиційний попит на нерухомість не дотягує до рівнів 2021 року.

Взагалі, для деяких будівельних фірм треба ввести форму "Безвідповідальне товариство" - БзТ. Або "Товариство колективного кидалова" - ТКК.

3/4

@OstanniyCapitalist_Baza

Очікування промисловості продовжують погіршуватися

Не дивно, зважаючи на велику залежність цього сектору від стабільності постачання електроенергії. Оцінка виготовленої продукції практично не змінилася: хто не має спроможності - той вже не працює на максимум.

І навіть якщо підприємство підготувалося за рахунок генераторів, то варто пам'ятати, що робота в них обійдеться у додаткову копієчку. Демонстрацію цього ефекту прямо зараз бачимо на зростанні цін на готові харчові продукти (але там ще й відзначилися й погані врожаї).

Вже зараз майже 33% опитаних підприємств очікують на підняття цін на власну продукцію.

Погіршилися очікування й щодо нових внутрішніх та експортних замовлень. Тут як і фактор сезонності, так і результати зовнішніх ефектів.

Проте, промисловці зменшили очікування щодо зростання вартості сировини та власної продукції.

Зважаючи на всі вищенаведені фактори, промисловість поки не очікує збільшення штату працівників, 15% підприємств взагалі заявили про майбутні скорочення.

2/4

@OstanniyCapitalist_Baza

У грудні ділові очікування підприємців знову погіршилися - НБУ

Зима - традиційно доволі песимістичний сезон для вітчизняних підприємців різних секторів економіки. Хоч і вона сповнена новорічними розпродажами, проте експортна активність падає до мінімуму, а січень - мертвий з точки зору продажів.

Зараз фактор негативний сезонності множиться і на дефіцит електрогенерації, і на складну ситуацію на ринку праці, і на прискорення інфляції. Про окремих представників неолітичної культури "Пограбоване село" і не варто згадувати - вони знову почали блокувати український кордон.

ЄС підписав угоду про вільну торгівлю з Аргентиною? Блокуємо кордон з Україною, що воює! Яким місцем Україна до угод ЄС з Аргентиною? А бобер його знає! І взагалі, в Аргентині одна з найбільших діаспор українців, а Хав'єр Мілей - один з найбільших друзів України у світі! От тобі і відповідь, малополяче, чому угоду підписали з Аргентиною, а блокують експорт України.

Благо, окрім вічно ошуканого самим собою польського села, вічних нюхачів російського газу (Фіцо й Орбана), у нас є декілька нормальних сусідів - Молдова і Румунія. Ну і звичайно, морський коридор, що працює попри обстріли.

Хоч і під кінець місяця ситуація із електропостачанням покращилася для населення, проте не для бізнесу, де графіки обмеження потужності діяли до 30 грудня.

Нагадаємо, що у нашій країні реіндустріалізаційних нічних полюцій, бізнес (у тому числі промисловість) сплачують за електроенергію у рази більше, ніж населення. 1 січня 2025 року тарифи на передачу електроенергії для бізнесу вкотре зросли. Окрема епопея - підключитися бізнесу до електромереж, якщо мова йде про новозбудоване підприємство.

Звичайно, що електроенергія не є ключовою частиною собівартості продукції високотехнологічних виробничих підприємств. Все-таки, весь токарний цех машинобудівного підприємства зі всіма верстатами не буде споживати електроенергії як одна доменна піч металургійного гіганта.

Але, маленький генератор-дирчик не потягне 100 кВт потужності одного такого цеху. Треба купувати більший генератор, і хоч там ККД зростає, проте це не зрівняється у вигоді з електропостачанням з мережі. Але й вищі ціни там роблять вітчизняну продукцію неконкурентною на фоні іноземних виробників.

Навіть у країні зеленого фанатизму, Німеччині, 1 кВт*година для промисловості коштує менше, ніж в Україні.

Тож, дивуватися прискоренню інфлцяції в Україні не варто, бо витрати на e/е - це те, що кумулятивно накопичується від етапу сировини, і до етапу кінцевого збуту.

1/4

@OstanniyCapitalist_Baza

А тепер по економічних темах:

Космічний ВВП УССР і развітой промішліності. Про промисловість можете переглянути відео на нашому каналі, зверніть увагу на те, які сучасні продукти створювала ця сложна промішліность.

ВВП УССР і 1991 рік. Скільки разів можна це повторювати, ВПК займало до 40% економіки. Ну який ВВП? Ну от скільки коштує ракета Сатана, як її врахувати у ВВП, а тисячі танків? І у узагальнюючи половина економіки ВПК, інша половина виробляє гумові галоші, які нікому не потрібні. У сухому залишку маємо хоч якось конкурентоздатну металургію. І порівнюється це з Казахстаном, у якого на відносно не велику кількість населення чималі запаси хорошої нафти.

Ще трохи про ВВП, у економічних колах вже ходить мем про прокляття 200 мільярдів. І автор правий, що починаючи з 2007 року ми стоїмо на місці, фактично так і є. Але чомусь автор забуває, що після кризи 2008 у нас починається своя криза. І знову таки питання "ідентичності" чи зміг би Янукович і його банда без впливу Росії взяти владу і спричинити такі катастрофічні наслідки?

За Януковича дійсно була стабільність у всьому. Подивіться на графік зростання реального ВВП, там теж стабільність, стабільно не зростає. А потім 2014 окупація значної частини економіки та населення (про яке теж згадується), і от тепер 2022. Так ми топчимось, і з 2007 пішли не дуже далеко, але от на тобі одразу питання ідентичності. Ну якби в ОДКБ вступили то напевно б все було б чудово!

Населення: Казахстан мусульманська країна, навчряд чи вам потрібно пояснювати особливості відтворення населення в мусульманських країнах.

Щодо України звичайно фактор війни і той факт, що в 1991 році люди нарешті отримали можливість побачити світ і втекти з тоді ще совка, а ще загально світовий тренд, проблема, яка покрила усі розвиненні суспільства. Та окрім цього подивіться статистику абортів в Україні з 1900 року, подякуйте совка в за знищенні мільйонів українців у 30хх і мільйони ненароджених у 1970.

Як висновки: так автор правий, дійсно багато, що залежить від внутрішніх спроможностей. От наприклад чи є у вашій країні нафта чи ні? Чи хоче ваш зусід вашого тотального знищення чи ні?

Та все ж, треба сказати і те, що ми зробили цілу купу помилок, в тих умовах в яких формувалась держава їх неможливо було уникнути, в 90 на весь Київ людей, які знають англійську мову було на пальцях однієї руки.

Ми пройшли складний шлях, і помилок було чимало, наприклад роздача грошей, відсутність пенсійної реформи, презумпція вини платника податків.

Добре, що ми більше не повторюємо цих помилок

Хотілось би звичайно, щоб не допускали, але реальність трохи інша. Але це не знімає відповідальності із кожного з нас. Ми самі відповідальні за свої фінанси.

Хочете порядку в них? Тоді вам до ШОК, там до 31.12 тримає Різдвяний Сейл! Візьміть два курси за ціною одного:https://bit.ly/4fCzA14

2/2

@OstanniyCapitalist_Baza

Міфічні 200 мільярдів і не правильний шлях України

Натрапили в одного з українських експертів на ось такі думки, де автор поста дуже "вміло" і "якісно" порівнює Україну та Казахстан. Не зрозуміло, який основний посил цього тексту, виглядає так, що от наче Україна обирала західний вектор розвитку і програла, а от казахи крутили, мутили з руснею і тепер мають і економічний розвиток, і збережену ідентичність.

Ми хочемо детально розібрати три основні аспекти, які піднімаються, адже цей текст вже репостять доволі поважні люди. Почнемо із ідентичності та суб'єктності Казахстану і одразу запитаємо, чому автор акуратно забуває про те як придушувались мітинги у 2021 році.

Чомусь автор забуває, що багато в чому постсовєтські країни можуть дозволити собі не погоджуватись з РФ саме тому, що вони усіма ресурсами застрягли в Україні, а в контексті Казахстану ще й Китай та Ердогана присутні.

І було б дуже цікаво подивитись, де була б вся та суб'єктність якби нас окупували у 2010/14/22. Ну і якщо вже почали з геополітики, то тут ми бачимо вкотре прославлення третього шляху, нейтральності, яка дала нам би ману небесну. НУ ЦЕ Ж БУЛО УЖЕ. Кучма чітко показав як це працює. Ви отримаєте Тузлу і до пари добре вивчите французький алфавіт.

Ми не можемо бути в такому становищі, бо русня хоче нас знищити, і не вважає, що ми взагалі окрема нація, про Казахів вони такого сказати не можуть.

А Європа та США м'якотілі, недалекоглядні й перестрашені, щоб самим поставити Росію на місце. І це факт, який потрібно прийняти і працювати з ним. Але іншого варіанту у нас немає, ми або важко, довго, але впевнено прямуємо в Євроатлантичний світ, або русня з союзниками за 30-40 років повністю знищують нас та нашу державність.

1/2

@OstanniyCapitalist_Baza

Привид блукає по Європі, привид української аграрки

Вже другий рік, попри повномасштабне вторгнення, в Україні триває реформа організацій водокористувачів. Вона передбачає передачу державних занедбаних та немодернізованих меліораційних мереж у власність об'єднань приватних аграрних фірм.

Організація водокористувачів - це неприбуткове об'єднання. Передані за останні 2 роки кілька десятків меліораційних мереж вже почали модернізуватися завдяки інвестиціям співвласників та ґрантам USAID АГРО.

Головною метою ОВК є відновлення та модернізація занедбаних меліораційних мереж. Вирощування із використанням меліораційних мереж хоч і дорожче, проте збільшує врожайність на 40-100%. Модернізація мереж дозволяє зменшити обсяг споживаної електроенергії (знижує собівартість) та забезпечити їх надійну роботу.

Роками механізм водокористування в Україні був непрозорим, а старі мережі були годівницею для різних корупційних елементів, що списували нелегальний продаж води за "небаланс".

Чим більше буде ОВК - тим ефективніше Україна використовуватиме свої обмежені водні ресурси, і тим більшу потугу матимуть наші аграрії у світі. Ця реформа дозволяє не лише збільшити врожайність, а і розпочати вирощування екзотичних культур, що потребують багато води (наприклад, батат). Окрім цього, вона дозволяє краще реагувати на зміни клімату.

Тим часом, поки українські аграрії впроваджують інновації, польські нєпозволіми досі не змогли знайти географічний атлас і знайти там де український кордон, а де Аргентина. Бо нагадаємо, що "ошукане село" знову блокує кордон, на цей раз через угоду ЄС з МЕРКОСУР.

Ще раніше, культурний шок у живих експонатів музею палеоліту викликав вагон-зерновоз

А більше про інструменти інвестування в Україні та особливості на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/4gLcoP7

@OstanniyCapitalist_Baza

НБУ збільшив облікову ставку з 13% до 13,5%

Нацбанк вжив цей крок, бо упродовж останніх місяців інфляція зростала швидшими темпами, ніж передбачалося прогнозом. У листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі.

Основні причини:
- гірші цьогорічні врожаї;
- проблеми та ціни на електроенергію, а також й оплату праці;
- наслідок девальвації гривні в попередні періоди.

До речі, якщо вам цікава тема того як НБУ формує свої рішення, то у нас було інтерв'ю з головою Монетарного департаменту НБУ, дуже корисне і багато чого вам пояснить.

З важливих меседжів, які прозвучали сьогодні:

Обсяги міжнародної фінансової допомоги у 2025 році будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку"

Та постає питання, а що з 2024 роком? Чому ми перестали бачити у кімнаті величезного слона у вигляді 500 мільярдного дефіциту бюджету. Де подівся цей дефіцит й чи зможемо ми закрити цю діру не вдаючись до не прямих інструментів перерозподілу ВВП велике питання.

Збереження стійкості валютного ринку залишатиметься важливим чинником повернення інфляції на траєкторію зниження. Ураховуючи достатні обсяги міжнародної допомоги, спроможність НБУ компенсувати структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання залишатиметься значною."

Це сигнал для тримачів гривневих інструментів і запевнення у тому, що ситуацію на ринку валют контрольована і буде залишатись такою і надалі. Важливо розуміти, що відносна стабільність курсу - це один з важливих інструментів підтримання впливу рішень щодо облікової ставки.

Адже підняття облікової ставки - інструмент абсорбції ліквідної гривні з усіх ринків, в тому числі й валютного. Якщо валютний ринок буде не стабільним і девальвація буде занадто високою, то підняття ставки матиме не високий вплив. Адже гривневі інструменти будуть під загрозою знецінення.

І тут у НБУ дійсно є ресурси на підтримання ринку, та потрібно пам'ятати, що найбільший вплив на ринок мають потужні гравці, макроекономічного масштабу, до прикладу додаткові бюджетні витрати й тут можна знову згадати про слона, який кудись подівся.

НБУ продовжить посилення процентної політики у разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань."

Рішення, яке було прийнято сьогодні - принципі очікуване, когось могла здивувати певна м'якість НБУ у цьому питанні, та варто пам'ятати, що монетарних чинників впливу на інфляцію не так і багато, тому і різкі рухи можуть бути дещо шкідливими й лише час покаже, наскільки точним у своїх рішеннях зараз є НБУ.

Ситуація зараз стає доволі складною, є всі передумови для стагфляційних процесів, коли інфляція буде зростати через додаткові видатки на енергетику, а ВВП не зростатиме знову ж таки через енергетику.

Ситуація зараз нестабільна, а готовим до нестабільності можна бути виключно з підготовленими резервами. Резервами, які потрібно готувати вже зараз, а як їх правильно зберегти та заощадити вас навчать у Школі Останнього Капіталіста: https://bit.ly/4fSQqde

@OstanniyCapitalist_Baza

Імпорт України у листопаді 2024 року

У листопаді, на фоні загострення енергокризи, незначно зріс імпорт нафтопродуктів. Зростання обсягів імпорту акумуляторів та генераторів стабілізувалося, оскільки насичення ринку сягнуло піку.

Суттєво зріс імпорт БПЛа та товарів, що входять до засекречених статей.

Зменшився імпорт одягу та взуття - також ринок вже наситився товарами, плюс сильно активізувалися вітчизняні виробники (бо дещо зріс й експорт одягу й взуття).

Після закінчення сезону активних будівельних робіт, скоротився й імпорт металопродукції.

Проте, все це падіння з'їло зростання імпорту засекречених товарів. Відтак, відносно минулого місяця обсяги імпорту майже незмінні. Відносно листопада минулого року - зростання на 23%.

У цьому році українці суттєво збільшили імпорт сільськогосподарської продукції (не в останню чергу через посуху та збільшення реального рівня доходів), а також машин та устаткування. Тут подвійний ефект: потреби армії та збільшення споживчого попиту.

@OstanniyCapitalist_Baza

Експорт України у листопаді 2024 року

У останньому місяці осені обсяги українського експорту дещо зменшилися. Це пов'язано з обстрілами портової інфраструктури. Тим не менш, морський коридор продовжує працювати, хоч і ставки страхування відчутно зросли.

Попри обстріли та енергокризу, Україні вдалося збільшити обсяги експорту рослинних олій. Вони є товаром з доданою вартістю, що є великим плюсом. Також суттєво зросли обсяги експорту кукурудзи.

На фоні енергокризи та проблемами з логістикою вугілля, дещо зріс експорт залізної руди. Він все ще менший від попередніх рівнів, оскільки інвестори зі скепсисом віднеслися до нового китайського плану економічного зростання. Тож не дивно, що ціни на залізну руду та сталь дещо просіли.

Загалом, попри обстріли, завдяки відкритим кордонам (з певними обмеженнями) та роботі морського коридору, український експорт у листопаді 2024 року був на 24% вищим ніж роком раніше.

Сукупний обсяг експорту товарів за місяць становив 3,685 мільярдів доларів США. Відношення експорту до імпорту дещо зменшилося, до 0.591. Таким чином, у листопаді Україна за рахунок експорту покрила лише 59,1% свого імпорту товарів.

Дефіцит торгівлі товарами є характерним для України, проте його значення значно зросло під час війни. Не в останню чергу через імпорт високотехнологічного обладнання та комплектуючих для бойової техніки й обладнання. Про це ми детальніше писали в одному з дописів на ОК.

@OstanniyCapitalistBaza

Українська металургія у листопаді 2024 року

В умовах енергокризи та просідання світових цін на металопродукцію, українські металурги почали фокусуватися на продукції з доданою вартістю. У листопаді тенденція до зменшення обсягів виробництва чавуну та сталі продовжилася, попри відкат цін до попередніх, відносно високих, рівнів.

Місячні обсяги виробництва чавуну різко впали з 625 до 543 тисяч тонн, що відповідає рівню минулого року. Виробництво чавуну дуже залежне від коксівного вугілля. Найбільше підприємство з його виготовлення було у м. Покровськ.

Також негативна тенденція спостерігається у виробництві сталі, де вже три місяці скорочується виробництво. Обсяг виплавленої сталі впав з червневих 734,7 до 541 тисяч тонн у листопаді, що менше за рівень минулого року.

Виробництво сталі особливо чутливе до енергозабезпечення, тож просадка не має нікого дивувати. Металургійні комбінати працюють переважно на імпортній електроенергії, вартість якої сезонно зростає. Нагадаємо, що для уникнення відключень підприємства мають імпортувати більше 80% споживаної електроенергії.

Натомість дещо зріс обсяг виготовленого металопрокату, який хоч теж потребує багато електроенергії для роботи прокатних станів, але перетворює сталь у товар з більшою доданою вартістю. Прокат задіяний не лише у експорті, а й в різних ремонтно-відновлювальних роботах.

Наразі, попри відкриття логістичних коридорів, українська металургія продовжує стикатися все з новими і новими кризами. Починаючи від браку електроенергії та сировини, закінчуючи необхідністю укомплектовувати штат працівників.

В таких умовах необхідно шукати нові можливості за рахунок створення зон вільної торгівлі та збільшення санкційного тиску на російський металургійний сектор.

Українські металурги шукають нові ринки збуту, одним з яких став польський ринок, де місцеві виробники вже скаржаться на страшних українських металургів, що ще й якось можуть "демпінгувати" в таких умовах.

Цікаво, якщо польський металургійний сектор гине від конкуренції з українськими меткомбінатами, що працюють в умовах обстрілів, втрати ринків збуту, доступу до сировини та електроенергії, то чого тоді варта вся польська металургія разом узята?

@OstanniyCapitalist_Baza

Поповнення у банківському чистилищі

НБУ визнав "Комінвестбанк" неплатоспроможним. Це перший у цьому році банк, що було визнано неплатоспроможним. Нагадаємо, що минулого року неплатоспроможними було визнано 4 банки.

Ліквідація "Комінвестбанку" практично не вплине на українську банківську систему, оскільки його частка на ринку становила лише 0,04% від активів всіх платоспроможних банків. Це найменший банк, що було ліквідовано з початку повномасштабного вторгнення.

Чи є це ознакою початку нового банкопаду? Ні.

Минулого року 2 банки було позбавлено ліцензії через порушення законодавства щодо протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Банк "Конкорд" та "Айбокс Банк" були ліквідовані через участь у схемах міскодінгу, якими користувався гральний бізнес для ухилення від сплати податків та виведення коштів з країни.

Банк "Форвард" (колишній "Руський стандарт") було ліквідовано через сумнівних власників. І лише "Укрбудінвестбанк" з причини ігнорування вимог до власників щодо покращення фінансового стану банку.

Власники "Комінвестбанку" протягом останнього року вели ризиковану діяльність та підроблювали фінансову звітність. Оскільки на вулиці вже не 2013 рік, вимоги до банків змінилися, то схеми минулого не працюють.

Будь-які спроби взяти у населення та бізнесу кошти та швиденько їх розмістити у кредити без забезпечення афільованим підставним фірмам не працюють.

Нагадаємо, що на час воєнного стану, ФГВФО гарантує повернення 100% вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках. Єдина проблема - це повернення відбувається протягом року, а то і більше (в залежності від масштабів банку).

А щоб не потрапити на гачок проблемних банків, регулярно проглядайте сайт НБУ та ретельно ознайомлюйтеся із фінансовою звітністю банку. Детальніше про особливості роботи банків, їхні функції в економіці та ознаки проблемності дізнавайтеся на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/3OsYPbc

@OstanniyCapitalist_Baza