Півроку як містер Мішаня залишився біля розбитого любовного корита(не через чиїсь пройоби, просто ми виявились надто різними).

Ок, прожито, (майже)пробачено і відпущено.

Нова арка в житті, багато в чому навіть краща за попередню.

Але блять

Коли твоє життя настільки визначається любов'ю.

І ти досяг таких висот у романтичному коханні.

Коли ти пізнав цю красу, коли душа літала так високо так довго

На цю хуйню реально підсаджуєшся.

І без неї життя стає трохи неповним. Ніби бракує чогось дуже класного.

Впізнали? Погоджуєтесь?