до Євреїв
Глава XІ
¹ Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому.
² Через неї були засвідчені древні.
³ Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталося видиме‚
⁴ вірою Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і після смерти ще говорить.
⁵ Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до свого переселення він мав свідчення, що догодив Богу.
⁶ А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду.
⁷ Вірою Ной, діставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив він увесь світ і зробився спадкоємцем праведности через віру.
⁸ Вірою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде.
⁹ Вірою жив він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;
¹⁰ бо він чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог.
¹¹ Вірою і сама Сарра‚ неплідна‚ одержала силу прийняти сім’я і, незважаючи на вік, народила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв.
¹² І тому від одного, і до того ж омертвілого, народилось так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на морському березі.
¹³ Усі ці померли у вірі, не одержавши обітниць, а тільки здалеку бачили їх і раділи та говорили про себе, що вони подорожні й пришельці на землі;
¹⁴ бо ті, які говорять так, показують, що вони шукають батьківщини.
¹⁵ І коли б вони в думках мали ту батьківщину, з якої вийшли, то мали б час повернутися;
¹⁶ але вони прагнули кращого, тобто небесного; тому і Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом; бо Він приготував їм місто.
¹⁷ Вірою Авраам, будучи випробуваним, приніс у жертву Ісаака, і, маючи обітницю, приніс єдинородного,
¹⁸ про якого було сказано: «В Ісаакові назветься тобі сім'я».
¹⁹ Бо він думав, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому і одержав його як передвістя.
²⁰ Вірою в майбутнє Ісаак поблагословив Якова та Ісава.
²¹ Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного сина Йосифового і поклонився на верх жезла свого.
²² Вірою Йосиф, при кончині, нагадував про вихід синів Ізраїлевих і про кістки свої заповідав.
²³ Вірою по народженні Мойсея батьки ховали його три місяці, бо вони бачили, що дитина дуже гарна, і не злякалися царського повеління.
²⁴ Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової
²⁵ і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду,
²⁶ і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду.
²⁷ Вірою залишив він Єгипет, не побоявшись царського гніву, бо він, мовби бачачи Невидимого, був твердий.
²⁸ Вірою він справив Пасху та пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся їх.
²⁹ Вірою перейшли вони Червоне море, як по суші, на що спокусившись, єгиптяни потопилися.
³⁰ Вірою впали єрихонські стіни після семиденного обходження.
³¹ Вірою Раав‚ блудниця, з миром прийнявши підглядачів (та повівши їх іншою дорогою), не загинула з невірними.
³² І що ще скажу? Не вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків,
³³ які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів,
³⁴ гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців;
³⁵ жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння;
³⁶ інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць,
³⁷ були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення;
Глава XІ
¹ Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому.
² Через неї були засвідчені древні.
³ Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталося видиме‚
⁴ вірою Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і після смерти ще говорить.
⁵ Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до свого переселення він мав свідчення, що догодив Богу.
⁶ А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду.
⁷ Вірою Ной, діставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив він увесь світ і зробився спадкоємцем праведности через віру.
⁸ Вірою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде.
⁹ Вірою жив він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці;
¹⁰ бо він чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог.
¹¹ Вірою і сама Сарра‚ неплідна‚ одержала силу прийняти сім’я і, незважаючи на вік, народила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв.
¹² І тому від одного, і до того ж омертвілого, народилось так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на морському березі.
¹³ Усі ці померли у вірі, не одержавши обітниць, а тільки здалеку бачили їх і раділи та говорили про себе, що вони подорожні й пришельці на землі;
¹⁴ бо ті, які говорять так, показують, що вони шукають батьківщини.
¹⁵ І коли б вони в думках мали ту батьківщину, з якої вийшли, то мали б час повернутися;
¹⁶ але вони прагнули кращого, тобто небесного; тому і Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом; бо Він приготував їм місто.
¹⁷ Вірою Авраам, будучи випробуваним, приніс у жертву Ісаака, і, маючи обітницю, приніс єдинородного,
¹⁸ про якого було сказано: «В Ісаакові назветься тобі сім'я».
¹⁹ Бо він думав, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому і одержав його як передвістя.
²⁰ Вірою в майбутнє Ісаак поблагословив Якова та Ісава.
²¹ Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного сина Йосифового і поклонився на верх жезла свого.
²² Вірою Йосиф, при кончині, нагадував про вихід синів Ізраїлевих і про кістки свої заповідав.
²³ Вірою по народженні Мойсея батьки ховали його три місяці, бо вони бачили, що дитина дуже гарна, і не злякалися царського повеління.
²⁴ Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової
²⁵ і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду,
²⁶ і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду.
²⁷ Вірою залишив він Єгипет, не побоявшись царського гніву, бо він, мовби бачачи Невидимого, був твердий.
²⁸ Вірою він справив Пасху та пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся їх.
²⁹ Вірою перейшли вони Червоне море, як по суші, на що спокусившись, єгиптяни потопилися.
³⁰ Вірою впали єрихонські стіни після семиденного обходження.
³¹ Вірою Раав‚ блудниця, з миром прийнявши підглядачів (та повівши їх іншою дорогою), не загинула з невірними.
³² І що ще скажу? Не вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків,
³³ які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів,
³⁴ гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців;
³⁵ жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння;
³⁶ інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць,
³⁷ були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення;