Читання з олівцем


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Цитаты


Короткий олівець краще, ніж довга пам’ять
Другий канал: @shchosharne
Поділитись своєю цитатою: @rwp_bot

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Цитаты
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: Антологія української поезії
Пам’яті всіх, кого позбавили права,
пам’яті всіх, кого викреслили зі списків,
пам’яті всіх, кого випалила серпнева заграва,
кому за жодних режимів не ставитимуть обелісків,

пам’яті тих, кого викинули за кордони,
пам’яті тих, хто говорив із зашитими вустами,
пам’яті тих, хто залишився на лінії оборони
пливуть небеса цього ранку,
пливуть над містами.

Пливуть над околицями, пливуть над урядовим кварталом,
пливуть над парламентом,
пливуть над університетом.
Відбивається сонце в ріці червоним коралом.
Останні дні літа.
Пахне димом і медом.

Пахне випаленим пшеничним полем.
Виживи в цьому вогні, юний підранку.
Географією твоєю і видноколом
небо пливе над країною, де щоранку

пам’яті тих, хто пішов, розряджаються телефони,
пам’яті тих, хто зник, працюють судноремонтні заводи,
пам’яті тих, кого немає, переганяють вагони,
і жінки, говорячи про дітей, видихають тепло свободи.

Пам’яті тих, хто впав, пливуть вантажні пороми,
пам’яті тих, кого не назвали, починаються зливи,
працюють невидимі
меліоратори та агрономи,
працюють удень і вночі, тому що важливо,

аби влітку не пересихали ріки,
аби в грудні не завмирали пекарні,
аби в містах можна було купити молоко і ліки,
аби не зупиняли роботу вокзали й друкарні,

щоби всім в радість була їхня праця,
щоби всім ставало уважності й сили,
щоби пам’яті тих, хто боїться, хтось підіймався.
щоби пам’яті тих, хто мовчить, щось говорили.

Сергій Жадан


Любов, якій не судилось користуватися взаємністю, нерідко залишається провідним ідеалом людини на все її життя.

Рафаель Сабатіні
«Одіссея капітана Блада»


Того чудового і запашного ранку полонений Блад, ідучи між деревами, на яких рясніли яблука, раптом подумав, що людина, як йому вже давненько почало здаватись, найпідліша з усіх божих створінь і що тільки дурень може вибирати собі професію зцілителя істот, які заслуговують на винищення.

Рафаель Сабатіні
«Одіссея капітана Блада»


Деякі люди не можуть любити без того, щоб не почувати ненависті до когось іншого.

Віктор Гюґо
«Знедолені»


Бути негідником — ще не означає процвітати.

Віктор Гюґо
«Знедолені»


Образ батьків, який ви маєте в собі, може впливати на якість вашого життя. Добра новина в тому, що одразу після виявлення цей внутрішній образ можна змінити. Ви не можете змінити батьків, але ви можете змінити те, як уявляєте їх всередині себе.

Марк Волінн
«Це почалося не з тебе»


Можливо, ваші проблеми чи симптоми змушують вас зробити крок, який ви ще не робили, який ви не можете більше ігнорувати. Можливо, вас просять завершити якийсь етап вашого розвитку, перерваний, коли були маленькі. Можливо, ваші проблеми чи симптоми відтворюють стан безпорадності, що має зблизити вас з батьками. Або навпаки, можливо, ваші проблеми чи симптоми сприяють росту та незалежності від них.
Можливо, вони показують вам, що ви маєте закінчити якесь завдання чи пройти якийсь шлях, який ви залишили. Можливо, ви проігнорували молоду чи фрагментовану частину себе, що виявляється у симптомах. Можливо, ви знехтували особистими кордонами, на що більше не можна закривати очі.

Марк Волінн
«Це почалося не з тебе»


Оскільки гіпокамп (частина мозку, залучена до створення спогадів) до віку двох років працює ще не повністю, старша дитина може не пам’ятати свідомо, як мама обіймала, годувала чи колисала її, але пам’ятати, як любов їхньої матері отримувала молодша дитина. У відповідь старша дитина почувається зневаженою і може підсвідомо звинувачувати молодшу в отриманні того, чого не отримувала вона.

Марк Волінн
«Це почалося не з тебе»


На наші стосунки з партнером, самими собою та виховання дітей впливає не лише те, що ми успадковуємо від батьків, але й те, як виховували їх. Добре це чи погано, батьки зазвичай передають нам ту турботу, яку отримували самі.

Марк Волінн
«Це почалося не з тебе»


Відтворення травми, чи «нав’язливе повторення», як називав її Фройд, — це спроба підсвідомості відтворити колись нерозв’язане, щоб ми могли «усе виправити».

Марк Волінн
«Це почалося не з тебе»


Не всі розуміють, навіщо потрібен гурт. Я не буду називати імен. Частково тому, що не хочу нікого звинувачувати, а частково тому, що ти й так знаєш ім’я твоєї мами.

Фредрік Бакман
«Що мій син має знати про світ»


Тобі здається, що з тебе вийде класний тато, який усе сприймає спокійно, але потім ти стоїш перед полицею з дитячим харчуванням, бачиш сім різних видів замінників грудного молока і просто лягаєш на підлогу й плачеш.

Фредрік Бакман
«Що мій син має знати про світ»


Ти виростеш. Закінчиш школу. Прийдеш додому і скажеш, що не збираєшся продовжувати навчання, бо «хочеш зібрати гурт». Або відкрити бар. Чи серфінговий магазин у Таїланді. Ти зробиш пірсинг біля ока, татуювання дракона на дупі й почнеш читати книжки з практичної філософії. І це нормально. Нормально бути ідіотом, поки ти підліток. Така вже робота в підлітків.

Фредрік Бакман
«Що мій син має знати про світ»


Нотатка для себе

Медсестри в дитячій поліклініці не люблять, коли вживають слово «дресирувати».


Фредрік Бакман
«Що мій син має знати про світ»


Мені здається, що манера схарактеризувати, чим є книжка, це як помітити різницю між мовою та діалектом. Жоден лінгвіст цієї різниці не знає. Але ми можемо її проілюструвати, сказавши, що діалект — це мова, але без армії та флоту.

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»


Чи любителі скорочитання справді смакують те, що читають? Якщо ви економите час, пропускаючи довгі описи в творах Бальзака, то чи не втрачаєте ви саме те, що так глибоко характеризує його доробок? Те, що тільки він і може дати?

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»


Особі, що у вас в гостях вперше та відкриває вашу імпозантну бібліотеку, але не знаходить нічого кращого, ніж запитати: «Ви всі ці книжки прочитали?», я можу дати різні відповіді. Один із моїх друзів на таке каже: «Більше, пане, більше».
Сам я даю зазвичай одну з двох відповідей. Перша: «Ні, це тільки ті, що я маю прочитати наступного тижня. Прочитані книжки вже в університеті». Друга: «Жодної. Якби я їх уже прочитав, то навіщо тримав би вдома?».

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»


Ми завжди на межі того, щоб сказати дурню.

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»


Ми порпались у бібліотечних каталогах і, читаючи деякі книжки, уявляли, які скарби можуть на нас чекати. Коли у вашому списку виявляється книжка назви на кшталт «Про вплив велосипеда на мораль», ви можете напевно сподіватися, що це — золота жила.

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»


У нас є дуже висока ідея книжки, ми її охоче сакралізуємо. Але в реальності, якщо добре придивитися, на диво велика частина наших бібліотек складається з книжок, написаних або людьми без таланту, або кретинами, або безумцями. Серед двох чи трьох тисяч сувоїв, які містились у Олександрійській бібліотеці і які згоріли, було, напевно, багато дурниць.

Умберто Еко; Жан-Клод Кар'єр
«Не сподівайтеся позбутися книжок»

Показано 20 последних публикаций.